Росія 28 липня випустила по Україні 20 ракет із території Білорусі. Повітряна тривога була оголошена по всій країні. Також ракети випустили з акваторії Чорного моря. Останнім часом російські удари по Україні, у тому числі й по цивільних об'єктах, почастішали. Про ситуацію журналісти телеканалу «Настоящее Время» (створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») поговорили з представником командування повітряних сил ЗСУ Юрієм Ігнатом.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат під час одного з брифінгу на тему: «Повітряні сили ЗСУ на фронті російсько-української війни»
– Чи маєте ви точну інформацію, скільки ракет було випущено, скільки з них було перехоплено системою ППО?
– На жаль, ми маємо той випадок, що ППО спрацювало [28 липня] не так, як би хотілося. І цьому є об'єктивне пояснення: переважна більшість ракет, що запускалися, – це ракети «Іскандер», які дуже важко збити. Їх запускали з району Зябрівки «братської» нам Білорусі. І ракети Х-22 із бомбардувальників Ту-22М3. Вилетіли близько шести літаків, близько трьох ракет цього типу було випущено. Інші шість ракет, за попередньою інформацією, були запущені з акваторії Чорного моря – це ракети «Калібр».
– Тобто, це удар не лише з території Білорусі, а й з акваторії Чорного моря?
– З Білорусі, з акваторії Чорного моря, а також із території Росії, де бомбардувальники базуються на аеродромі Шайківка. Пуски здійснюються в основному з району Курської області.
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер», ілюстративне фото
– «Беларускі Гаюн» написав про запуски лише з аеродрому Зябрівка 25 ракет. Це означає, що насправді їх було більше ніж 25?
– Справа в тому, що ракети оперативно-тактичного комплексу «Іскандер», які можуть запускатися одночасно, дві ракети радіолокаційно видно як одну ціль. Тому тут треба бути обережними в цих підрахунках. Але в тому, що це був масований обстріл, сумніватися не доводиться. Щонайменше 10 «Іскандерів» радіолокаційно було помічено. Швидше за все, їх було більше.
– Раніше «Беларускі Гаюн» писав, що на аеродромі Зябрівка на Гомельщині розташовано до 10 одиниць зенітно-ракетних комплексів С-300 або С-400 і як мінімум два ракетні комплекси «Іскандер». Сьогодні «Беларускі Гаюн» дійшов висновку, що якщо всі запуски були з «Іскандерів», то на аеродромі має бути щонайменше шість таких комплексів. На вашу думку, скільки ударів було з «Іскандерів»?
– Я не можу сказати точну інформацію, це треба перевіряти. Як правило, це справа невдячна, бо виявляється не так, як озвучуєш. Потрібен час, щоб сказати точну цифру. Але те, що там є ці комплекси у певній кількості – це було очевидно.
На тому ж телеграм-каналі «Беларускі Гаюн», який ви озвучуєте, неодноразово показували кадри прильоту саме на територію Білорусі військово-транспортних літаків Іл-76, які, найімовірніше, доставили це озброєння туди для ударів по Україні.
Пуск крилатої ракети «Калібр» з фрегату Тихоокеанського флоту «Маршал Шапошников» під час випробувань з акваторії Японського моря по береговій цілі
– А чи можете розповісти про характеристики цих ракет, що запускаються з «Іскандерів»? Раніше ми чули про ракети класу «Калібр», які випускали по Одесі та інших містах. Що таке «Іскандер»? Чому Росія використовує їх зараз?
– «Калібр» – це зовсім інший тип ракет, це крилата ракета, що летить зі швидкістю близько 900 кілометрів на годину. Вона летить по рельєфу місцевості, її робочий діапазон – від 50 до 300 метрів, яким вона летить. Ці ракети ми збиваємо. Нещодавно було збито чотири з чотирьох ракет. За два дні до цього – чотири з шести.
Але, на жаль, навіть такі «Калібри», які легше збивати нашим силам протиповітряної оборони, не завжди можна їх уразити. Існують різні фактори, що впливають. Це малопомітні ракети. Це технологічні ракети, які якраз створені для того, щоб оминати нашу систему протиповітряної оборони. Слід зазначити, що ворог не спить, працює розвідка. Вони щодня постійно вивчають наші слабкі місця для того, щоби обійти засоби ППО.
«Іскандер» – це зовсім інший тип ракет, це оперативно-тактичний комплекс, що летить зовсім іншою траєкторією. Ракета, випущена із Зябрівки, залітає практично в космос, в стратосферу. І на величезній швидкості з висоти опускається на свою ціль. Швидкість – понад 8000 кілометрів на годину. Таку ракету збити фактично неможливо наявними у нас засобами протиповітряної оборони.
Можливо, були випадки, коли можна було збити цю ракету зенітною ракетою на зустрічному курсі. Тому ще раз говорю, що нам потрібні сучасні засоби ППО для того, щоб уражати й такі ракети, як оперативно-тактичні комплекси. Ну і ракети Х-22, які були сьогодні запущені, ви знаєте історію цієї ракети – це та, що влучила в торговий центр у Кременчуці. Таких ракет сьогодні було запущено три. Це теж надшвидкісна радянська ракета, яка теж летить зі швидкістю близько 4000 кілометрів на годину. Але це вже ракета, що запускається з авіаційного носія. Це найруйнівніша і найнеточніша ракета.
Ось такими трьома типами ракет було обстріляно Україну.
– Повідомляється, що на Чернігівщині ракети впали мало не в ліс. Невже Росія завдавала удар по лісу?
– Ми не говоритимемо, куди вони потрапляють і навіщо. Ця інформація не для ворога. Сподіватимемося, що людських жертв все ж таки не так багато.
– Якщо говорити про системи NASAMS, які, як то кажуть, начебто вже мають надавати Україні, вони теж не здатні боротися з «Іскандерами»?
– Чому? Ми про це говорили, що саме норвезький зенітно-ракетний комплекс NASAMS оснащений американськими ракетами AIM-120 AMRAAM.
Виробник заявляє про те, що тактико-технічні показники цього комплексу здатні збивати ракети класу «Іскандер» – тобто оперативно-тактичних комплексів. Але на практиці цьому поки що немає підтвердження. Ніколи NASAMS не воював проти «Іскандерів». Чим швидше Україна отримає це озброєння, навчить персонал, поставить його у стрій, тим швидше ми побачимо результат.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.