«Бойові дії у Криму»: яку роль відіграє півострів у завершенні війни

22 листопада жителі Криму та місцеві телеграм-канали повідомили про спрацювання російської ППО в Севастополі та Євпаторії. За заявою російського губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, нібито було збито п'ять українських безпілотників: два – на підльоті до Балаклавської ТЕС і три – «над акваторією». Незадовго до цього, наприкінці жовтня, внаслідок атаки морськими безпілотниками було завдано шкоди російським військовим кораблям, що базуються в Севастополі. У листопаді російські ЗМІ повідомили про напад на нафтовий термінал у порту Новоросійська. Поруч із цим нафтовим терміналом розташована велика база Чорноморського флоту Росії.

Як розгортаються події довкола кримських баз Чорноморського флоту Росії? Яку небезпеку він все ще становить для України? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії журналіст Сергій Мокрушин говорив з українським військовим експертом, керівником військових програм Центру глобалістики Стратегія XXI Павлом Лакійчуком та військовим експертом, полковником ЗСУ Владиславом Селезньовим.

«Це прорив у тактиці застосування ВМФ у світі»

– Наш перший гість – Павло Лакійчук. Давайте спершу поговоримо про атаку морських дронів у Севастополі 29 жовтня. У Міноборони Росії заявили, що в атаці брали участь 16 безпілотних апаратів: дев'ять безпілотних літальних апаратів та сім автономних морських безпілотників. У російському звіті вказано, що всі ці безпілотники були збиті, а завдані пошкодження виявилися незначними: нібито постраждали лише морський тральщик «Иван Голубец» і бономережеве загородження в бухті Південній. Що сьогодні відомо про наслідки цієї атаки?

Павло Лакійчук

– Офіційно Україна не визнавала, що то були наші дії. Хоча судячи з того, що ми збираємо зараз на флот морських дронів, ці дрони були наші, і це наш виробник. Дуже цікаво, що до подій у Севастополі атак морських дронів по кораблях флоту у світі не фіксували, за винятком випадку в 2017 році, коли єменські хусити атакували якимось морським дроном у морі саудівський корабель. Але порівнювати ці випадки – це земля і небо.

У Севастополі вперше у світі автономні безпілотні апарати групою, комбіновано, у складі повітряних і морських одиниць атакували військово-морську базу супротивника та її заблокували. Це прорив у тактиці застосування військово-морського флоту у світі взагалі. І це вплине на перебіг розвитку військово-морського мистецтва у майбутньому. Перший і основний висновок: ми готуємо флот морських дронів, щоб замкнути Чорноморський флот Росії у його базах, щоб він не заважав нашим збройним силам звільняти наш південь, наш Азов, наш Крим.

– Як використання морських дронів впливає на можливість застосування Росією Чорноморського флоту?

– Тут треба говорити не про дрони, а взагалі про застосування Збройних сил України в комплексі. Тільки комплексне застосування сил дозволяє вирішити ті завдання, що стоять перед ЗСУ. Що хотів робити Чорноморський флот перед вторгненням?

Завданням ЧФ РФ на так звану «спеціальну військову операцію» було завоювання та домінування в морі, блокада українського узбережжя та сприяння сухопутним військам на приморському напрямку. Це включало цілий комплекс заходів. Завдання військово-морських сил України – позбавити супротивника цих можливостей.

З початку війни ВМС України діяли креативно. Але перелом відбувся після того, як Україна продемонструвала застосування протикорабельних ракет у морі. До того росіяни вважали, що ми не маємо серйозних протикорабельних засобів, що «Нептун» – це ширма. Але коли вони переконалися, що «Нептун» відправляє російські кораблі на дно, це послабило їхню самовпевненість. Після застосування іншого виду протикорабельних ракет – «Гарпун» – стався перелом у бойових діях на морі. Фактично бойові завдання, що ставилися перед Чорноморським флотом, було ліквідовано. Вони не могли б більше їх виконувати. А атака морських дронів із зовнішнього та внутрішнього рейдів Севастопольської військово-морської бази поставила на планах «чорноморців» великий хрест.​

«Крим ніколи не могли втримати»

– До нашої розмови підключається Владислав Селезньов. Як змінюється ситуація для російської армії у Криму після звільнення Херсона?

Владислав Селезньов

– Очевидно, що Крим уже давно став прифронтовим регіоном. Той «бавовна», що час від часу відбувається на військових об'єктах на всю глибину Кримського півострова, тому є яскравим підтвердженням. Наразі росіяни через Крим продовжують переміщувати вантажі військового призначення, на військових аеродромах дислокуються літаки винищувальної та штурмової авіації, які завдають ракетно-бомбових ударів по південних регіонах України. У районі Джанкоя зосереджено ремонтно-відновлювальний хаб російської техніки, яка була пошкоджена у бойових діях на півдні Запорізької та Херсонської областей, логістичний центр, є деякі елементи пунктів управління та пунктів зв'язку.

Заяви Аксьонова, мовляв, Крим зараз почне створювати додаткові інженерно-фортифікаційні споруди на півночі Криму, свідчать про те, що Росія готується обороняти Крим. Але виходячи з досвіду попередніх штурмів Криму, починаючи з подій Кримської війни, цілком очевидно, що ніколи Крим оборонна сторона не могла втримати. Тож бойові дії з великою ймовірністю в Криму будуть, і вони будуть успішними для українських сил оборони, які деокупуватимуть Крим.

– Вранці 24 листопада Генштаб ЗСУ у зведенні повідомив, що у Криму «активно ведуться роботи з виготовлення залізобетонних конструкцій». Тобто там не просто якісь траншеї риють. І їх вивозять до Армянська. Тобто, і така підготовка не зможе стримати Збройні сили України?

– Очевидно, що будь-які заходи, спрямовані на посилення інженерних та фортифікаційних можливостей російської окупаційної армії, можуть створювати певні проблеми для поступу вперед українських сил оборони. Але ключовий аспект переваги української армії – ефективне використання високоточної артилерії. Тієї самої артилерії, яку ми отримуємо від наших західних партнерів. Росіянам дуже важко протистояти, коли українські ракетники використовують РСЗВ класу HIMARS. Чи врятують від точкових обстрілів ці бетонні споруди? Навряд чи.