Серед українських біженців, які виїхали до інших країн, рятуючись від війни, близько 100 000 ромів. Це дані української влади. Втім, реальна цифра цифра може бути набагато більшою. Більшість із ромських біженців за кордоном стикається з такими ж труднощами, як і в Україні. Про це детально говорили 18 грудня під час онлайн-обговорення фільму Радіо Свобода «В очах Бога ми всі – люди». Подію до Міжнародного дня мігрантів провели спільно проєкт Радіо Свобода «Ти як?», Центр прав людини Zmina та міжнародна благодійна організація «Ромський жіночий фонд Чіріклі». В обговоренні також взяв участь представник Уповноваженого з рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Михайло Спасов.
Проблема документів
Фільм журналіста Радіо Свобода Сашка Шевченка досліджує, як українських ромів-біженців прийняли за кордоном. Автор відвідав Угорщину, Чехію й Молдову, де українські біженці ромського походження стикнулися зі специфічними проблемами. Він розповів, що у кожній з цих країн ситуація відрізняється.
«Для Молдови дуже характерно те, що багато ромських біженців, які туди прибули, не можуть рухатися далі, тому що у дуже великого відсотка немає відповідних документів. У них немає навіть внутрішніх паспортів України або ID-картки. Якщо я не помиляюся, десь 20-30% тих ромів-біженців, які в Молдові, – говорить Сашко, – вони не можуть офіційно працевлаштуватися в Молдові, вони не можуть поїхати далі в якусь країну Європейського союзу і вони обирають не їхати в Україну».
Сашко Шевченко, автор фільму «В очах Бога ми всі – люди»
Навіть правозахисники, які займаються допомогою ромам за кордоном, не бачать виходу з цієї ситуації, тому що посольство України в Молдові не займається оформленням внутрішніх паспортів.
За інформацією представника Уповноваженого з прав людини, в Україні у трьох громадах Закарпаття серед ромів близько 50% не мають документів. За неофіційними даними, на початок 2023 року їх було близько 10 тисяч.
Водночас частина ромів із Закарпаття мають угорські паспорти, які активно почали видавати з 2011 року. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну частина з них поїхала до Угорщини, де українцям з угорськими паспортами обіцяли такі ж права, як і біженцям з українськими документами. Проте на практиці ситуація виявилася іншою.
«Якщо у тебе є паспорт ЄС, деякі пільги і права тобі не надаються. В Угорщині роми стали заручниками такої ситуації», – пояснює автор фільму.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Радіо Свобода зняло документальний фільм про біженців-ромів у трьох країнах ЄвропиКоординатор міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд Чіріклі» Юліан Кондур називає цю ситуацію показовою. Він вважає, що це свідчить не скільки про ромів, стільки про експансійну політику Угорщини.
«Виключно завдяки єдності ромських організацій, партнерських правозахисних організацій, журналістської спільноти ми виходимо на більш-менш людські умови», – коментує Юліан.
Юліан Кондур
Доступ до прав він частково теж пов’язує з проблемами з документами. За його словами, до початку повномасштабного вторгнення Росії неурядові організації нараховували до 30 000 ромів без документів в Україні.
Крім того, Юліан називає однією з пріоритетних проблем питання житла, про яке також йдеться у фільмі.
«Далі можна виділити поглиблення бідності та економічну маргіналізацію. Можливості працевлаштування є дуже обмеженими у зв’язку із поганим рівнем освіти», – говорить представник ромського фонду.
Водночас він зазначає, що говорити про тотальну неосвіченість не можна. За даними фонду «Відродження», станом на 2021 рік серед українських ромів домінував рівень повної закінченої освіти. «Це більше питання можливостей і подальшого розвитку як самозайнятої особи, наприклад», – додає Юліан Кондур.
Виклики вдома і за кордоном ідентичні?
За словами Кондура, навесні-влітку 2023 року спостерігалася тенденція до повернення ромів з-за кордону до Закарпаття. А ближче до зими – навпаки, до виїзду.
Юліан говорить, що роми повторно виїжджають через складні умови проживання та ситуацію з електроенергією, погодними умовами. «Для деяких вибір – бути у соціальному житті у сусідній країні і мати якусь тимчасову підтримку», – зазначає Юліан Кондур.
Кадр з фільму Радіо Свобода «В очах Бога ми всі – люди»
За кордоном українські роми стикаються з такими ж викликами, як і в Україні. На цьому під час обговорення акцентував Михайло Спасов, представник Уповноваженого з рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів.
«У першу чергу це мова ворожнечі щодо них, етнічний профайлінг (дискримінація правоохоронними органами національних меншин – ред.) та етнічна дискримінація і відсутність паспортних документів», – говорить Михайло Спасов. У зв’язку з цим навесні 2023 року спільно з Радою Європи офіс Уповноваженого розпочав пілотний проєкт з документування представників ромської громади в Україні.
Михайло Спасов, представник Уповноваженого з рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів
Це як виготовлення свідоцтв про народження для дітей, так і видача паспортів чи ID-карток для дорослих. До проєкту долучили також і представників громадських організацій, адже часто представники ромської спільноти мають недовіру до владних інституцій.
Вразливі жертви агресії – Спасов
Не всі роми виїхали за кордон, рятуючись від російської агресії. Близько тисячі з них приєдналися добровольцями до лав Збройних сил України. Втім, в армії кількість представників ромської національності може бути значно більшою, адже не всі з них добровольці. Про це під час обговорення зазначив представник фонду «Чіріклі» Юліан Кондур.
Інших ромів, які залишаються в Україні, намагаються підтримати громадські організації. «Ситуація насправді дуже складна, і активні люди серед ромів щомісяця допомагають, але запит на допомогу не спадає. Це і питання, що стосуються їжі, гігієнічних засобів, виготовлення документів, так і захист від дискримінації», – каже Юліан.
Представник Уповноваженого називає ромів однією з найбільш вразливих категорій серед жертв російської агресії.
Активісти допомагають ромам також з підтримкою у розвитку підприємництва, здобутті освіти та створенні ромських спільнот, які допомагають людям мати певний голос і бути почутими на різних рівнях. Звісно, хотілось би більше підтримки від держави в плані забезпечення базових потреб гуманітарних потреб ромів», – підсумував представник ромського фонду «Чіріклі».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.