«Крадуть коней, дітей, торгують наркотиками, скуповують горіхи». Як скоро в Україні зникнуть стереотипи щодо ромів?

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів. Цього дня 50 років тому в Лондоні відбувся перший Всесвітній ромський конгрес, де були ухвалені значущі для ромів рішення, зокрема затверджена національна символіка. День ромів в Україні стали відзначати порівняно недавно – кілька років тому.

Цього року в Дніпрі, в національному історичному музеї, 8 квітня організували низку заходів – відкриття виставки ромського художника, концерт ромської артистки та круглий стіл. Радіо Свобода поцікавилось думками учасників про становище ромської спільноти в Україні, стереотипи щодо ромів та шляхи їхнього подолання.

Василь Білоус – представник молодого покоління однієї з ромських родин, яка мешкає в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра. Він магістр державного управління. Разом із братом вони є засновниками й керівниками громадської організації «Амаре Мануша», яка, зокрема, опікується правозахистом ромів.

Відкрито говорити про своє походження й допомагати іншим ромам

Молодий чоловік каже: про своє походження, на відміну від декого з ромів, він говорить відкрито: іноді це навіть допомагає вибудовувати дружні стосунки. Але є й негативний досвід.

«Якщо є позитивний досвід, то роми виявляють свою національність. Розкажеш – і люди відразу: ой, у нас теж в родині були роми. Тоді стає легко, зав’язується ромова... Але є й негативний досвід: виникає недовіра, можуть лунати дискримінаційні фрази типу: «Ну то що, поворожи» або ще щось», – каже він.

Василь Білоус

За словами Василя Білоуса, наразі ромське населення Дніпропетровщини, офіційно, складає 4 тисячі людей, неофіційно – ромів у регіоні приблизно вдвічі більше. Зауважує: близько 25-30% із них не мають паспортів, близько 80% – не працевлаштовані. Часта проблема також – невідвідування ромськими дітьми садків та шкіл, небажання дорослих працювати.

Аби здолати всі ці труднощі, каже він, потрібна цілеспрямована державна політика. На рівні ж громадської організації розпочали з малого – допомагають ромам отримувати документи та робочі місця, роз’яснюють їхні права.

«На жаль, ромське населення не дуже поінформоване про свої права. Виникають проблеми з ромами-переселенцями. Приміром, дуже велика громада переїхала, їх прихистили, надали будинок і ми повинні були надати їм документи. Ми піднімали архіви, шукали свідоцтва про народження або інші документи, аби допомогти з отриманням паспортів. Це непроста робота», – сказав Радіо Свобода Василь Білоус.

Ромські жінки більш дискриміновані – експертка

Ромські жінки перебувають у ще більш вразливому становищі, аніж чоловіки, говорить радниця голови облдержадміністрації з гендерних питань Наталія Шуліка.

Наталія Шуліка

Вони набагато частіше стикаються з дискримінацією – за статтю, за етнічним походженням, за соціальним статусом, частіше залежні від чоловіків, потерпають від низки соціальних проблем, зазначає експертка.

«Це – і низький рівень працевлаштування, і відсутність особистого житла, відсутність особистих та реєстраційних документів, і проблема доступу до медичних послуг. Є така традиція, що жінки-ромки можуть лікуватися тільки у лікарів-жінок. Без документів можна потрапити до пологового будинку, але якщо немає документів, то немає можливості зареєструвати новонароджену дитину. На жаль, ці питання не обговорюються в суспільстві. Крім того, немає офіційної статистики щодо ромського населення, його соціально-економічного стану, яка б мала лягти в основу обласної програми з соціалізації ромів», – наголошує Наталія Шуліка.

Невже для вас так актуально, що «роми крадуть коней»?

Поряд із проблемами соціалізації ромів, в українському суспільстві існує проблема стереотипного сприйняття самої цієї нації, впевнена Валерія Лавренко. Вона є заступницею директора історичного музею й викладає історію в дніпровському національному університеті. Каже: проводила письмове анкетування серед своїх студентів – майбутніх філологів та істориків, аби виявити шаблонні думки щодо різних національностей.

Валерія Лавренко

Щодо відповідей про сприйняття ромів, найбільше насмішили дослідницю «страшилки» щодо коней.

«Найбільш поширений негативний стереотип щодо ромів – це «крадуть». «Крадуть коней, дітей, торгують наркотиками, збирають металобрухт, скуповують горіхи». Коли починаю говорити зі студентами, звідки походять ці стереотипи, я їм ставлю таке питання: а хто з вас користується конем як видом транспорту, хто має коня, невже для вас наразі так актуально, що «роми крадуть коней»?.. Стереотипи, якщо і мають якесь історичне коріння, то дуже складно викорінюються. І дуже тривало. Роботи – не на одне десятиліття», – говорить історикиня.

Міжнародний день ромів у Дніпрі

Валерія Лавренко також моніторить українські ЗМІ, виявляючи випадки використання «мови ненависті». За її спостереженнями, російськомовні інтернет-сайти частіше припускаються дискримінаційних висловлювань щодо ромів, аніж україномовні.

«Не буду перераховувати всі заголовки, один для прикладу. «Ромы били и душили 12-летнего ребенка». Мова йде про випадок у Нікополі, де троє підлітків ромської національності побились із хлопцем-українцем. Але за тиждень у тому ж Нікополі троє дівчат українського походження побили й принизили дівчину такого ж українського походження. Місцеві ЗМІ не акцентували на національності в цьому випадку, але в попередньому – чомусь вважали за потрібне акцентувати, хоча випадки типові. Шлях до порозуміння лежить, у тому числі й через ЗМІ. Я вважаю, немає іншого шляху, як через просвіту», – каже науковиця.

Ромська інтелігенція, про яку мало знають

Над зміною ставлення до ромів в українському суспільстві мають працювати й самі роми, говорить дніпрянин Іван Власов. Він – заслужений винахідник України, 20 років пропрацював інженером конструкторського бюро «Південне», захоплюється вивченням родів ромської інтелігенції. З одного такого походить і сам.

Іван Власов

Каже: у суспільстві побутує ставлення до ромів, як до «нації торгівців, ворожок, у кращому випадку – людей мистецтва». Однак ще понад століття тому в регіоні почала формуватися ромська інтелігенція, яка дала цілу плеяду визначних фахівців – лікарів, юристів, науковців, артистів, і про це треба більше говорити.

Міжнародний день ромів, мінівиставка в історичному музеї Дніпра

Ромський рід Котків, нащадком якого є Іван Власов, зародився на Царичанщині.

«Найбільш видатним у роду був Григорій Іванович Котко – професор, доктор медичних наук, керівник залізничної лікарні й медичного училища. Під час Другої світової війни ця людина очолювала військовий шпиталь. Його справу продовжили двоє наших видатних лікарів – Олександр, дядя Саша, кандидат медичних наук, та його донька», – розповів Іван Власов.

Міжнародний день ромів

За його словами, наразі ромська молодь Дніпра стає все більш мотивованою для отримання вищої освіти й професійних здобутків у різних сферах, хоча позбутися застарілих стереотипів, навіть всередині ромських родин, буває непросто.

«Чотири хлопці й одна дівчина – фахівці в провідних ІТ-компаніях, займаються передовими технологіями. Два лікарі у нас – працюють в дуже престижних клініках Дніпра. Є молоді юристи, є спортивний тренер. Десятки прізвищ, десятки молодих людей, які знаходять себе! Ці люди змінюють і спосіб життя, і мають вже дещо інше мислення, аніж їхні батьки. Будемо чесно говорити, в ромських родинах дітям важко робити свій вибір. Коли батьки звикли займатися комерцією, бо це – швидкі гроші, а діти вже мають інші прагнення – вища освіта, більш творча робота. І це має підтримувати держава – стипендіями, грантами», – каже Іван Власов.

Ромська молодь Дніпра в Міжнародний день ромів

У рамках відзначення Міжнародного дня ромів у Дніпрі говорили також про унікальність ромської культури й традицій та необхідність їхнього збереження. Візуальною ілюстрацією цієї думки стала виставка картин ромського художника з Закарпаття Тиберія Йонаша та його учнів – вихованців школи «Ром Арт».

Виставка картин ромського художника з Закарпаття Тиберія Йонаша та його учнів

Також дніпровська бібліотека для молоді представила колекцію друкованих видань із ромської тематики.

Потім відбувся концерт керівниці «Дніпровського національно-культурного товариства циган «Романо кхам», музикантки Любові Власової разом з ансамблем «Жива вода».