«Це так само наша війна» – родичі загиблих через 10 років після збиття MH17

Збиття пасажирського літака у небі над Донбасом влітку 2014-го змусило світ звернути увагу на війну в Україні та нарешті помітити участь у ній Росії. На той час Путін заперечував будь-яку присутність своїх військ не лише на сході Україні, а й в Криму перед анексією. ЄС опісля вперше запровадив економічні санкції проти РФ.

На борту літака було 298 людей, з них 80 – діти. Дві третіх загиблих – громадяни Нідерландів. Кореспонденкта Радіо Свобода Олена Абрамович відвідала родичів загиблих в Амстердамі та Роттердамі, і розповідає, що відомо про інцидент через 10 років після трагедії.

Сілене Фредрікс поправляє схилену фоторамку свого 23-річного сина Брайса на меморіальній стіні, яку вона оформила у своїй залі в будинку у Ротердамі. Поряд – фото дівчини Брайса – Дейзі, яку Сілене називає дочкою. Вони жили разом тут 3 роки, а 17 липня 2014-го летіли на відпочинок рейсом MH17 з Амстердама до Куала-Лумпур.

«Це так само наша війна» – Сілене Фредрікс, мати загиблого через 10 років після збиття MH17

«Мама Дейзі померла за 3 місяці до цього. Вони хотіли розвіятися, поїхати десь у відпустку. Обрали Балі. Ми допомогли їм купити квитки. Дейзі ще навчалась і я сказала: «Почекай до канікул». Перший день канікул був 17 липня», – розповідає Сілене. Про те, що в Україні триває збройний конфлікт, Сілене знала з новин, як і те, де саме розташована ця держава, і що літак ймовірно пролітатиме над нею.

«Кілька днів до цього я бачила в новинах по телевізору, що у небі над Україною збили військовий літак. Я трохи злякалась, подумала: «О боже, сподіваюсь цього не станеться з дітьми». А тоді відкинула – та ні, цього не може бути, вони не будуть там пролітати», – пригадує Сілене, маючи на увазі, що сподівалась, що маршрут буде скоригований з питань безпеки.

Чіткого регламенту, за яких умов повністю закривати повітряний простір над зонами конфлікту, у той час не було – над Сирією, Іраком, Суданом – продовжували літати пасажирські літаки. Український військовий літак, про який каже Сілене, був збитий над Луганщиною 14 липня 2014 року. Україна тоді одразу частково закрила небо – підвищила безпольотну межу до майже 10 тисяч метрів. Росія в ніч проти 17 липня заборонила польоти цивільної авіації на сході України на висотах до 16 тисяч метрів.

У небі над Донбасом у той день пролітали 160 регулярних міжнародних пасажирських рейсів. MH17 прямував на висоті 10 600 – тобто з дотриманням українських норм, але значно нижче, ніж для своїх літаків, які рухалися над окупованими територіями Донбасу, встановила Росія. На той момент РФ уже доправила у зону бойових дій на Донеччині зенітно-ракетний комплекс «Бук», з якого і поцілили у MH17.

Російська ракетна установка «Бук» під номером 332, яка збила MH17 17-го липня 2014 року, на території України. Знімок Міжнародної слідчої групи (JIT), що вела кримінальне розслідування збиття літака

На борту «Боїнга-777» було 298 людей – екіпаж та пасажири, серед яких 80 дітей. Усі вони загинули, а їхні тіла ще довго шукали у полях поблизу селища Грабове на Донеччині, де упав літак. Одній жительці села тіло з літака впало на будинок, пробивши дах. «Я заходжу в кухню – там дірка в стелі, і жінка лежить на купі глини, піску», – згадувала про події того дня місцева жителька Інна.

«Бук» стріляв із поля поблизу Сніжного, і як потім встановило слідство, люди, які стріляли, вважали, що збили саме військовий, а не пасажирський літак. Російські медіа встигли розповісти у своїх новинах про успіхи «повстанців» на Донеччині. А коли стало зрозуміло, що борт був пасажирським, стали перекладати відповідальність на Україну: то переконували, що «Бук» був український, привезений з Теребовлі, то MH17 збив український винищувач Су. Навіть фальшиві супутникові знімки демонстрували.

«Вони намалювали якісь літаки на супутникових знімках, які навіть по фактажу були брехливими, бо в той день погода була зовсім інакша. Тобто, там було стільки дурниць», – розповідає журналіст нідерландського суспільного медіа NOS Герт-Ян Денненкамп, який з 2014 року регулярно їздив в Україну та Росію і висвітлював новини по обидва боки фронту, поки йому не заборони вʼїзд на території, підконтрольні угрупованням «ЛНР» та «ДНР».

Лялька та інші особисті речі лежать на землі на місці падіння літака Малайзійських авіаліній біля села Грабове Донецької області, 19 липня 2014 року.

«Отак – від імені міністерства оброни чи закордонних справ, на такому високому рівні такого роду дурниці представлялись міжнародній публіці, наче це факти – це було безглуздо», – обурюється журналіст.

Розслідуванням катастрофи займалась низка іноземних журналістів, в тому числі група розслідувачів Bellingcat, яка з допомогою супутникових знімків та інтерв'ю на місці виявила, звідки саме був «Бук» та відтворила його маршрут.

«Ситуація в Україні була унікальною. Бо зазвичай, коли стається злочин, поліція перекриває всю територію, медіа не мають доступу, ніхто не має доступу – починається розслідування. Тут було повністю навпаки. Місце падіння було відкритим, нідерландці не мали до нього доступу у перші дні, а медіа мали», – розповідає Герт-Ян Денненкамп.

Герт-Ян займався розслідуванням на місці, бачив випалене поле поблизу Сніжного, де сталась пожежа після використання«Бука». Поспілкувався з низкою мешканців Грабового та Сніжного, які бачили транспонтування «Бука» тощо. Їздив журналіст і в Ростов до одного з підозрюваних, і в Курськ у безрезультатних спробах поговорити з військовими російської 53-ї зенітно-ракетної бригади, які привезли «Бук» до кордону з Україною.

«Чимало репортажів, які ми зробили, потім були підтверджені судом», – додає журналіст.

Офіційним розслідуванням займалась Міжнародна група слідчих із країн, які мали найбільше жертв – Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів, а також України, як держави, на території якої сталась катастрофа. Росія декларувала готовність до співпраці, проте на практиці не допомагала слідству.

Нідерланди. Журналісти навколо членів української делегації біля суду, де в комплексі від аеропорту Схіпхол розпочався судовий процес над чотирма звинуваченими у вбивстві через збиття рейсу 17 Malaysia Airlines, 9 березня 2020 року

Кримінальний судовий процес у справі MH17 розпочався 9 березня 2020 року в окружному суді Гааги, бо дві третини загиблих були саме з Нідерландів. Слухання відбувалися у спеціально відведеному для цього судовому комплексі «Схіпхол» поряд з аеропортом, з якого вилітав рейс MH17. Бо помістити у регулярному приміщенні суду усіх родичів загиблих та представників преси не було можливості.

За 5 з половиною років Міжнародна слідча група зібрала справу на 65 тисяч сторінок, сотні годин аудіо та відеозаписів, і низку свідчень від людей, особу яких з питань безпеки не розкривали. Не з'являлись ні свідки, ні обвинувачені потім і в суді.

Обвинувачення висунули чотирьом: це Олег Пулатов, підполковник запасу Повітряно-десантних військ Росії. За даними слідства, він відповідав за доправлення «Бука» до місця призначення, разом з українцем, бойовиком Леонідом Харченком. Полковник запасу ФСБ Ігор Гіркін, на прізвисько Стрєлков. Він зробив запит на отримання РЗК «Бук» в Росії. А старший офіцер російського ГРУ Сергій Дубінський – відповідав за транспортування установки територією Донбасу.

Громадянин Росії Сергій Дубінський, один із обвинувачених у справі MH17, зображений на фото під час презентації підозрюваних від Міжнародної слідчої групи

Дубінського, Харченка та Гіркіна Окружний суд Гааги засудив до довічного ув'язнення. З Пулатова зняв обвинувачення – він єдиний був представлений адвокатом. Просунутись далі справа не могла. Єдиного наступного потенційного обвинуваченого Україна віддала Росії під час обміну полонених у 2019-му. Це Володимир Цемах, який відповідав за протиповітряну оборону в районі, де працював «Бук», і міг знати, хто саме натиснув на пускову кнопку комплексу. Для Нідерландів це стало несподіванкою, розповідає Герт-Ян Денненкамп.

«Українські спецслужби зробили все, щоб його спіймати. Під час вивозу його з окупованих територій загинули люди. Це робить дуже дивним той факт, що його обміняли, і, думаю, доводить, що в той час для людей, які вирішували це, включно з президентом Зеленським, встановити справедливість для родичів жертв MH17, м'яко кажучи, не було пріоритетом», – зауважує журналіст.

За його словами, Нідерланди надіслали листа президенту Зеленському з проханням не обмінювати Цемаха, оскільки бачать його підозрюваним у справі МН17. «Мабуть, президент прочитав листа і проігнорував його. Він обміняв Цемаха. Думаю, можливо, він би зараз вирішив інакше. Я маю на увазі, що те, як ваш президент говорить про справедливість і міжнародне правосуддя», – каже Герт-Ян Денненкамп.

Водночас для нідерландського прем'єра теж не було пріоритетом до 2022 року покарати за збиття літака саме російську верхівку, вважає журналіст. Хоч Марк Рютте прагнув знайти виконавців та засуджував Москву за брак співпраці у розслідуванні, Нідерланди продовжували економічні зв'язки з Москвою, мали частку у газогонах Північного потоку. І лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Рютте став одним із найактивніших лідерів у підтримці Києва.

Король Нідерландів Віллем Олександр (зліва) і королева Максима (2-га ліворуч), прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте (зліва) віддають шану колоні катафалків з останками жертв MH17 Malaysia Airlines, аеропорт Ейндховена, 23 липня, 2014 рік

«Звісно, тоді не було такого масштабу, як ми бачимо зараз – з такою кількістю втрачених життів і повним натиском з кінця лютого 2022 року. І з роками це зблизило мене особисто з Україною», – прокоментував ситуацію Марк Рютте у коментарі Радіо Свобода в останні дні на посаді прем'єр-міністра Нідерландів. І наполіг, що збиття боїнга стало першим епізодом, який приніс єдність до Європи у питанні підтримки України.

«Це дуже вплинуло на всю Європу, весь світ, на Нідерланди. І на мене особисто – в тому сенсі, що я усвідомив, що ЄС це не просто спільний ринок та валюта, але також і наше колективне благополуччя – ти не один, у тебе є сильні партнери, на яких ти можеш покластися», – розповів Рютте.

«Це так само наша війна»: рідні загиблих через 10 років після збиття MH17 (відео)

ЄС після збиття MH17 вперше запровадив економічні санкції проти Росії, проте найсильніша відповідь від Євросоюзу – з замороженням суверенних активів РФ, відмовою від російських нафти та вугілля – була уже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у 2022-му році.

Нідерландський уряд – наразі один із лідерів у підтримці України в протистоянні російській агресії, він серед іншого надає Україні літаки-винищувачі, а за підтримку Києва зброєю виступає більшість населення країни.

«Це так само наша війна. Бо наші діти померли у цій війні», – каже мати загиблого Брайса Сілене Фредрікс. Вона в групі із двох десятків родичів, які досі відвідують усі суди, пов'язані зі збиттям боїнга. І хотіла б колись побачити на лаві підсудних і Путіна.

«Він – головний відповідальний. І він бреше, розповсюджує фальшиву інформацію. Він найвища відповідальна людина і він все знає», – каже Сілене. Хоча й сумнівається, що за ґрати колись потрапить не лише російський президент, а й навіть виконавці злочину.

«Вони ніколи не відсидять свій термін у тюрмі. Ми це знаємо. Але це не означає, що не треба судитися. Треба, бо це справедливість – для тих, хто більше не з нами, для нас, як сімей. Навіть якщо вони ніколи не сядуть за грати. Правосуддя сказало своє слово – і це важливо. Світ знає», – резюмує жінка.

Міністерство закордонних справ Росії 17 червня 2024 року заявило про припинення участі в розгляді скарги Австралії та Нідерландів у Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) у зв'язку із катастрофою «Боїнга» «Малайзійських авіаліній» над Донбасом у липні 2014 року.

У заяві МЗС Росії, опублікованій 17 червня, стверджується, що Росія не визнає повноваження Ради ICAO у цій справі та правомочність будь-яких рішень, які будуть ухвалені.

Москва стверджує, що Рада відмовилася провести своє розслідування причин катастрофи і орієнтується лише на проведене раніше в Нідерландах міжнародне розслідування, яке вона називає «фарсом». «Рада ICAO – невідповідне місце для пошуку правди», – заявило МЗС Росії.