Виповнюється 145 років із дня народження художника-авангардиста, теоретика мистецтва, основоположника супрематизму, автора однієї із найвідоміших картин ХХ століття «Чорний квадрат» – Казимира Малевича.
Малевич народився 23 лютого 1879 року у Києві у багатодітній родині.
Його батько, Северин Малевич, був представником збіднілого польського роду, а мати, на думку деяких дослідників, була українкою, але перед одруженням перейшла в католицизм, змінивши ім'я Людмила на Людовіка.
Хрестили Казимира Малевича у Київському римсько-католицькому костьолі (нині храм на Костьольній, 17).
Северин Малевич працював інженером на цукрових заводах. У зв'язку з цим родина часто переїжджала.
Ще в дитинстві Казимира Малевича зацікавила вишивка і народне декоративне мистецтво.
З виставки «Малевич+» у Мистецькому Арсеналі у Києві. 2016 рік
Свою першу серйозну картину «Місячна ніч» Малевич написав, коли жив у Конотопі на Сумщині.
Потім Казимир Малевич навчався у художній студії Миколи Пимоненка у Києві.
Казимир Малевич (посередині, Михайло Матюшин (ліворуч), Олексій Кручених (праворуч). 18 липня 1913 року
Деякі дослідники кажуть, що перші ескізи Малевича до «Чорного квадрата» могли бачити в 1910-х роках вишивальниці артілі села Вербівка (тепер Черкащина), якою керувала відома художниця Олександра Екстер.
Брати Бурлюки і Олександра Екстер Виставка «Футуромарення» про український футуризм 20-х років. Мистецький арсенал. Київ, жовтень-листопад 2021 року
Вперше супрематичні роботи Малевича були виставлені на виставці робіт цієї артілі у Москві в лютому 1915 року.
Казимир Малевич чи не єдиний художник того часу, який прямо відреагував на організоване сталінським режимом знищення українського селянства через «розкуркулення», колективізацію і Голодомор. Зокрема, створивши роботу, що на думку мистецтвознавців, ілюструвала народну примову тих часів: «Де серп і молот, там смерть і голод».
На цьому рисунку без назви зображені фігури без облич. На їхньому місці – серп, молот, хрест і труна.
За це, а також за великий вплив на мистецькі кола тогочасного СРСР і Європи, Казимира Малевича переслідувала радянська влада.
Творчість художника ніяк не вписувалася у рамки так званого «соціалістичного реалізму», а відтак йому не давали працювати, позбавили можливості виїздити за кордон, а врешті і заарештували і піддали катуванням.
Найвідомішим українським дослідником творчості Казимира Малевича є мистецтвознавець Дмитро Горбачов.
Малевич, Тренін, Гриць, Харджієв. Немчинівка, літо 1933 р
Радіо Свобода зібрало про художника маловідомі біографічні відомості, знайшло нові факти, зібрало спогади сучасників художника, коментарі провідних дослідників його творчості і мистецтвознавців.
Це дозволило по-новому подивитися на особистість великого супрематиста, відкрити його український вимір і простежити його вплив на світову культуру.
Про все це розповідає фільм Дмитра Джулая «Малевич. Український квадрат»: