«Створюємо реєстр, щоб зібрати дані про всіх». Чого вимагають родичі зниклих безвісти на Донбасі?

Родини зниклих безвісти на Донбасі бійців вимагають запустити роботу урядової комісії з їхніх питань і створити державний реєстр тих, хто зник і чиє місце перебування невідоме. Про це вони говорили на акції «Ми є», яка відбулася 16 квітня в Дніпрі. Родичі зниклих зібралися біля пам’ятного хреста в центрі міста: на цьому місці рівно 7 років тому формувалися перші українські добробати. Матері, які не дочекалися своїх синів додому, й досі не знають про їхню долю, кажуть: живі чи мертві їхні діти – вони воліють знати напевне, і розслідувати це має держава.

Дніпрянка Марина Циба – мати українського військовослужбовця 93-ї бригади Сергія Шевченка. Її син пішов до армії, коли йому не виповнилося й двадцяти. Зник влітку 2014 року під Іловайськом, у «зеленому» коридорі.

Марина Циба

Мати каже: її сина у 2015 році бачили серед полонених у Горлівці. В експертизу ДНК, яка підтвердила загибель сина, вона не вірить.

«Зробили ДНК експертизу. Два тіла підтвердили: 99,9% співпадіння. Тому є підстави не довіряти такій експертизі. Я сподіваюсь, що син живий», – сказала вона.

Портрет Сергія Шевченка та інших зниклих

Зібралися під дощем і градом

Марина Циба – одна із майже сорока матерів Дніпропетровщини, які не мають звістки про синів-військових, які служили на Донбасі. Рідні зниклих безвісти об’єдналися в громадську організацію «Надія». Цього дня її представники прийшли до Дніпропетровської облдержадміністрації, щоб нагадати про себе.

Акція в Дніпрі

Зібралися практично на тому самому місці, де навесні 2014-го формувалися добробати й звідки добровольці йшли на фронт. Зараз там стоїть пам’ятний хрест.

Родини зниклих безвісти на Донбасі бійців

Матерям не завадив раптовий дощ із градом. У руках вони тримали портрети десятків зниклих безвісти українських військових.

Коли запрацює урядова спецкомісія?

Голова громадської організації «Надія» Ядвіга Лозинська – мати бійця, з яким зник зв'язок під час Іловайської операції, – понад шість років чекає на повернення сина додому, не визнаючи ДНК-експертиз. Жінка каже: у схожій ситуації в Україні понад 70 родин військових, а є ще й цивільні, зниклі на Донбасі.

Ядвіга Лозинська

Жінка констатує: урядова комісія у справах зниклих безвісти за особливих обставин, яку створили ще 2018 року, досі не запрацювала. Її голова, хоч і обраний, але так і не призначений на посаду. Орган не має ані приміщення, ані бюджету.

Запустити роботу цієї комісії – одна з вимог родин зниклих безвісти, каже Ядвіга Лозинська. До комісії, вважає вона, треба включити й самих родичів. Наступний крок – представник цього органу має увійти до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в Мінську.

«Голова комісії має бути членом Тристоронньої контактної групи, тоді в нього буде свіжа інформація, тоді можна буде працювати в цьому напрямку, як треба», – сказала мати зниклого бійця Ядвіга Лозинська.

Обласна робоча група в Дніпрі також не працює – родичі

Родини зниклих безвісти в Дніпрі також вимагають розблокувати роботу обласної групи, яка була створена три роки тому й мала опікуватися їхніми проблемами, зазначає Ядвіга Лозинська.

Група, каже вона, деякий час працювала, кілька сімей навіть почали отримувати виплати з обласного бюджету – один прожитковий мінімум на одного члена родини на місяць.

«Обласна програма щодо зниклих безвісти після зміни голови ОДА зупинилася, не виконується. Змінився голова робочої групи, раніше її очолювала заступниця голови ОДА Ірина Грицай, але вона пішла з посади. Хто тепер керує, ми не знаємо. Ще одна прогалина – обласна програма з підтримки родин зниклих безвісти не стосується Дніпра. Місто має ухвалити схожу програму окремо», – сказала Радіо Свобода Ядвіга Лозинська.

Радіо Свобода готує інформаційний запит до облдержадміністрації, щоб з’ясувати ситуацію.

Реєстр зниклих створює громадська організація родичів

Між тим, у громадському об’єднанні «Надія» взялись за роботу, якої давно очікували від держави, – створення реєстру зниклих безвісти під час війни на Донбасі – як військових, так і цивільних.

Родичі створили сайт «Надіємось». Кожен охочий може розмістити на ньому анкету близької людини, яка зникла на Донбасі. Як розповіла Радіо Свобода координаторка проєкту Вікторія Солодухіна, уже зібрали дані про 120 зниклих. Частина анкет підкріплена фото- й відеоматеріалами.

Вікторія Солодухіна

Формування повного реєстру таких людей – справа складна, каже вона. Організація наполягає, щоб до списку були включені військові, яких офіційно вважають загиблими, але їхні родичі цього не визнають і мають дані про їхнє перебування в полоні.

«Є люди, які перебувають у полоні, в рідних на руках є їхні «вироки», ухвалені «ДНР» і «ЛНР» («ДНР» і «ЛНР» – угруповання, що діють на окупованій частині Донбасу за підтрики Росії – ред.), до цих людей там допускають медиків, допускають місцевих волонтерів, які їм передають посилки. Але офіційно їхнє перебування в полоні не підтверджується. Ми хочемо зібрати дані про всіх, щоб бути впевненими, що нікого не загубили», – зазначила керівниця проєкту Вікторія Солодухіна.

Під час акції родин зниклих безвісти на Донбасі бійців

До реєстру також мають намір включати цивільних, зниклих безвісти на сході країни, зокрема жителів непідконтрольних Україні територій, каже Вікторія Солодухіна.

«Наш сайт працює два тижні, за цей час до нас звернулося п'ять родин із Донецька та Луганська, з окупованих територій. Вони просять розмістити дані про їхніх родичів, цивільних, які зникли безвісти на тій території», – зазначила вона.

2019 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про порядок ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. У листопаді 2020 року керівниця офісу Уповноваженого президента України з питань реабілітації учасників антитерористичної операції Наталія Зарецька сказала, що реєстр технічно «може бути створений та запущений в роботу за пів року, якщо відповідне фінансування буде передбачене».

«Їх чекають»

Наприкінці акції в Дніпрі військовий капелан Дмитро Поворотний зачитав імена близько 70 українських бійців, які вважаються зниклими безвісти на Донбасі.

«Цих людей чекають – чекають їх або звістку про них, безвісти зниклих на полях війни з агресором», – сказав священник.

Родичі зниклих безвісти обіцяють продовжувати акції доти, доки урядова спецкомісія з їхнього питання не запрацює.

Статистика зниклих безвісти на Донбасі

Станом на листопад 2020 року в Кадровому центрі Збройних сил України Міністерства оборони Радіо Свобода повідомили, що невідомою є доля 69 військових, зниклих на Донбасі від початку бойових дій на сході України. Міністерство не веде обліку зниклих в зоні бойових дій цивільних.

У січні 2021 року представниця родичів тих, хто був заарештований, засуджений або зник безвісти на нині непідконтрольних Києву частинах Донбасу, Марина Шифер у Берліні заявила, що таких людей набагато більше, але вони не потрапляють в офіційні списки, тому що достовірної інформації про них немає.