Ви можете прослухати цей текст. Ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Your browser doesn’t support HTML5
Російський авіаудар, який перетворив українські «Святі гори» на пустку
Вчителька молодших класів Лідія Прокопенко вийшла на пенсію у лютому 2022 року. Пропрацювавши 34 роки у сільській школі, 64-річна жінка не встигла випустити своїх останніх «першачків» – через російське повномасштабне вторгнення. Через два роки війна Росії відібрала у Лідії і домівку.
«Мій 64-й день народження був із тортиком, що називається «палаюча хата», – каже жінка, чий будинок згорів через пожежу, яку спровокували російські обстріли. – Ліси сильно горіли. Небо було чорне і сонце було чорне. Ми бачили, як їздять пожежні машини, що гасили пожежу, і не думали, що вогонь дійде сюди».
Зараз Лідія живе у сусідів. Її будинок – у селі Студенок, що розташоване поблизу межі Харківської і Донецької областей, згорів внаслідок наймасштабнішої пожежі у національному природному парку «Святі гори».
Лідія Прокопенко стоїть перед своїм будинком, знищеним лісовою пожежею в національному парку «Святі гори»
Після звільнення від окупаційних військ наприкінці 2022 року ліси заповідника вже були значною мірою пошкоджені через бойові дії, артилерійські обстріли та авіаудари. Сьогодні російські війська знову наблизилися впритул, і лінія фронту вже проходить у східних кордонах «Святих гір».
Проте вересневий авіаудар Росії спричинив найбільшу пожежу в історії національного парку, фактично перетворивши його на вигорілу пустку. Ще до пожежі у вересні Міністерство захисту довкілля України оцінювало, що 80% лісових насаджень у парку вигоріли. Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, сходяться на тому, що на відновлення лісу у «Святих горах» підуть десятки років.
Від пожежі постраждали і прилеглі села, як-от Студенок.
«Вогонь розповсюдився настільки швидко, такі величезні клубки вогню в повітрі літали, що, як сказали потім сусіди, нашу хату неможливо було врятувати. А від нашої почали загорятися сусідські хати», – пригадує Лідія Прокопенко.
Пожежа зруйнувала хату пенсіонерки у селі Студенок
У серпні, ще до змін керівництва Міндовкілля, у відомстві анонсували, що розробляють план відновлення парку. Але, як зазначила перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко у коментарі Радіо Свобода, про справжнє відновлення можна буде говорити лише після завершення бойових дій.
Сьогодні ж, коли темпи наступу російської армії на Донбасі є найвищими за останні два роки війни, про завершення бойових дій найближчим часом говорити не доводиться. То ж що це означає для лісів «Святих гір» і дикої природи, яка в них живе? Та чи можливо відновити національний парк?
Найбільш руйнівна пожежа в історії
Згідно із повідомленням ДСНС, російський авіаудар 1 серпня 2024 року спричинив масштабну лісову пожежу в національному парку «Святі гори», що у Святогірську Донецької області.
Ще до того, як пожежу ліквідували після 8 днів гасіння, директор парку Сергій Приймачук заявив, що пожежа була найбільшою в історії парку і матиме руйнівний вплив на його екосистему. За його словами, для повного відновлення екосистеми «Святих гір» може знадобитися до декількох десятиліть.
І хоча для того, щоб нищівна пожежа розпочалась, було достатньо одного конкретного удару Росії, то його стрімке поширення пов’язане з тим, що після деокупації парку на початку вересня 2022 року ліси залишилися забрудненими мінами та нерозірваними боєприпасами.
Насправді вереснева пожежа, як кажуть військові, – крайня із серії пожеж, які почастішали саме у 2024 році, каже Радіо Свобода керівник державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
«Цьогоріч вогонь тільки в «Святих горах» знищив близько семи тисяч гектарів лісу. Таких руйнівних пожеж раніше тут не було», – каже він.
Згідно з оцінкою Міндовкілля, внаслідок пожеж і бойових дій на території парку «Святим горам» було завдано збитків на суму понад 16 млрд гривень. У відомстві зазначили, що йдеться лише про приблизну оцінку, оскільки точний обсяг збитків до завершення війни і розмінування території вирахувати неможливо.
В інтерв’ю Радіо Свобода перша заступниця міністра довкілля Олена Крамаренко каже, що національний парк зазнав критичної шкоди.
«Це дуже жахлива ситуація, коли ти стоїш на горі, на правому березі [Cіверського Донця], і дивишся з гори на ліс, він мені здається більше чорний, ніж зелений», – пригадує Крамаренко останній раз, коли особисто була у «Святих горах» у серпні.
Найбільша пожежа у лісі розпочалась уже після візиту чиновниці і, ймовірно, знищила ще більше насаджень. З огляду на те, що російські авіаудари тривають, а лінія фронту проходить вже по східних кордонах лісу, майбутнє існування парку «Святі гори» залишається невизначеним.
«Помах крил» війни
Пожежі й бойові дії спричинили одразу низку довготривалих негативних наслідків для екології України, і для нацпарку «Святі гори» зокрема.
За словами директора парку, пожежа завдала незворотної шкоди його екосистемі: «Забруднена земля, повітря, немає місця для проживання комах і птахів».
Без певних представників фауни ліс може страждати, це також створює загрозу і для людей, каже науковий співробітник Національного природного парку «Кремінські ліси» Володимир Яроцький.
Наприклад, найімовірніше – у лісах «Святих гір» вже не залишилося кажанів, які раніше там жили.
«Вони виконували важливу функцію лісу: їли тих самих комах, які можуть бути небезпечними для дерев при їхньому масовому розмноженні. Вони вразливі, потребують спеціальних схованок, наприклад, дерев із дуплами. Під час пожежі, припускаю, частина з них взагалі могла згоріти разом з деревами», – каже Яроцький.
Науковець пояснює, що великі тварини пішли із лісу ще на початку 2022 року, оскільки бойові дії неподалік – фактор, що їх турбує: «робота артилерії, вибухи, для них це недобре. Наприклад, у Дніпровсько-Орільському заповіднику писали, що у них побільшало лосів, оленів через те, що відбулася якась міграція зі сходу країни», і, напевно, зі «Святих гір» також.
Відсутність великих хижаків руйнує баланс екосистеми, через що шкоди можуть зазнати навіть люди, які живуть неподалік. Володимир Яроцький у коментарі Радіо Свобода пояснює, як працює цей ланцюжок наслідків: «Зникає рослинність – зникають мишоподібні гризуни. Немає гризунів – немає кормової бази для хижаків. Починає відновлюватися рослинність – починає стрімко відновлюватися чисельність гризунів, бо немає хижаків, які б їх стабілізували. Багато гризунів – спалахи небезпечних хвороб, в тому числі і для людини».
Але якщо деякі популяції дикої природи та рослинності відновити просто складно, то деякі, імовірно, були втрачені назавжди. Наприклад, червонокнижна сосна крейдова була поширена саме у крейдових горах на правому березі річки Сіверський Донець.
Як каже у розмові з Радіо Свобода Олена Крамаренко, ці дерева практично повністю знищені внаслідок пожеж.
«В червні 2024 року стало зрозуміло, що ділянки Крейдового лісу ще не розміновані і забруднені вибухонебезпечними предметами. Тому дослідження проводилося лише візуально. Як показали результати, насадження сосни [крейдової] практично повністю знищені. А природне відновлення рослинності на зруйнованих схилах майже не відбувається. Тому теж це питання залишається відкритим», – каже Крамаренко.
А еколог Володимир Яроцький наводить цитату кліматолога Едварда Лоренца: «Помах крил метелика в Бразилії може спричинити торнадо у Техасі». Тому спрогнозувати усі наслідки впливу пожеж у Святогір’ї важко, каже Яроцький: «Це вже не «помах крил», це справді досить значний вплив на довкілля».
Чи можливо відновити ліс?
У серпні 2024 року у Міндовкіллі, яке тоді очолював Руслан Стрілець, заявили про план відновлення пошкоджених лісів національного парку. Зараз, після вересневої нищівної пожежі, і в момент, коли російська армія наступає рекордними темпами, цей план доведеться, очевидно, коригувати.
Якщо, наприклад, завтра бої припиняться, то для повного відновлення лісів у тому вигляді, який був до пожеж, знадобиться 50-70 років, прогнозує керівник державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
Але перед цим необхідно розв’язати основну проблему – тотальне забруднення мінами, кажуть екологи і посадовці, з якими спілкувалося Радіо Свобода.
«На сьогодні силами ДСНС України розміновано близько 2% території парку.
І хоча цей показник невеликий, однак це вже досягнення, тому що ворог лишив після себе дуже багато вибухонебезпечних предметів, які доведеться знешкоджувати десятиліттями», – каже перша заступниця міністра довкілля Олена Крамаренко.
Посадовиця додає, що розмінування у Святогір’ї виявилося особливо небезпечним і вже призвело до підривів як людей, так і тварин. За інформацією Міндовкілля, яку наводить агентство Reuters, за час повномасштабного вторгнення від обстрілів та підривів на мінах загинули 14 лісівників. Актуальних цифр щодо загиблих та постраждалих від мін у «Святих горах» на запит Радіо Свобода у Міндовкіллі надати відмовились, посилаючись на військову таємницю.
Якщо уявити, що бойові дії припиняться невдовзі, то до розмінування лісів черга може дійти лише через кілька років, зауважує директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.
Снаряди і міни спричинили безпрецедентні пожежі у лісах України
«Згідно із заявами того ж Міндовкілля і Міноборони, розмінування лісів через 10 років почнеться. Бо, скажімо, на 10 років у нас є роботи на полях і у населених пунктах, і на дорогах. За 10 років ті місця, які відновилися насадженням після пожежі, вони заростуть вже так, що це будуть хащі практично», – каже Зібцев у коментарі Радіо Свобода.
Експерт не виключає, що ліси «Святих гір» повністю не розмінують ніколи, оскільки таких технологій практично не існує. У коментарі для Радіо Свобода Зібцев вказує на те, що ділянки, які з плином часу заростуть, можна було б теоретично розчистити за допомогою контрольованого відпалу – коли шар рослинності, яка заважає розмінуванню, спалюють, але так, щоб запобігти поширенню пожежі. Однак у національному парку отримати дозвіл на проведення відпалу може бути проблематично, якщо не неможливо, каже Зібцев.
«Практика балканських країн, де була громадянська війна, Хорватія, Македонія, Боснія, то вони просто огородили ці ліси, які досі заміновані. Огородили ці ліси, і на цьому все», – Зібцев не виключає, що подібне може чекати і на «Святі гори».
Попри те, що територія нацпарку може залишитися небезпечною для відвідування ще десятиліття через міни, природа може відновитися сама.
«Завдання міністерства – не ігнорувати природний відбір. Якщо ви спитаєте дуже багато людей, керівників, чи відновиться цей ліс, то в більшості випадків скажуть, що ні, не відновиться, треба саджати лісові культури. Це неправда. Він відновиться. Просто на це піде більше часу. Нічого страшного», – каже Зібцев.
У Міндовкіллі у коментарі Радіо Свобода також запевнили, що деякі лісові культури відновляться самостійно, однак червонокнижні рослини, які знищила пожежа, на жаль, можуть бути втрачені назавжди.
«Війна знищила українських лісів як 75% площі Швейцарії»
Після початку повномасштабного російського вторгнення загальна площа лісових пожеж в Україні збільшилася у 30 разів, за оцінкою Всеукраїнської екологічної ліги. Серед ключових факторів, що провокують безпрецедентні лісові пожежі, – авіаудари, артилерійські обстріли та детонація мін, що залишилися в ґрунті лісів після бойових дій.
За інформацією Міндовкілля, станом на сьогодні в Україні 800 тисяч гектарів лісу «захоплені» війною, з них під окупацією – 2400 гектарів. На цих територіях ліс знищується не лише через окопи, які риють російські окупанти, але і через його вирубку – для Росії окуповані українські ліси, кажуть фахівці, стали ресурсом для заробітку.
«При загальній площі лісів України 10,4 мільйона гектарів майже 3 мільйони гектарів лісу постраждали від бойових дій. Тільки уявіть, що спалили і зруйнували окопами майже 75% площі Швейцарії», – каже Олена Крамаренко.
Держава Україна працює над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності, зокрема і за дії, які Київ вважає екоцидом. Саме за цією статтею Кримінального кодексу України – екоцид – Офіс генпрокурора вже проводить розслідування у 14 провадженнях. Імовірно, найбільш кричущим випадком екологічного злочину стало руйнування дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Кожний наступний день російської війни завдає все нової шкоди українській екології.
Над матеріалом також працювала Рійн Альяс
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Тонули у своїх ліжках»: доля людей із інвалідністю у російській окупації
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Екоцид. Як живе Нікопольщина через рік після руйнування греблі Каховської ГЕС
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Люди живуть на горищах, замість водосховища – ліс»: рік після руйнування греблі Каховської ГЕС
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.