Два телефонні дзвінки. Сотні безпілотників. І де припинення вогню?

Кремлівський переказ телефонної розмови Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом з'явився на сайті Кремля о 20:15 за московським часом (19:15 за київським) 18 березня: Путін погодився на пропозицію США про припинення вогню, що мало зупинити російські удари по енергетичній інфраструктурі України на 30 днів.

Але ще до того, як дзвінок закінчився, російські ударні безпілотники вже були в повітрі.

За лічені хвилини після завершення телефонної розмови українські енергетичні та інші об'єкти зазнали ударів, які тривали годинами. Дві лікарні, технічно захищені міжнародним правом, були серйозно пошкоджені. Було завдано удару по нафтопровідному комплексу на півдні Росії.

Наступного дня, 19 березня, Трамп і Володимир Зеленський провели власну телефонну розмову, і український президент заявив, що приймає запропоноване припинення вогню. Але журналістам Зеленський заявив, що «все буде продовжувати літати».

«Якщо росіяни не будуть бити по наших об'єктах, ми точно не будемо», – сказав Зеленський.

І росіяни вдарили: Росія запустила понад 170 безпілотників в бік України рано-вранці 20 березня. Україна використала безпілотники дальнього радіусу дії для атаки на авіабазу «Енгельс-2», де базуються російські бомбардувальники дальнього радіусу дії, а також, за повідомленнями, застосувала нову ракету дальнього радіусу дії для удару по нафтопереробному заводу.

Можливо, про це ще рано судити, але на припинення вогню це точно не схоже. І якщо російська і американська «технічні команди», які зустрінуться в Саудівській Аравії наступного тижня, не зможуть домовитися про конкретні кроки з «імплементації і розширення» угоди, вона, швидше за все, також буде нетривалою.

«Ані Росія, ані Україна на даному етапі не мають жодних стимулів для зменшення інтенсивності чи масштабу своїх операцій», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода Марія Енгквіст, заступниця керівника програми з вивчення Росії та Євразії Шведського агентства оборонних досліджень.

Наслідки удару російського безпілотника в Одесі, 21 березня 2025 року

Ніколас Гвоздєв, професор з питань національної безпеки у Військово-морському коледжі США в Ньюпорті, штат Род-Айленд, сказав, що удари, які відбулися вслід за телефонними розмовами, були прямо пов'язані.

«З боку Путіна це демонстрація того, що Росія домінує в ескалації і може продовжувати завдавати ударів в будь-який час і в будь-якому місці на власний розсуд», – сказав Гвоздєв Радіо Свобода. – З боку Зеленського – показати, що, незважаючи на слова Трампа про те, що Україна «не має козирів», насправді вона все ще має козирі, все ще має можливості... і що Україна аж ніяк не перебуває в критичному стані».

Дік Берлейн, генерал повітряних сил Нідерландів у відставці, який був топовим військовим офіцером країни, сказав, що Путін «не подав жодних ознак того, що він дійсно хоче припинення вогню».

«Я думаю, що причина, чому він запропонував не завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, полягає в тому, що це завдає йому болю, – сказав Берлейн Радіо Свобода. – Більша частина енергетичної інфраструктури в Україні вже зруйнована, але напад на [російську] енергетику та інфраструктуру, особливо на нафту, шкодить [Росії]».

«Дуже сильно розходиться з реальністю»

З кінця 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній галузі України, використовуючи балістичні та крилаті ракети, а також безпілотники дальнього радіусу дії для ураження електростанцій, ліній електропередач та підстанцій.

Ця стратегія, спрямована на виснаження цивільного населення України, часто приписується колишньому головнокомандувачу російського вторгнення генералу Сергію Суровікіну, якого російські ЗМІ одного разу охрестили «генерал Армагеддон».

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Перед обличчям цих атак Україна з усіх сил намагається зберегти світло і тепло, але їй вдається викручуватися завдяки місцевій винахідливості та широкомасштабній підтримці з боку Заходу.

Водночас Україна розгорнула власну індустрію безпілотників, які вона все частіше використовує для атак на енергетичну інфраструктуру Росії – нафтопереробні заводи, трубопроводи, не кажучи вже про військові об'єкти.

Крилата протикорабельна ракета Р-360 Непун, вересень 2020 року

Росія також занепокоєна українською крилатою ракетою великої дальності «Нептун». За кілька днів до телефонних переговорів нова ракета була використана для ураження нафтопереробного заводу на чорноморському узбережжі Росії, стверджував Зеленський.

Це дає Кремлю стимул наполягати на тому, щоб його власні енергетичні об'єкти були вилучені з українських списків мішеней, каже Берлейн.

Виступаючи перед журналістами наступного дня після розмови Путіна з Трампом, речник Кремля Дмитро Пєсковзаявив, що наказ Путіна був виконаний негайно. Він навіть заявив, що російські війська збили сім власних безпілотників як свідчення доброї волі Росії.

Військові експерти, однак, поставили під сумнів заяву Пєскова і вказали на те, що російське командування могло б відкликати атаки раніше – і, безумовно, могло б уникнути обстрілу лікарень шістьма годинами пізніше.

Взаємні звинувачення пролунали лише через кілька годин після нічних нападів 20 березня.

Обіцянка Путіна «дуже сильно розходиться з реальністю», сказав Зеленський.

Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захаровазвинуватила Україну в порушенні режиму припинення вогню, «який був запропонований президентом Сполучених Штатів Америки.

Тим не менш, американські чиновники висловили оптимізм.

«Я думаю, що ми зараз ближче до миру, до припинення вогню, ніж будь-коли за останні три роки», – сказав Кіт Келлог, головний посланник Білого дому з питань України, в інтерв'ю ABC News.

«Теорія припинення»

Окрім глибокої недовіри, що накопичувалася три роки повномасштабної війни Росії проти України, існує питання про те, чи була домовленість про негайне припинення вогню – і про що сторони взагалі домовилися.

«Я б не зважилась назвати події, що відбулися протягом останнього тижня, навіть прелюдією до належного обговорення угоди про припинення вогню, – сказала Енгквіст Радіо Свобода. – Траєкторія будь-якої «угоди» наразі дуже нестабільна. Тут все ще може відбутися багато поворотів».

У заяві Кремля сказано, що угода стосується «енергетичної інфраструктури». Білий дім, однак, заявив, що угода охоплює «енергетику та інфраструктуру». А Зеленський мав навіть ширший погляд щодо цього.

«Одним із перших кроків до повного завершення війни може стати припинення ударів по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі», – написав він у своєму телеграм-каналі після розмови з Трампом.

Голова Офісу Президента України Андрій Єрмак (ліворуч) і Державний секретар США Марко Рубіо під час зустрічі у Джидді, Саудівська Аравія, 11 березня 2025 року

«Обидві сторони зацікавлені в теорії припинення вогню, – вважає Гвоздєв. – Україні може знадобитися час для відновлення і консолідації, Росія буде домагатися послаблення санкцій; але жодна зі сторін не має пропозиції щодо припинення вогню, яка б відповідала цим вимогам, і обидві не впевнені в тому, як далеко Трамп зайде, намагаючись змусити їх до поступливості».

«Якби Путін дійсно хотів бути щирим у своєму бажанні зупинити війну, він міг би зупинити її сьогодні. Він міг би зупинити війну ще три роки тому», – сказав Дік Берлейн.

«Путін хоче повернути Україну до складу Російської імперії. Він не погоджується з тим, що Україна є суверенною державою, тому все це дуже ускладнює досягнення мирного врегулювання, яке було б прийнятним як для України, так і для Росії», – зазначив генерал повітряних сил Нідерландів у відставці.