«Нові червоні лінії Кремля»: ядерна загроза стала ближчою?

Президент Володимир Путін знову брязкає російською ядерною зброєю, але зі слів аналітиків – це більше сигнали, ніж реальні дії. У той час як війна Росії проти України наближається до зими, Кремль прагне поповнити свої ряди у світлі стрімких територіальних здобутків і величезних людських втрат.

Ось деякі з ключових подій в Росії за минулий тиждень і деякі висновки на майбутнє від Радіо Свобода.

Надсилання сигналів

Коли Росія хоче зберегти щось у таємниці, обмежити доступ або приховати інформацію, вона це робить: зустрічі в Кремлі проводяться за зачиненими дверима, коли держава вважає за потрібне, а їхній справжній зміст ховається за м'якими заявами, які дають мало підказок про те, що насправді було сказано, зроблено чи вирішено.

Адміністрація Володимира Путіна іноді навіть бреше про час проведення зустрічей або про те, чи відбувалися вони взагалі, оприлюднюючи відеозаписи, зроблені раніше, і видаючи їх за поточні.

Але коли Кремль хоче, щоб зустріч побачили росіяни, лідери, законодавці та пересічні громадяни в усьому світі, він не шкодує зусиль, щоб це сталося.

Взяти хоча б засідання президентської Ради безпеки 25 вересня: значна частина цієї розмови транслювалася по телебаченню, що, можливо, не зовсім логічно для органу, якому доручено консультувати Путіна з делікатних питань національної безпеки.

У цьому випадку мова йшла про ядерну доктрину Росії, яка визначає обставини, за яких Москва залишає за собою право застосувати ядерну зброю. Путін використав зустріч, щоб оголосити про те, що, за його словами, буде внесено до цього документа в найближчому майбутньому – зміни, які, за його словами, знизять поріг застосування Росією ядерної зброї.

Як публічне дійство ця зустріч була менш драматичною, ніж та, яку він провів 21 лютого 2022 року як частину низки кроків, що мали на меті підготувати ґрунт для повномасштабного вторгнення в Україну, яке він розпочав менш ніж за 72 години, й заздалегідь виправдати його. Але тоді послання було чітким. Після зустрічі ж про ядерну доктрину – меседжа не було.

Наступного дня прес-секретар Путіна сказав те, що і так «було ясно як божий день»: заява Путіна мала стати сигналом для Заходу, оскільки США та інші країни НАТО розглядають можливість дозволити Києву використовувати зброю більшої дальності, яку вони постачають, для нанесення ударів по військових цілях в глибині території Росії.

«Радіоактивний попіл»

У своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 28 вересня міністр закордонних справ Сергій Лавров знову розмахував ядерною палицею. «Я не збираюся говорити тут про безглуздість і небезпеку самої ідеї намагатися воювати до перемоги з ядерною державою, якою є Росія», – сказав він, зробивши саме те, чого запевняв, що не робитиме.

Заяви Путіна стали останніми в серії нагадувань про те, що Росія володіє ядерною зброєю, і попереджень про те, що вона застосує її в разі необхідності, починаючи від заплутаних коментарів і закінчуючи відлунням сумнозвісного висловлювання ведучого програми новин на державному телебаченні, який сказав у 2014 році, що Росія є єдиною країною, «здатною перетворити Сполучені Штати на радіоактивний попіл».

Заява 2014 року пролунала в той час, коли Росія зміцнювала свій контроль над українським Кримом після збройної окупації, і це свідчить про те, що брязкання ядерною зброєю Москви почалося вже давно. Але дзвін цих попереджень став гучнішим і швидшим відтоді, як Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, і незабаром виявилося, що його очікування швидкої перемоги були вкрай недоречними.

Звичайно, реальні зміни в доктрині відрізняються від простих коментарів. Проте багато аналітиків вважають, що пропозиції Путіна – навіть якщо вони незабаром будуть офіційно оприлюднені, як очікується, – є радше сигналом, ніж змістом.

По-перше, запропоновані зміни мало що змінять, кажуть аналітики.

Хоча Путін додав конкретики і деталей, «я не побачив нічого принципово нового», – сказав Радіо Свобода Микола Соков, колишній російський дипломат і парламентер з питань контролю над озброєннями, який зараз працює у Віденському центрі з питань роззброєння і нерозповсюдження, на наступний день після засідання Ради Безпеки.

«Це є сигналом, попередженням для НАТО, оскільки НАТО продовжує роздумувати над тим, чи варто використовувати західну зброю для ударів на великі відстані», – сказав Соков.

«Крик про увагу»

Заява Путіна повинна розглядатися в контексті багатьох попередніх ядерних попереджень з початку повномасштабного вторгнення, написав у своєму блозі Ханс Крістенсен, директор проєкту «Ядерна інформація» Федерації американських вчених у своєму блозі для Russia Matters, проєкту Центру науки і міжнародних відносин Белфера при Гарвардській школі державного управління ім. Кеннеді.

«Він зробив їх публічно, тож вони, очевидно, покликані вплинути на підтримку України Заходом і на громадську думку. Чи змінять ці корективи те, як російські військові насправді використовуватимуть ядерну зброю, – це вже інше питання. Це створює проблему довіри до Путіна: щоб скоригована доктрина викликала довіру і справила враження на його цільову аудиторію на Заході, вони повинні повірити, що він дійсно реалізує ядерну загрозу. Але він встановив так багато червоних ліній, що остання зміна звучить майже як відчайдушний крик про увагу», – написав він.

«Ескалація до застосування ядерної зброї у відповідь на будь-які події у війні в Україні не видається правдоподібною, тому що це не допоможе Росії у досягненні її військових цілей і може спровокувати пряме військове зіткнення з НАТО, яке буде набагато дорожчим для Росії», – додав Крістенсен.

Автор і аналітик Марк Галеотті сказав, що зміни можуть бути частково пристосовані до ймовірного майбутнього часу після припинення вогню в Україні.

«Я підозрюю, що ми говоримо про певний рівень російського планування гри для потенційного перемир'я після припинення вогню», – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода.

«Пам'ятайте, якщо є перемир'я, росіяни хочуть заморозити його якомога довше, і, звичайно, залишають за собою право порушити це перемир'я, коли вони вважатимуть, що співвідношення сил там на їхню користь».

Але Москва також хоче переконатися, що Україна не зробить того ж самого.

«Отже, я думаю, що включення цього маленького пункту – це спосіб стримати Київ, можливо, але, безумовно, і Вашингтон... більш-менш кажучи: «Якщо ви підтримуєте Україну, і Україна в майбутньому почне... спробу повернути окуповані території – можливо, лише можливо, ми будемо розглядати це як перетин ядерного порогу з усіма наслідками, що випливають з цього», – сказав Галеотті.

«Зростаючий тиск»

Нині, однак, припинення вогню здається віддаленою перспективою, незважаючи на те, що The Financial Times описала як «зростаючий тиск [на президента Володимира Зеленського] з боку західних партнерів з метою знайти шлях до врегулювання шляхом переговорів, навіть попри скептицизм щодо готовності Росії розпочати переговори найближчим часом і занепокоєння тим, що позиція України є надто слабкою, щоб забезпечити справедливу угоду просто зараз».

У той час як російські війська просуваються вперед на Донбасі, де цього тижня вони захопили місто Вугледар, російська держава докладає багатосторонніх зусиль, щоб продовжувати фінансувати повномасштабне вторгнення і стягувати солдатів, щоб замінити величезну кількість людей, яких вона продовжує втрачати швидкими темпами.

Опубліковані цього тижня проєкти бюджетних документів вказують на те, що російські військові витрати зростуть на 25 відсотків у 2025 році, склавши майже третину загальних витрат і досягнувши 6,3 відсотка ВВП, що є рекордним показником з часів холодної війни.

За даними Reuters, близько 10 відсотків оборонних витрат «підуть на виплати військовослужбовцям, які також досягли пострадянського максимуму: мінімальна річна заробітна плата в перший рік служби на передовій сягає 3,25 мільйона рублів» – 34 000 доларів, якщо солдат протримається так довго.

Залучати все більше й більше солдатів

Уряд РФ також розширює і формалізує свої зусилля із залучення до бойових дій росіян, які були засуджені або перебувають під кримінальним переслідуванням. Для цього Кремль використовує комбінацію заохочень і тиску.

Адвокат з прав ув'язнених Ольга Романова розповіла «Настоящему времени», що погіршення умов утримання в тюрмах і СІЗО використовується як інструмент тиску на ув'язнених, підозрюваних і підсудних з метою примусити їх підписати військові контракти.

Тим часом, держава активізувала свої зусилля для покращення демографічної ситуації, яку війна зробила ще більш складною, в тому числі шляхом збільшення народжуваності. У кількох регіонах влада планує грошові виплати жінкам, які народжують у віці до 20 років або раніше.

За відсутністю кращих аргументів, брязкання російською ядерною зброєю є майже постійною частиною дипломатії, що супроводжує війну Росії проти України. Воно, як правило, потрапляє в заголовки газет, відволікаючи увагу від повсякденного жаху, який чинить Росія, б'ючи на сполох про ще більшу катастрофу.

Цивільні особи гинуть щодня, коли російські ракети, снаряди, бомби й безпілотники вражають магазини, житлові будинки та інші місця, де люди намагаються вести нормальне життя в розпал вторгнення.

Наприклад, 1 жовтня в результаті удару по центру Херсона, південного міста, яке Україна відвоювала у російських військ у листопаді 2022 року, загинуло щонайменше шестеро людей, повідомили українські посадовці та ЗМІ.

У селі поблизу Покровська, стратегічного міста на Донбасі, яке Росія намагається захопити вже кілька місяців, 28 вересня в результаті російського обстрілу загинула жінка, яка працювала в придорожньому магазині, повідомили офіційні особи.