У Румунії відбуваються президентські вибори. За їхнім перебігом стежить Румунська редакція Радіо Свобода.
Експерти вважали одним із фаворитів ультраправого кандидата одним, тож прогнозували другий тур із його участі. Вони прискіпливо моніторили опитування, як за барометром популізму в Європі, так за тенденціями на підрив громадської підтримки України у її відсічі російської повномасштабної агресії. Схоже, що побоювання справджуються. Ультраправий Келін Джорджеску, переміг у першому турі виборів.
Хто він такий? Що про нього та його погляди відомо?
Експерти водночас мали рацію і помилялися. Так, у другий тур президентських виборів у Румунії 8 грудня вийде ультраправий кандидат. Але не той, кого прогнозували вони та опитування.
Келін Джорджеску, незалежний кандидат, якого ледве встигли додати у список кандидатів, рейтинг яких заміряли до виборів, не тільки показав кращі результати, ніж очікувалося – він набрав найбільше голосів.
62-річний інженер-аграрій переміг у першому турі 24 листопада, отримавши близько 22% голосів виборців.
Боротьба за друге місце перетворилася на драму.
Прем'єр-міністр лівого спрямування Марчел Чолаку з Соціал-демократичної партії (СДП) вів жорстку боротьбу з прозахідною лібералкою Єленою Ласконі з Союзу «Врятуймо Румунію». Після підрахунку 99,9% голосів саме Ласконі, палка прихильниця членства Румунії в НАТО та ЄС, а також активна прихильниця України, посіла друге місце.
Розчарування у ліберальній владі
Тринадцять кандидатів балотувалися на посаду президента, який обіймає посаду п'ять років і має значні повноваження щодо ухвалення рішень у таких сферах, як національна безпека, зовнішня політика та призначення суддів.
У Румунії також відбудуться парламентські вибори 1 грудня, які визначать наступний уряд і прем'єр-міністра країни.
Правоцентрист Клаус Йоганніс завершує свій другий термін після десятирічного перебування на посаді. Для багатьох виборців він і його правляча Націонал-ліберальна партія стали розчаруванням, а Йоганніса широко критикували за його «відсутність» під час вирішальних подій, таких як пандемія коронавірусу.
Серед проблем, які турбували виборців, були корупція, інфляція, стан системи охорони здоров'я та освіти.
Іншим дражливим питанням була війна у сусідній Україні і те, як цей конфлікт може змінитися зі зміною у Вашингтоні президента США Джо Байдена, який постійно підтримував Київ, на Трампа, який припускав, що підтримка може бути скорочена.
Румунія стала ключовим союзником України, не лише у навчанні та наданні військового обладнання, включаючи систему протиракетної оборони Patriot, але й відіграючи ключову роль у транспортуванні українського зерна та інших сільськогосподарських товарів на світові ринки. Значною мірою проукраїнська позиція Бухареста є заслугою чинного президента Йоганніса.
Несподівана перемога
І тут несподівано серед кандидатів з'являється Джорджеску.
Напередодні голосування увага експертів була зосереджена на іншій ультраправій фігурі. Опитування громадської думки показували, що Джордже Сіміон, лідер ультраправого Альянсу за єдність румунів (AUR), посідає друге або навіть перше місце.
Аналітики очікували, що Сіміон, активний прихильник новообраного президента США Дональда Трампа, зіткнеться у другому турі з прем'єр-міністром Чолаку. Сіміон виступає за приєднання Молдови, яка цього року поновила п'ятирічну заборону на його в'їзд до країни з міркувань безпеки, і з тієї ж причини йому заборонений в'їзд до сусідньої України.
Джорджеску також був відомим членом AUR, яка обрала його своїм кандидатом на посаду прем'єр-міністра. Але він покинув партію у 2022 році на тлі критики з боку вищого керівництва AUR за те, що його проросійська та антинатівська позиція шкодить іміджу партії.
В інтерв'ю 2021 року він назвав щит протиракетної оборони НАТО в Девеселу, на півдні Румунії, «ганьбою дипломатії», стверджуючи, що військовий альянс не захистить жодного зі своїх членів у разі нападу Росії.
Джорджеску також назвав національними героями Іона Антонеску, фактичного лідера Румунії під час Другої світової війни, який був засуджений до смертної кари за участь у Голокості в Румунії, та Корнеліу Зеля Кодряну, довоєнного лідера «Залізної гвардії» – одного з найжорстокіших антисемітських рухів Європи.
- Джорджеску має докторський ступінь з педології, розділу ґрунтознавства, і в 1990-х роках обіймав різні посади в Міністерстві охорони навколишнього середовища Румунії.
- У 1999-2012 роках він був представником Румунії в національному комітеті Програми ООН з навколишнього середовища.
Кампанія у TikTok
Як і інші маргінальні політики, Джорджеску добре орієнтується у соціальних мережах. Його акаунт у TikTok має 1,6 мільйона вподобань. На ньому він публікує відео, де він відвідує церкву, займається дзюдо, бігає на біговій доріжці та виступає на подкастах.
За кілька днів до голосування Джорджеску запустив кампанію в TikTok із закликом припинити допомогу Україні, що, вочевидь, припало до душі виборцям.
Він також скептично висловився щодо членства Румунії в НАТО.
Його антизахідні меседжі регулярно підхоплюють російські державні ЗМІ та дружні до Кремля соціальні медіа.
Віддавши свій голос, Джорджеску написав у Facebook, що він проголосував:
«За тих, з ким повелися несправедливо, за принижених, за тих, хто вважає, що вони не мають значення, а насправді вони мають найбільше значення... Голосування – це молитва за націю»
Серед інших його позицій – підтримка румунських фермерів, зменшення залежності від імпорту, нарощування виробництва енергії та продуктів харчування.
Тож під час другого туру голосування 8 грудня Румунія постане перед доленосним вибором: між Джорджеску та Ласконі.
Лісконі була найбільш оптимістично налаштована щодо членства Румунії в ЄС та НАТО, навіть закликаючи до більшої присутності НАТО в Румунії. Ласконі також була єдиним кандидатом, хто відкинув ідею територіальних поступок України задля забезпечення миру.
У підготовці використані матеріали румунської служби Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нинішні вибори в Румунії можуть вплинути на підтримку України