Ека Кеванішвілі, Лела Кунчулія, Люк Алнатт
ТБІЛІСІ – Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі нещодавно опублікувала фото новорічних прикрас у президентській резиденції в Тбілісі.
«Перед палацом Орбеліані поставили поїзд, – написала вона у Facebook. – Подивимося, хто поїде».
Очікується, що 14 грудня колегія виборців, в якій домінує правляча партія «Грузинська мрія», обере Міхеїла Кавелашвілі, 53-річного колишнього футболіста і правого популіста, наступним президентом Грузії. Інавгурація має відбутися 29 грудня.
Але в той час, як Грузію розгойдують антиурядові протести, 72-річна Зурабішвілі, термін повноважень якої закінчується цього року, заявила, що нікуди не збирається йти. «Інавгурації не буде, і мій мандат продовжується», – заявила вона 30 листопада.
Дипломатка проти футболіста
Походження та політичні погляди цих двох політиків не можуть бути настільки різними.
Зурабішвілі народилася в сім'ї грузинських вигнанців у Франції, які втекли від вторгнення Червоної армії в 1921 році. Вона десятиліттями працювала французькою дипломаткою, перш ніж очолити Міністерство закордонних справ Грузії в 2004 році. У міру того, як зростала її політична слава, вона більше апелювала до міських і прогресивних верств грузинського суспільства, будучи послідовною прихильницею інтеграції країни з Європейським союзом.
Міхеїл Кавелашвілі – один із лідерів партії «Сила народу», яка відома антизахідною риторикою і підтримкою «традиційних цінностей»
Вона вже не вперше стала на бік протестувальників, які понад два тижні виходять на вулиці по всій країні, протестуючи проти рішення уряду призупинити вступ Грузії до ЄС. Влада відповіла жорстокими репресіями, спрямованими проти протестувальників, опозиційних активістів та журналістів.
Спочатку підтримана «Грузинською мрією» за успішну президентську кампанію у 2018 році Зурабішвілі стала справжньою скалкою в оці правлячої партії. Хоча офіційно вона є безпартійною президенткою, обмежуючись церемоніальною роллю, Зурабішвілі критикувала «Грузинську мрію» за її дедалі більш авторитарну позицію.
У той час як Зурабішвілі часто зображає себе як захисницю демократії, Кавелашвілі зображає себе захисником народу. Кавелашвілі, презентуючи себе грузинським простолюдином, є відомим футболістом, який зробив успішну кар’єру за кордоном, граючи у Швейцарії, Англії та Росії.
Антиурядові протести в Тбілісі, Грузія, грудень 2024 року
Після входження до парламенту в 2016 році Кавелашвілі заснував партію «Сила народу», більш радикальне, антизахідне відгалуження «Грузинської мрії».
Апелюючи до консервативних сільських районів країни, він часто протиставляє «традиційні грузинські цінності» тому, в чому він бачить переродження західного лібералізму, і займає жорстку позицію щодо імміграції та національного суверенітету.
Кавелашвілі має підтримку «Грузинської мрії» та надвпливового засновника партії, мільярдера Бідзіни Іванішвілі. «Він є найкращим втіленням грузинського чоловіка. Чудовий чоловік і батько чотирьох дітей», – сказав Іванішвілі, представляючи кандидата в президенти 27 листопада.
Засновник та почесний голова владної партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі
Суперечливі вибори
В основі протистояння лежить дискусія щодо нещодавніх парламентських виборів у країні. У голосуванні 26 жовтня «Грузинська мрія» здобула приголомшливу перемогу, отримавши 54 відсотки голосів, тоді як чотири опозиційні сили, що співпрацюють між собою, отримали 38 відсотків.
Міжнародні спостерігачі та опозиція заявили, що результати виборів були сфальсифіковані, з широкомасштабними порушеннями і фальсифікаціями бюлетенів. Зурабішвілі заявила, що вибори були «вкрадені» за допомогою Росії, і вважає парламент – а отже, і колегію виборців – нелегітимним.
Зурабішвілі є останньою президенткою Грузії, яка була обрана безпосередньо народом. У 2017 році Грузія прийняла нову систему непрямих президентських виборів як частину конституційних змін, нібито спрямованих на зміцнення парламентської демократії, зменшення політичної поляризації та узгодження з європейськими нормами, де президенти зазвичай обмежуються церемоніальною роллю.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це повстання цілої країни». В Україні бачать паралелі Майданів із ГрузієюКритики реформи, однак, кажуть, що це захоплення влади «Грузинською мрією», покликане послабити політичну конкуренцію і підірвати потенційний контроль над парламентською та урядовою владою.
Наростання напруженості
З моменту приходу до влади у 2012 році «Грузинська мрія» зіткнулася зі зростаючою критикою за поступовий авторитаризм, зокрема звинуваченнями у фальсифікації виборів, втручанні в судову систему та репресіях проти ЗМІ. Протягом останнього року Грузія зазнала критики з боку Сполучених Штатів та Європейського союзу за суперечливі закони проти ЛГБТ та «іноземних агентів», які були з ентузіазмом схвалені Кавелашвілі.
У той час як тисячі грузинів продовжують протестувати в столиці, стикаючись, як розповідають очевидці, із жорстокою тактикою поліції, ходять необґрунтовані чутки про те, що Зурабішвілі збирається забарикадуватися в президентському палаці. Багато протестувальників побоюються, що поліція почне зачистку проспекту Руставелі, де проходять демонстрації, напередодні виборів.
Очікується, що голосування розпочнеться о 9-й годині ранку за місцевим часом 14 грудня, а результати будуть оголошені того ж дня. Хоча у виборчій колегії є представники опозиції, вони відмовляються брати участь у голосуванні. А оскільки є лише один кандидат, другий тур виборів неможливий.
Саломе Зурабішвілі (праворуч) на антиурядовій демонстрації, Тбілісі, 28 листопада
Грузія не вперше стикається з такою ситуацією. Після обрання першим президентом країни у травні 1991 року Звіад Гамсахурдіа був усунутий від влади в результаті державного перевороту. У вигнанні він відмовився передати владу і визнати новий уряд на чолі з Едуардом Шеварднадзе, радянським міністром закордонних справ часів гласності.
У 1993 році Гамсахурдія повернувся до Грузії, очоливши невдалий збройний опір, але помер пізніше того ж року за загадкових обставин.
Результат президентських виборів 14 грудня, швидше за все, не буде визнаний грузинською опозицією та активістами громадянського суспільства. У той час як Кавелашвілі і правляча партія залишаються популярними серед частини грузинів – особливо серед тих, кого не зачепили демонстрації, Зурабішвілі користується підтримкою протестувальників, жорстоке поводження з якими з боку силовиків шокувало багатьох у Грузії.
«Мене захищають люди, які вийшли на вулиці, – сказала вона в інтерв'ю BBC 1 грудня. – Я думаю, що правляча партія сьогодні дуже ізольована, і вона стане ще більш ізольованою».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Уряд Грузії планує заборонити використання піротехніки на протестах ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США оголосили про візові обмеження для відповідальних за підрив демократії в Грузії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Євродепутати відвідали акцію протесту в Тбілісі ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Опозиція Грузії оголосила про невизнання виборів президента – заява