Люк Олнатт
Були припущення, що чинний президент Грузії Саломе Зурабішвілі відмовиться покинути президентський палац навіть після інавгурації її наступника. Зрештою, цього не сталося. Зурабішвілі, яка стала моральним авторитетом для тисяч антиурядових протестувальників, вирішила піти мирно – швидко, але точно не тихо.
Коли 29 грудня Міхеїл Кавелашвілі, колишній футболіст і правий популіст, склав присягу як новий лідер країни, Зурабішвілі розмовляла з протестувальниками опозиції біля президентського палацу.
Виходячи з президентської резиденції, Зурабішвілі заявила, що вона досі «єдиний легітимний президент Грузії». І не обійшлася без протистояння. Вона стверджує, що Кавелашвілі, який був обраний колегією виборників, де домінує правляча партія «Грузинська мрія», є «нелегітимним». Головною її вимогою, як сказала Зурабішвілі, було проведення нових парламентських виборів.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі (у центрі) залишає палац Орбеліані, офіційну резиденцію президента Грузії. Тбілісі, 29 грудня 2024 року
Голосування на парламентських виборах 26 жовтня є в центрі політичного протистояння в Грузії, коли опозиційні протестувальники вийшли на вулиці після того, як «Грузинська мрія» оголосила про свою перемогу. Опозиція та міжнародні спостерігачі заявили, що вибори не були вільними та чесними, а ймовірні порушення призвели до збільшення частки голосів правлячої партії.
Однак переконати грузинський уряд провести нові вибори буде нелегко. У той час як офіційні особи «Грузинської мрії» визнали наявність кількох порушень, партія, яку багато хто звинувачує у відступі від демократії, заявила, що вибори були вільними та чесними. А прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що правові підстави для призначення повторних виборів вичерпано.
Your browser doesn’t support HTML5
Кавелашвілі склав присягу президента Грузії. Однак Зурабішвілі стверджує, що вона є законним главою держави
Угода може бути цілком можливою, якщо Зурабішвілі відмовиться від своїх претензій як законної глави держави в обмін на нові вибори та амністію для тих протестувальників, які перебувають у в’язниці або проти яких висунуті кримінальні звинувачення. Проте нові вибори були б надто ризикованими для правлячої партії, особливо проти щойно мобілізованої опозиції.
Грузинський уряд також зазнає посиленого міжнародного тиску. 27 грудня Сполучені Штати заявили, що запровадили нові санкції проти дружнього до Москви мільярдера Бідзіни Іванішвілі, колишнього прем’єр-міністра та засновника партії «Грузинська мрія», за підрив демократії в Грузії «на користь Російської Федерації». Раніше в грудні США ввели заборону на видачу віз деяким міністрам і співробітникам правоохоронних органів.
ЄС наслідував цей приклад, погодившись призупинити безвізовий режим для грузинських чиновників, які мають дипломатичні паспорти. Блок також заморозив 30 мільйонів євро (31 мільйон доларів) фінансової підтримки Міністерства оборони Грузії.
Однак більшим викликом для уряду, ніж міжнародні санкції, буде тиск з боку вулиці. Протести, які відновилися в листопаді, коли уряд оголосив про відкладення переговорів про вступ до Європейського союзу, не мають ніяких ознак згасання. Напередодні інавгурації грузинські антиурядові протестувальники утворили людський «ланцюг єдності», який звивався навколо центру Тбілісі. Найближчими днями очікуються ще більші протести.
Якщо грузинська влада продовжить жорстоке придушення протестувальників або навіть ув’язнить Зурабішвілі, то це може призвести до ще більшої громадянської боротьби та політичної нестабільності. Перед інавгурацією прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив про можливий арешт 72-річної політичної діячки, якщо вона відмовиться покинути президентський палац. Це було б ризикованим кроком для грузинського уряду, який сприяв би вуличним протестам і ще більше ізолював би країну на міжнародному рівні.
Грузинська влада може просто перечекати, вважаючи за краще політичний глухий кут і відбиваючись від судових позовів опозиції. Хоча Зурабішвілі каже, що вона розмовляла з майбутнім президентом США Дональдом Трампом, незрозуміло, як на це відреагує його адміністрація, яка, як очікується, буде проводити більш ізоляціоністську зовнішню політику.
Грузія також вступає в період відпусток, 31 грудня країна святкує новий рік, 7 січня Різдво за юліанським календарем, а тижнем пізніше – старий новий рік. Уряд, швидше за все, сподіватиметься, що грузини вирішать залишитися вдома зі своїми сім’ями, а не боротися з холодом на вулицях.
У матеріалі використано дані грузинської служби Радіо Свобода
Руставелі. Історія грузинської «дороги протесту» у фото