Як Росія приховує солдатів КНДР на фронті та чим вони можуть бути корисними для української розвідки?

Де провели перший бій проти ЗСУ північнокорейські солдати? Чим армійці КНДР можуть бути корисними для української розвідки? Навіщо і як Росія їх приховує? Читайте далі.

Новообраний президент США Дональд Трамп обговорив із президентом Південної Кореї участь військ КНДР у війні Росії проти України, заявили у Сеулі. 6 листопада Трампу зателефонував президент Південної Кореї Юн Сук Єль, щоб привітати з перемогою на виборах. За словами офісу південнокорейського президента, Трамп та Юн Сук Єль «обговорили ситуацію в КНДР, враховуючи нещодавні ядерні розробки, запуски ракет та розгортання військ у Росії». У Сеулі сподіваються на особисту зустріч двох політиків найближчим часом, зокрема, щоб обговорити участь північнокорейських солдатів у війні проти України. Сеул також планує відправити групу спостерігачів до України, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.

На початку листопада міністр оборони України Рустем Умеров заявляв, що ЗСУ вже стикалися на полі бою із солдатами КНДР. Ці бойові зіткнення можна розглядати як офіційний початок участі Північної Кореї у війні проти України, каже Умеров, уточнюючи, що участь північнокорейських солдатів у боях поки що не є систематичною. Перший бій проти ЗСУ північнокорейські солдати провели в Курській області, в районі міста Суджа, говорив керівник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони України Андрій Коваленко.

За даними американської газети New York Times, яка посилається на свої джерела серед українських та американських чиновників, метою операції, в якій брали участь військові з КНДР, був пошук вразливостей в українській обороні. Солдати КНДР вступили в бій разом із російською 810-ю окремою бригадою морської піхоти, уточнило джерело. За даними New York Times, у цьому бою північнокорейці зазнали перших втрат.

У телеграмі публікують нібито перші кадри з північнокорейськими військовими в Курській області. Але верифікувати їх неможливо. Про те, чим солдати КНДР можуть бути корисними для української розвідки і навіщо Росія приховує їх, в ефірі телеканалу «Настоящее время» розповів колишній співробітник Служби безпеки України (2004-2015 рр.) Іван Ступак.

За словами експерта, доказів присутності солдатів з КНДР на території Росії поки що немає – є лише посилання на повідомлення українських військових, які кажуть, що бойові зіткнення були, і називають приблизні цифри північнокорейських військових, які потрапили під обстріл.

Також, за даними Івана Ступака, командування армії РФ намагається приховати їхню наявність.

«Російська Федерація грає таким чином: вона ж намагається вийти з цієї історії з північнокорейськими військовими трішки хитро. Так, з одного боку, вона не приховує, що вони беруть участь, отримують форму, на них навіть знаки відмінності, але є інформація, що їм роздають документи уродженців Бурятії або якихось віддалених регіонів, де вони візуально схожі на уродженців цих регіонів. Для того, щоб у разі загибелі або знаходження трупів цих військових, Україна не мала чітких даних, що це північнокорейський солдат, ось його документи. Ні, у нього будуть документи Бурятії чи якогось іншого східного населеного пункту чи східної території», – пояснює він.

За словами експерта, зараз в українській армії опрацьовуються варіанти контактування із солдатами КНДР і вже виготовлені розмовники з простими фразами корейською мовою.

«Ходять чутки про те, що є представники Генерального штабу Південної Кореї в Україні та південнокорейської розвідки, які допомагають психологічно намалювати портрети північнокорейського військового, як переконати його здатися, – каже Іван Ступак. – І є така ймовірність, що у разі навіть попадання в полон цих північнокорейських солдатів ми відразу не дізнаємося інформацію, не побачимо кадрів допиту, бо є інша інформація, що родичі цих солдатів перебувають у ізоляції у Північній Кореї. І у разі розшифрування, розкриття особистості полоненого всі його рідні та близькі будуть репресовані».

Експерт упевнений, що у разі попадання північнокорейських солдатів у полон обмінювати їх не будуть, але існує ймовірність, що вони поїдуть до Південної Кореї: там вони будуть цікаві для пропагандистських цілей та розвідувальної інформації.

«Будь-яка інформація з Північної Кореї має колосальне значення: хто командир, що трапилося з попереднім, чому його прибрали, яке забезпечення. І ось навіть такий примітив, проте дуже важливий, – упевнений він. – Наприклад, здати аналізи цим військовим. Там можна побачити, який раціон харчування у цих солдатів, яких мікроелементів не вистачає в організмі, і на цій підставі зробити довготривалі висновки щодо забезпечення всієї армії. Зрозуміти ситуацію з кількістю полків, дивізій, із забезпеченням, знову ж таки, харчуванням, снарядами».