Майже половина українців, яких утримували в російських слідчих ізоляторах під час окупації Херсону, зазнали масштабних тортур, у тому числі сексуального насильства. Про це йдеться у звіті, де проаналізовано 320 випадків затримання в Херсоні у більш ніж 35 ізоляторах.
Принаймні 43% опитаних людей, що пережили незаконне утримання, прямо згадали про практику тортур у слідчих ізоляторах, а сексуальне насильство назвали звичайною тактикою російських охоронців щодо ув’язнених чоловіків та жінок. При цьому попередні результати показують, що найчастіше катування в ізоляторах зазнавали військовослужбовці та представники їхніх родин.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Затримання і тортури як інструмент Росії: британський юрист розповів про розслідування воєнних злочинів та суд над верхівкою КремляАналіз складений групою Mobile Justice Team, яка є частиною консультативної групи із розслідування звірств Atrocity Crimes Advisory Group (ACA) за підтримки Великої Британії, ЄС і США, створений міжнародною юридичною фірмою та фундацією із захисту прав людини Global Rights Compliance для підтримки Офісу Генерального прокурора України, пише CNN.
«Багато чого є просто покаранням, і, окрім покарання за фактичну військову службу (їхнього родича), це ще й покарання, здається, насправді за громадянство України», – сказала CNN регіональна менеджерка Global Global Compliance Анна Микитенко.
У звіті йдеться, що принаймні 36 постраждалих згадували про використання електричного струму під час допитів російськими охоронцями. Інші жертви згадували про погрози обрізання статевих органів, і принаймні одна жертва була змушена стати свідком зґвалтування іншої затриманої.
«Що стосується чоловіків, то більша частина злочинів – це сексуальні тортури, і це, як правило, тортури геніталій, тож це є формою покарання (за те, що вони українці) і не дозволить їм мати дітей», – додала Микитенко.
У звіті додається, що російські охоронці також повсякчас використовували задушення, застосування водних тортур, жорстоке побиття та погрози зґвалтування проти жертв в херсонських катівнях.
Адвокат Вейн Джордаш, співзасновник Global Rights Compliance, додав у звіті: «Тактика тортур і сексуального насильства, яку прокуратура виявляє в ізоляторах ув’язнення в Херсоні, свідчить про те, що план Путіна знищити українську ідентичність включає низку злочинів, що нагадують геноцид». Він підкреслив: «Принаймні модель, яку ми спостерігаємо, узгоджується із цинічним і прорахованим планом принизити і тероризувати мільйони українських громадян, щоб підкорити їх диктату Кремля».
При цьому, попри ознаки геноциду, довести цей злочин проти людяності може бути непросто, пояснила Микитенко, адже в такому випадку потрібно довести умисел. Микитенко додала, що це лише попередній звіт, і випадки катувань можуть бути ще більш поширеними, і зараз українці в окупованих Росією регіонах можуть піддаватися більш жорстоким і поширеним тортурам: «Що довшою була окупація, то важчі були злочини та більша кількість злочинів була скоєна», – пояснює вона.
При цьому просування українців на передовій також посилило застосування тортур: «Враховуючи звільнення частини Херсонської області минулого року, я припускаю, що в помсту за це були скоєні злочини».
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Росія неодноразово заперечувала звинувачення в тортурах і порушеннях прав людини в Україні, попри численні переконливі докази, зібрані та поширені міжнародними правозахисними організаціями та новинними організаціями.
У березні Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з питань прав дітей Марії Львової-Бєлової за незаконну депортацію сотень дітей з України, що кваліфікується як воєнний злочин.
Крім того, США оголосили, що співпрацюватимуть у питанні притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах в Україні з Міжнародним кримінальним судом.
Напередодні «Голос Америки повідомляв, що журналісти Медійної ініціативи за права людини дійшли висновку, що вибух у слідчому ізоляторі в Оленівці Донецької області був заздалегідь спланований.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Тримають і катують в «ямах»: заступник міського голови Енергодару про російський полон ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Убивства, зґвалтування, тортури»: скільки воєнних злочинів російської армії вже підтвердили в Україні і які перспективи трибуналу? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ОГП: встановлено вже 154 факти сексуального насильства з боку військових РФ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не треба чекати, поки Росія програє». Лауреатка «Нобеля» закликає якнайшвидше покарати РФ за війну в УкраїніМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.