Страти і катування українських громадян російськими силами. В ООН ухвалили нову резолюцію

Третій комітет Генасамблеї ООН, який опікується правами людини, а також соціальними та гуманітарними питаннями, підтримав запропоновану Україною резолюцію про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, включаючи Крим та Севастополь.

Як розповів Голосу Америки постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, за лаштунками підготовки та затвердження резолюції залишилася запекла боротьба Росії проти цього важливого документу.

За його словами, представники Росії чинили тиск на інші країни, щоб вони утримувалися від голосування. А також, за інформацією дипломата, Російська Федерація навіть «торгувала своєю підтримкою деяких країн на виборах» в обмін на їхню готовність утриматися від голосування за нову резолюцію.

Кислиця також відзначив, що це вже друга резолюція після того, як минулого року традиційна резолюція по Криму була розширена та охопила порушення прав людини на усіх тимчасово окупованих територіях водночас, не зменшуючи значення Криму.

Документ знову засуджує окупацію Росією українських територій, включно із Кримом, частинами Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Над текстом документа та залученням широкої підтримки країн-членів ООН українські дипломати працювали разом з правозахисниками, які напередодні винесення резолюції на комітет спеціально приїхали до ООН.

Посол України в ООН Сергій Кислиця

Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини вважає, що це одна з найсильніших резолюцій щодо України, а також одна з найбільших взагалі в історії ООН.

«Її обсяг кардинально відрізняється від інших. І тому це вже певна така солідарність з Україною, а також усіма тими стражданнями українців, які, на жаль, тільки примножуються з тим, як примножується відсоток окупованих територій»

Серед важливих новел цьогорічної резолюції, за словами Сергія Кислиці, більш конкретний опис ситуації із українськими військовополоненими.

У тексті документа зафіксовані страти, тортури, а також інші порушення міжнародного гуманітарного права щодо військовополонених. Наприклад, жахливі умови утримання, що руйнують здоров'я людей, яких мали б охороняти Женевські конвенції.

Резолюція також містить заклик до міжнародних організацій, зокрема Міжнародного комітету Червоного Хреста, працювати більш наполегливо в контексті військовополонених.

ООН

Гутерріш буде зобов'язаний прозвітувати

Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи пояснює, що резолюція ООН – це не тільки вийти, задекларувати та розійтися після голосування.

«Вона накладає певні обов'язки, в тому числі на генерального секретаря ООН, попри всі ті скандали, які були навколо візиту Антоніу Гутерріша до Російської Федерації. Адже звіт, який був санкціонований попередньою резолюцією та підготовлений секретаріатом, нормальний щодо Криму та окупованих територій»

Минулого року, нагадує правозахисниця, у резолюції вперше згадали цивільних заручників, що дало поштовх для розслідування злочинів проти них.

Ситуація була відображена у щорічному звіті генсека про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, який був оприлюднений влітку, а також у доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.

Скрипник сподівається, що включення до резолюції опису ситуації довкола військовополонених допоможе і цивільних заручникам, адже багато з них утримується разом з військовополоненими. Це так само, за її словами, зобов'яже генерального секретаря у наступному звіті звернути увагу на цей пункт.

«І ми тоді зможемо висвітлити на міжнародному рівні більше страшних злочинів проти цивільних, які кояться в місцях утримання військовополонених. Бо жодні міжнародники не мають доступу до цивільних, адже Росія удає, що їх там просто нема»

Що стосується Криму, додає експертка, там ситуація з дотримання прав людини постійно погіршується. Зараз, наприклад, правозахисники фіксують нову потужну хвилю переслідування жінок на півострові.

За словами Скрипник, тільки за останні кілька місяців в Севастополі жорстоко затримали трьох жінок за політично сфабрикованими справами. Їх затримали із застосуванням сили та залякуванням. До них не допускають адвокатів.

Переслідування у Криму посилюються

«Там однозначно грубі фальсифікації, незаконні методи слідства, абсолютно тотальна сфабрикована кримінальна справа. Я не буду здивована, якщо це буде потім якась спільна справа, яку потім Москва розкрутить умовно про страшні жіночі ДРГ у Криму», – каже Скрипник.

Зараз серед справ, які задокументували активісти, порушення прав щодо жінок складає 10-12%, раніше це було 2-3%.

Залишилися у резолюції й імена політичних вʼязнів у Криму. І дипломати, і правозахисники переконані, що це допомагає їхньому звільненню.

«Багато українських в'язнів та заручників, які були поіменно згадані в попередніх резолюціях, сьогодні вже звільнені. Це говорить про те, що міжнародний тиск шляхом ухвалення цих резолюцій, він має значення і результат», – пояснює Кислиця.

Зокрема, мова йде про Олега Сенцова та Володимира Балуха, яких звільнили у 2019-му, а також одного з лідерів кримських татар Нарімана Джеляла, якого обміняли влітку цього року.

Серед тих, чиї імена значаться у резолюції – громадянська журналістка Ірина Данилович, чий фізичний стан останнім часом дуже погіршився. Росіяни затримали Данилович у квітні 2022.

Скрипник сподівається на жіночі обміни ще цього року.

Наслідки російського удару по житловому будинку у Сумах 17 листопада. Загинуло 8 людей, серед них - двоє дітей

Росія щодня піддає ризику життя 3 мільйонів українських дітей

Рашевська, яка у тому числі веде тему депортації українських дітей, відзначає: резолюція містить усі злочини, які Росія коїть стосовно українських дітей на тимчасово окупованих територіях. Мова йде і про викорінення ідентичності, і примусову паспортизацію, і мілітаризацію освіти, а також депортацію.

«Насправді роль Криму у депортації українських дітей важко переоцінити. Бо фактично півострів був тією точкою, куди привозили дітей і потім розсилали далі по Росії», – пояснює правозахисниця.

Рашевська також бачить звʼязок резолюції з іншими механізмами організації Об'єднаних націй, зокрема, доповіді генсека щодо стану дітей у збройних конфліктах.

Російську армію уже другий рік поспіль вносять до так званого «списку ганьби» за те, що вона вбиває українських дітей

«Атакують школи, лікарні, об'єкти критичної інфраструктури. На сьогодні у нас у зв'язку з цими атаками понад 3 млн дітей залишаються у ситуації крайньої вразливості. І це лише на територіях, які контролює Україна. До окупованих територій ми досі не маємо жодного доступу»

Зруйнований 19 листопада російським обстрілом гуртожиток у Глухові. Одн адитина загинула, двоє отримали поранення. Усього загинуло 12 цивільних

• Станом на 12 листопада внаслідок повномасштабної збройної агресії росії загинуло 589 дітей. Ще 1681 дитина отримала поранення, повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора
• За даними ОГП, найбільше постраждало дітей у таких областях: Донецькій – 598, Харківській – 459, Херсонській – 187, Дніпропетровській – 190, Київській – 133, Запорізькій – 154, Миколаївській – 117.

Чому ухвалення резолюції – це важливо

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця зазначає: для України найголовніше – це те, що резолюція зобовʼязує генсека ООН продовжувати працювати над щорічними доповідями про порушення Росією прав людини. Це дає верифікацію фактів та визнання цих злочинів міжнародною спільнотою.

Також саме цією резолюцією ухвалюється рішення Генеральної асамблеї щодо проведення щорічних дебатів щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях, які відбуваються, як правило в лютому.

«Нагадаю, у 2022-му році саме в день дебатів 23 лютого Росія почала повномасштабну війну проти України»

20 листопада під час розгляду та голосування за документ у Третьому комітеті Генасамблеї представниця Росії закликала присутніх голосувати проти нього. Вона назвала резолюцію «брехливим політичним документом, який не має відношення до захисту прав людини» та звинуватила Україну у тому, що це вона завдає ударів по власних цивільних об’єктах на окупованих територіях з використанням західної зброї.

Фінальне затвердження цьогорічної резолюції вже Генеральною Асамблеєю ООН відбудеться у середині грудня. Українські дипломати розраховують на те, що попри тиск та протидію Росії, переважна більшість країн-членів ООН вже у залі Генасамблеї знову підтримають документ та засудять Росію.

• Цю резолюцію щодо порушень прав людини у Криму з доповненнями Генасамблея приймає вже девʼятий рік поспіль. Минулого року під час вже фінального голосування Генеральною асамблеєю ООН за документ проголосувало 78 країн.
• У 2022 «за» документ проголосували 82 країни, «проти» – 14, «утрималися» – 80. Тоді підтримка документа була рекордною.
• Цього року 78 країн проголосували «за», 16 країн виступили «проти», 78 – «утрималися».
• «Проти» голосували Білорусь, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Іран, Казахстан, Малі, Нікарагуа, Росія, Судан, Сирія, Зімбабве.
• Співавторами резолюції виступило 49 країн.
• Загалом ООН підтвердило щонайменше 12,1 тисячі фактів загибелі цивільних українців від початку повномасштабної війни Росії проти України і 26,8 тисяч фактів поранення. Реальні цифри є набагато більшими, оскільки слідчі ООН не мали можливості фіксувати загибель цивільних зокрема у Маріуполі, чи в інших знищених Росією містах Донеччини. Українська влада каже, що в Маріуполі внаслідок дій Росії від бомбардувань, артилерійських обстрілів, холоду і голоду могло загинути понад 20 тисяч людей.

Редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити. Зокрема про насильство російських силовиків над ними в умовах неволі, але правозахисники задокументували сотні таких свідчень. Відкрито кримінальні провадження, тривають розслідування.