Ні людей, ні машин, зарослі бур'яном вулиці, якими бігають покинуті собаки та навіть здичавілі свині – це Покровськ, ще недавно жваве місто з потужною промисловістю. У ніч проти 30 жовтня проєкт DeepState заявив про окупацію Селидового – містечка, яке називали останнім бастіоном на шляху до Покровська. Аналітики та військові прогнозують, що він може стати наступною ціллю армії РФ, яка від захоплення Авдіївки в лютому цього року продовжує просуватись Донеччиною. Що зараз відбувається у Покровську – у репортажі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю Голосу Америки.
Таким порожнім та безлюдним Покровськ ще не був ніколи. На околицях міста ні машин, ні людей не видно, вулиці заросли бур'яном. Місцеві жителі масово виїхали з міста. Ті, хто залишився, намагаються з дому не виходити. Вулицями гуляють лише тварини. Наприклад, в'єтнамські свині.
«Мотаються тепер дикі. Собак гризуть. Нападають на собак, якщо вони на них нападають. Господарі на «Південний» поїхали, тут же світла немає, а тут вони були, і вольєр не закрив один друг, і вони вискочили. І ось це тепер бігають дикунами», – пояснює місцевий житель Сергій.
Він один із небагатьох людей, хто продовжує жити у цій частині міста.
«Ось тут немає нікого. Ось на розі я та Індіра, все. І далі там одна людина. Все, більше нікого немає», – каже він.
Російські війська наразі за 6 кілометрів від однієї з околиць Покровська, тому місцева влада просить жителів евакуюватися. Про це 30 жовтня повідомив начальник міської військової адміністрації Покровська Сергій Добряк в ефірі телемарафону.
За його словами, у Покровську все ще залишається 11 900 жителів, із них 55 дітей. Інфраструктура міста зруйнована на 80%. У Покровській громаді вже понад місяць немає світла в шести населених пунктах і немає можливості його відновити.
До повномасштабного вторгнення у місті жили понад 60 тисяч людей.
Порожніми вулицями Покровська ходять патрулі. Кажуть, ловлять мародерів, солдатів, які самовільно пішли з позицій, та диверсантів.
В одній із частин міста ще працюють магазини, видно людей, але посеред вулиць вже стоять оборонні інженерні споруди – «зуби дракона».
«Ну, ви ж бачите, розставили «зуби», привезли сміття з терикону – сміття повно у місті», – відповідає місцева мешканка Ніна на запитання, чи готується місто до оборони.
Вона не хоче виїжджати. Намагається заробити на життя: продає мед, горіхи та часник. Але товар у Ніни майже не купують.
«Просто людей зараз менше, і не в ходу це, не до того. Картоплю, цибулю беруть», – каже вона.
Місцевий житель відпочиває на лавочці в оточенні «зубів дракона», 20 жовтня 2024 року
Попри близькість фронту, крутитися, заробити грошей та вижити намагається не лише Ніна. На стовпі свіже оголошення: масаж, акупунктура, кінезіотейпування, банки та мікроструми. На дзвінок за номером, вказаним у оголошенні, відповідає жінка.
«Я ще борщ вмію варити, пилосошу, прибираю, незважаючи на те, що фронт поруч, – розповідає вона. – Ще можу город скопати і навіть цибулю посадити. Життя триває: ми їмо, спимо, щось там ще робимо. Навіть дивимося YouTube, Instagram і разом наближаємо нашу перемогу».
Читайте також: Чому Росія «спалює» свої війська заради кілометрів Донбасу? Погляд військового аналітика Юрія Федорова
Вулицями міста постійно їздить поліцейська машина та закликає евакуюватися. Дорогою до Селидового, де зараз йдуть найактивніші на цьому напрямі бої (ввечері 30 жовтня DeepState заявив про окупацію Селидового – ред.), стоять спалені машини. Військові наполегливо рекомендують їхати.
У Покровську тим часом місцева мешканка Зоя прибирає подвір'я, поряд з яким нещодавно впав російський боєприпас. Жінка із сином тільки евакуювалися до Кривого Рогу, як зателефонували сусіди та повідомили, що їхній будинок майже зруйнований.
«Будинок рідний, все життя прожили. Якось жити треба. У кухні поставили буржуйку, підтоплюємо. Купаємось, миємося. Води немає, газу немає, світла немає. Нічого немає. Ось так і живемо», – каже жінка.
Надворі багато собак, всі в нашийниках. Швидше за все, їх випустили господарі, коли евакуювалися. До міста стрімко наближається війна.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.