Референдум про зміни до Конституції в Росії – всенародна підтримка чи «шоу, сценарій якого записаний заздалегідь»?

Попередні результати голосування у Росії свідчать про те, що національний не зобов’язуючий референдум схвалив широкий пакет поправок до російської конституції, які, серед іншого, відкриють можливість президенту Володимиру Путіну залишатися при владі до 2036 року.

Попередні результати, опубліковані Центральною виборчою комісією Росії (ЦВК) після підрахунку 98 відсотків бюлетенів, – майже 78 відсотків виборців схвалили пакет із понад 200 поправок до Конституції, які запропонував Кремль. За офіційними даними, які цитує Reuters, проти проголосували близько 21 відсотків росіян.

Як повідомила комісія, офіційна явка склала близько 65 відсотків. Голосування тривало протягом тижня. За словами урядовців, це було потрібно для того, щоб дотримуватися запобіжних заходів для обмеження поширення коронавірусу. Путін оголосив 1 липня, останній день голосування, державним святом, намагаючись заохотити явку виборців.

Елла Памфілова, голова ЦВК, сказала, що голосування було прозорим і чиновники зробили все, щоб забезпечити його цілісність, проте критики та представники опозиції заперечують це.

«Щойно оголошені «результати» – це підробка та велика брехня, – написав опозиційний політик Олексій Навальний у своєму дописі у блозі. – Вони не мають нічого спільного з думкою громадян Росії. Ми були свідками шоу, сценарій якого було написано заздалегідь». Своїм прихильникам у відео він сказав, що «ніколи не визнає цього результату».

Навальний заявив, що опозиція зараз не буде протестувати через пандемію коронавірусу. Але пізніше цього року вони можуть вийти на вулицю, якщо її кандидатам буде заборонено брати участь у регіональних виборах, або якщо їхні результати на виборах будуть сфальсифіковані.

«Те, чого найбільше боїться Путін, – це вулиця», – сказав Навальний. Путін «не піде, поки ми не почнемо виходити на вулиці сотнями тисяч і мільйонами».

Агітаційна кампанія «Нет!» опублікувала власне виборче опитування, в якому говориться, що в Москві 55 відсотків проголосували проти пакету змін до конституції, а у Петербурзі, рідному місті російського президента, супротивників його поправок та можливості того, що він залишиться при владі ще на два президентських терміни – до 2036 року, виявилося ще більше – 63 відсотки.

Поки тривало голосування, декілька сотень людей стихійно зібралися на демонстрацію на московській площі Пушкіна. Депутат Московської міської ради Сергій Митрохін від ліберальної партії «Яблуко», який був серед тих, хто зібрався на площі, заявив у розмові з Російською службою Радіо Свобода, що голосування означало «кінець... верховенства права в Росії».

Демонстрація пройшла мирно. Учасники змінювали одне одного під час одиночних пікетів, по черзі піднімаючись з плакатами до п’єдесталу пам’ятника російському поету Олександру Пушкіну. На площі було багато поліцейських, але вони не втручалися в перебіг демонстрації.

Один демонстрант, який тримав табличку з написом «Геть царя», сказав Радіо Свобода: «Ми не хочемо жити в диктатурі, особливо не в узаконеній диктатурі».

Вкидання бюлетенів, арешти, зламана рука

Близько 100 людей брали участь у демонстрації проти поправок у Петербурзі, несучи копії старої редакції Конституції. Підрозділи поліції та Національна гвардія витіснили їх із Палацової площі, і, як повідомляється, було затримано кілька людей.

Надходять численні повідомлення про вкидання бюлетенів до виборчих скриньок та інші порушення в голосуванні 1 липня. Напередодні поліція Санкт-Петербурга зламала руку журналісту Давіду Френкелю з видання MediaZona, коли він висвітлював голосування. Російська влада заявила, що розслідує інцидент.

Комітет із захисту журналістів (CPJ), нью-йоркська організація, що займається захистом прав репортерів, 1 липня оприлюднила заяву, в якій критикує російські органи влади за те, що вони «напали, заарештували або переслідували щонайменше п’ятьох журналістів» перед голосуванням.

Підозрілим для багатьох було те, що ЦВК Росії почала публікувати попередні результати за кілька годин до закриття виборчих дільниць у західних районах країни. Зазвичай публікація результатів голосування або опитування біля виборчих дільниць перед закінченням голосування в Росії є незаконною. Однак необов’язковий плебісцит щодо змін до Конституції не проводився відповідно до російських законів про референдуми.

Голосувати росіян заохочували обіцянками того, що пенсії будуть індексовані, і навіть в день закінчення голосування Путін призначив одноразові виплати в розмірі 10 000 рублів (141 долар) тим, хто має дітей.

Опозиція до змін – групи, що не можуть об’єднатися

Супротивники змін були розділені. Деякі групи, включно з Комуністичною партію, закликали голосувати, але сказати «ні», а інші, такі як Навальний та партія «Яблуко», закликали до бойкоту плебісциту.

За даними ЦВК, пакет змін отримав щонайменше 50-відсоткову підтримку майже в кожному регіоні країни. У ньому сказано, що Республіка Тива, яка останньою була включена до складу СРСР у 1944 році, продемонструвала найвищу підтримку – майже 97 відсотків. Підтримка була найнижчою в Ненецькій автономній області, де лише 51 відсоток проголосували, згідно з попередніми результатами.

Кремль заявив, що поправки необхідні для стабільності та безпеки країни, а критики Путіна звинувачують його у тому, що 67-річний президент таким чином забезпечує собі довічне збереження влади.

Виборцям було надано можливість прийняти чи відхилити весь пакет змін.

Найбільш суперечливим серед більш ніж 200 поправок у пакеті є та, що «обнулила» термін правління Путіна, відкриваючи йому шлях до участі у нових виборах, коли закінчиться його поточний шестирічний термін у 2024 році та знову в 2030 році.

Ця перспектива викликала незначний протест на Червоній площі Москви. Поліція швидко закінчила акцію протесту, ненадовго затримавши вісім активістів, які використовували свої тіла для того, щоб сформувати число «2036».

Серед активістів були московські муніципальні депутати, Люся Штейн та Віктор Котов, а також учасники групи протесту Pussy Riot, Олександр Софеєв, Ніка Нікулшина та активісти Марія Безверха, Гоша Кожевников, Ліза Самойлова та Марія Тимофеєва. Всіх вісьмох пізніше звільнили без пред’явлення звинувачення.

Путін, який голосував на виборчій дільниці в Академії наук Росії, заявив, що він може взяти участь у виборах президента у 2024 році. Якщо він буде балотуватися на ще один термін, то після його закінчення йому буде 84 роки.

Критики Путіна, правознавці, опозиційні політики та правозахисники назвали поправки «конституційним переворотом».

Путін вперше запропонував зміни до Конституції в зверненні до країни у січні. Документ був представлений законодавчому органу лише через п’ять днів після короткочасного обговорення на скору руку сформованою «робочою групою».

10 березня різко було додано формулювання, яке дозволить Путіну домагатися переобрання у 2024 та 2030 роках.

Пакет із понад 200 поправок було ухвалено наступного дня нижньою палатою парламенту, Державною думою, і верхньою палатою, Радою Федерації.

Спочатку Путін призначив голосування на підтримку вже ухвалених змін, на 22 квітня, але його перенесли через пандемію коронавірусу.

Окрім того, поправки розширять повноваження парламенту у формуванні уряду та перерозподілять деякі владні повноваження між різними урядовими структурами.

Вони також чітко заявляють про пріоритет російського права над міжнародним правом, забороняють одностатеві шлюби, описують «віру в Бога» як основну національну цінність, визначають російську мову як «мову державотворчої нації» і забороняють «відчуження частин Російської Федерації».

Голосування проходить на тлі посилення невдоволення в Росії економічними наслідками пандемії коронавірусу. Опитування свідчать про зниження популярності Путіна в останні роки. За даними незалежного соціологічного агентства «Левада Центр», протягом весни його рейтинг знизився до рекордно низьких для нього 59 відсотків.

Путін, давній офіцер КДБ за радянських часів, був президентом чи прем’єр-міністром Росії з 1999 року.

Його прихильники приписують йому зміцнення країни та її економіки після розпаду Радянського Союзу та кризи 1990-х років.

Критики кажуть, що він послабив демократичні інститути, маргіналізував політичних опонентів, придушив критику і дозволив розростатися корупції.