Як рік повномасштабної війни Росії проти України вплинув на процес формування української політичної нації? Як кримські татари та кримчани загалом побачили нові перспективи деокупації Криму в контексті відсічі російської агресії? Про це Крим.Реалії поговорили із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Найважливішим для кримчан цього року голова представницького органу кримськотатарського народу вважає те, що людям дали надію на деокупацію півострова.
Світ об'єднався навколо України торік
«Мужність Збройних сил України, єднання української нації дали людям, які живуть у Криму, дуже велику надію на те, що все це завершиться визволенням Криму. Ми маємо відзначити як явище всіх наших людей, які живуть в окупованому Криму. Вони у значній своїй, переважній більшості – я маю на увазі кримських татар, етнічних українців – залишаються вірними, відданими українській державі. Це явище, і його слід берегти і зміцнювати», – зазначив Рефат Чубаров.
Голова Меджлісу наголошує на важливості другого саміту «Кримської платформи», який, на його думку, показав, що світ об'єднався навколо України.
Росія як країна-терорист має бути приведена до тями
«Це було неймовірно – відбулись кардинальні зміни ментальності не просто людей на заході, а головне – політиків. Знову ж таки, завдяки тисячам і тисячам загиблих українських воїнів, які протистоять росіянам на фронті. Це і парламентський Загреб: зібралися глави всіх країн-членів «Кримської платформи», а їх уже сьогодні шістдесят.
І вони, знову ж таки, говорили про те, що Росія як країна-терорист має бути приведена до тями. Говорили дуже жорсткі слова щодо Росії та найщиріші – на підтримку України. Світ об'єднався навколо України торік», – каже голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Засідання другого саміту «Кримської платформи» в онлайн-форматі. Київ, 23 серпня 2022 року
Люди хочуть звільнення
Політичному та військовому керівництву України завжди треба пам'ятати про людей у Криму.
«Я знову хочу повертатися до наших людей у Криму, які через перші практичні удари по військових об'єктах піднялися духом. Новофедорівка під Саками та знищення 10-11 російських військових літаків – людей у Криму, які очікують на відновлення державного суверенітету України, це настільки надихнуло. А потім уже під Джанкоєм було знищено потужний склад боєприпасів, атака на будівлю штабу Чорноморського флоту. Люди хочуть звільнення», – зазначає політик.
Військовий аеродром біля селища Новофедорівка після вибухів 9 серпня. На супутниковому знімку Planet Labs за 10 серпня 2022 року видно знищені літаки
Рефат Чубаров закликає не забувати про політв'язнів у Криму, які зберігають гідність і стійкість. Він вважає, що найближчим часом у Криму посилиться тиск та збільшиться кількість затримань.
«У нас уже двоє політв'язнів померли у в'язниці. У Костянтина Ширінга була серйозна хвороба серця, і він від цього помер, убитий. Тому що його не лікували навмисне. У Джеміля Гафарова – ниркова недостатність, нирки в нього були дуже хворі. Потрібно говорити і про Костянтина, і про Джеміля, що вони їх убили. Вони забиратимуть нових людей і кидатимуть до в'язниць. Але, як усі ми знаємо, і про це говорить народна мудрість: найгустіша темрява перед світанком», – говорить голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Похорон кримського політв'язня Джеміля Гафарова, Крим, 15 лютого 2023 року
Кримчан намагатимуться залякати тим, що Україна покарає їх за співпрацю з Росією.
Ми всі розраховуємо на повернення цього року
«Вони намагатимуться знаходити тисячі й тисячі своїх аргументів, щоб люди не просто боялися повернення, а щоб вони здійснювали якусь протидію поверненню України. Але цього їм не вдасться, тому що, по-перше, наша державна політика виходить з того, що ми чітко відрізнятимемо тих, хто безпосередньо колаборував, тобто прислуговував безпосередньо окупантам і чинив злочини проти прав інших людей і, зрозуміло, що ці люди будуть покарані. Але ті, хто живуть на окупованих територіях і залишаються громадянами України – для них це нарешті здійсниться їхня мрія, якою вони живуть уже дев'ять років, Крим буде звільнений», – вважає Рефат Чубаров.
Активісти руху «Жовта стрічка» поширили проукраїнські листівки у Севастополі, 22 лютого 2023 року
Голова представницького органу кримських татар зазначає, що зараз складно давати прогнози про те, коли буде деокуповано Крим, але розраховує, що це відбудеться в 2023 році.
«Хочемо уникати будь-яких прогнозів, але в нашій діяльності Меджлісу кримськотатарського народу ми всі розраховуємо на повернення цього року. І ми плануємо деякі вже заходи», – зазначає Рефат Чубаров.
Страшно, але через кров створюється нова Україна
Рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну вразив Рефата Чубарова єднанням людей: «Прояв такої колосальної єдності людей за часів найбільшої загрози для них самих. Це березень, квітень, певною мірою травень 2022 року. Люди були настільки монолітні. Я хотів би, щоб ця монолітність ніколи в нас не зникала. Взаємодопомога між людьми, вона стосувалася і тих, хто рятував жінок і дітей, евакуювали їх у тому числі за кордон.
Ми максимально об'єднали діаспори – і кримськотатарську, і українську.
Минулий рік на тлі жорстокої війни, тисячі, десятки тисяч убитих, ракети, якими щодня обстрілюють всю територію України – він викристалізовує українську націю.
Мені здається, вона вже викристалізована: це етнічні українці, кримські татари, євреї, люди різного етнічного походження, вони вважають себе українцями. Я думаю, це найголовніше надбання через випробування, через кров. Страшно, але через кров створюється нова Україна».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.