Аудіозапис про збиття літака PS752: про що говорить Канада і мовчить Іран?

У справі про збиття в Ірані українського літака рейсу PS752 8 січня 2020 року – несподіваний поворот. Уряд Канади має в розпорядженні аудіозапис, на якому особа, схожа на очільника МЗС Ірану, не виключає, що літак збили невипадково, і що правду про трагедію Іран навряд чи колись оприлюднить. Про це повідомив канадійський суспільний мовник CBC News. В уряді Канади підтверджують існування цього запису, в МЗС Ірану – спростовують його достовірність. Українські дипломати на цьому тлі закликають якісно завершити розслідування, щоб виявити і покарати реальних винуватців трагедії.

Що означає нова інформація у справі збитого українського літака? Про це Радіо Свобода розпитало профільних експертів.

Уряд Канади і спецслужби країни вивчають аудіозапис, на якому людина, ідентифікована джерелами як міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, обговорює ймовірність того, що збиття українського літака авіакомпанії МАУ в січні 2020 року було навмисним, повідомляє Канадська телерадіомовна корпорація CBC News.

За повідомленням CBC News, на записі чути, як людина, ідентифікована як іранський міністр, каже, що існує «тисяча можливостей» пояснити збиття літака, включно з навмисним нападом за участю двох-трьох «диверсантів» – такий сценарій, за його словами, «зовсім не малоймовірний».

Крім того, він каже, що правда ніколи не буде розкрита урядом і збройними силами Ірану на найвищому рівні.

«Є причини, з яких вони ніколи не будуть розкриті. Вони не скажуть ні нам, ні будь-кому іншому, бо, якщо вони це зроблять, це відкриє лазівки в системі нацбезпеки», – говорить людина, чий голос у записі ідентифікували як голос міністра закордонних справ Ірану Мохаммада Джавада Заріфа.

Розмова тривала на фарсі, журналісти стверджують, що її перекладали на англійську три різні фахівці, щоб були зрозумілі нюанси мови. Інші подробиці, зокрема походження запису й імена інших співрозмовників, які є в ньому, CBC News не розкриває із міркувань безпеки.

Чи підтверджує аудіозапис уряд Канади?

Із 167 людей, яки загинули на борту українського літака компанії «МАУ» 8 січня 2020 року, 57 – громадяни Канади. Відтак Канада виявляє чи не найбільшу активність у розслідуванні цієї авіатрощі.

Невдовзі після трагедії заява канадійського прем'єра Джастіна Трюдо про те, що літак збили іранською ракетою, різко змінила перебіг справи. Офіційний Тегеран був вимушений визнати, що в літак помилково влучили ракети іранської протиповітряної оборони. Попереднє твердження уряду Ірану – нібито несправність на борту українського літака, що одразу поставили під сумнів українські та західні експерти.

9 лютого в уряді Канади підтвердили що дійсно мають такий перехоплений аудіозапис. Спеціальний радник прем’єр-міністра Канади у справі розслідування авіатрощі PS752 8 січня Ральф Гудейл заявив, що влада знає про це аудіо, копію файлу отримали ще в листопаді. Він додав, що публічних коментарів на тему не буде з міркувань безпеки людей, які надали запис.

Чи підтверджує факт розмови Іран?

Офіційний Тегеран не коментував нову інформацію у справі близько доби. Але 10 січня по обіді речник міністра закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде закликав уряд Канади «припинити безрезультатні розмови» щодо авіакатастрофи.

«Якщо у них є якась думка, вони повинні заявити про це в рамках зауважень до технічного звіту (про авіатрощу)», – мказав Хатібзаде.

Окрім того, він доводить, що голос та манера спілкування людини на аудіозаписі відрізняється від того, як говорить міністр закордонних справ Ірану.

Втім, він визнає, що іранський урядовець мав розмови на цю тему з іноземними колегами.

«Загальновідомо, що міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф мав офіційні зустрічі та контакти з іноземними посадовцями, зокрема і з його канадським колегою, через кілька днів після інциденту, – цитує речника МЗС Ірану офіційний сайт цього відомства. – Під час переговорів обговорювалась можливість іноземного електронного втручання або присутності «найманих агентів», і така ідея належить не лише міністру закордонних справ Ірану».

Речник МЗС Ірану закликав уряд Канади «не поширювати чуток», «не політизувати це питання» та не виносити на громадський розголос інформацію, яка здатна завдати шкоди. Він додав, що безпекові служби Ірану наразі вивчають цю інформацію.

Раніше, у жовтні 2020 року, заступник міністра закордонних справ Ірану Мохсен Бахарванд запевнив, що Іран готовий прискорити переговори з Україною щодо розслідування авіакатастрофи, та готовий суворо покарати винних.

В грудні члени іранського уряду ухвалили виділити 150 тисяч доларів (або євро) родині кожного загиблого на борту українського літака, незалежно від його громадянства та походження.

Як відреагувала на нові факти про PS752 Україна?

Україна втратила на борту збитого над Іраном літака компанії МАУ 11 своїх громадян: двох пасажирів та дев'ятьох членів екіпажу. Відтак Україна не лише бере участь у розслідуванні авіакатастрофи, а й розпочала за цим фактом кримінальне провадження.

Першим українським посадовцем, який офіційно прокоментував зміст аудіозапису про те, що літак могли збити не випадково, став посол України в Канаді Андрій Шевченко. Він сказав журналістам CBC, що українська влада про цей запис досі не знала, та що Київ хотів би вивчити цю інформацію.

«Ми не хочемо бачити цапів-відбувайлів замість справжніх злочинців. Ми не хочемо бачити, як правду ховають за державною таємницею. Ми хочемо розібратися», – наполягає дипломат.

Чи могли літак збити навмисно? Андрій Шевченко не відкидає цього. «На даному етапі ми не можемо відкидати ніяких можливостей», – сказав він.

МЗС України після звернення Радіо Свобода надало відеозапис коментаря заступника міністра закордонних справ України Євгена Єніна.

Українські правоохоронці контактують з іноземними колегами, щоб скоординувати зусилля з дослідження аудіозапису, на якому ймовірно міністр закордонних справ Ірану обговорює версії збиття літака, запевнив Євген Єнін.

«З самого ранку (10 лютого) нами проведено серію телефонних розмов із представниками органів досудового розслідування та прокуратури України, які перебувають на контакті з нашими іноземними колегами, і координуватимуть зусилля з дослідження цього запису з метою встановлення його автентичності. Хочу запевнити вас, у наших слідчих і прокурорів достатньо і знання, і досвіду роботи з перехопленнями, і розслідування збиття MH17 є яскравим цьому прикладом. Ми обов’язково повідомимо вас про результати. Як ми неодноразово казали, ключовим для України є відновлення справедливості та встановлення правди. Ми встановимо, що сталося тієї ночі», – заявив Єнін.

За словами заступника очільника МЗС, Україна та світова спільнота не дозволять будь-чиїм інтересам, зокрема й національним, бути «вище за людські життя, права людини та систему безпеки польотів».

«Вже за декілька тижнів органи з безпеки авіації України висловлять свої коментарі до проєкту технічного звіту (про катастрофу PS752 – ред.), після чого Іран подасть його на розгляд IKAO. Я закликаю всіх, весь цивілізований світ уважно стежити за публікацією цього звіту та належним чином відреагувати на нього. Також продовжується і трек кримінального розслідування, саме воно має розставити всі крапки над і щодо того, хто і за яких обставин збив літак», – сказав він.

Тим часом офіс генерального прокурора підготував запит до Канади про надання міжнародної правової допомоги щодо отримання аудіозапису, в якому ідеться про те, що літак могли збити навмисно.

Україна входить до міжнародної координаційної групи з розслідування авіакатастрофи разом із Канадою, Великою Британією, Швецією та Афганістаном. Громадяни саме цих країн, а також громадяни Ірану, були на борту збитого українського літака.

«Іран хоче піти шляхом «ненавмисного збиття» і уникнути найбільшого покарання» – експерти

Що означає аудіозапис, отриманий канадійськими спецслужбами та оприлюднений CBC News, та які наслідки може мати він для розслідування справи і покарання винуватців?

Про це Радіо Свобода запитало в українських експертів.

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко наголошує, що факти, викладені в перехопленому аудіозаписі, поки що не доведені. Однак він не сумнівається в тому, що Іран зацікавлений приховати всю правду про збиття українського літака.

«Доки інформація не є стовідсотково доведеною, робити якісь висновки складно, – каже він. – Але не викликає сумніву те, що Іран буде намагатися сховати правдиву інформацію. Це така не дуже добра традиція іранської сторони... Тож Україні треба чекати моменту, коли ця інформація буде підтверджена або спростована. І діяти спільно з іншими країнами, чиї громадяни загинули».

Якими мають бути ці дії? На думку ексміністра МЗС України, треба вимагати в Ірану вичерпної та чесної інформації про авіатрощу та про згаданий аудіозапис зокрема. А також – вимагати гідної компенсації родинам усіх загиблих.

Дипломат згадує і про те, що свого часу саме заява Канади про збиття українського цивільного літака бойовими ракетами змусила Тегеран змінити свою офіційну позицію. Водночас, визнає Огризко, наразі «Іран хоче піти по шляху «неумисного збиття» і уникнення найбільшого покарання».

Експерт з питань транспорту Кирил Новіков у розмові з Радіо Свобода визнає, що Канада є зразковою демократією, тож вона, як виглядає, оприлюднила реальні докази, які здобула. З іншого боку, таке розкриття інформації він вважає «не зовсім добрим знаком», і наслідком політичних перешкод, з якими на жаль стикається розслідування.

«І без того розслідування триває довго. І досі нема попереднього звіту, хоча сторони заявляють, що його проєкт вже готовий, але не погоджений з усіма країнами, які беруть у розслідуванні участь. Канада, як одна з країн, чиї громадяни загинули, може оприлюднювати таку інформацію для захисту своїх інтересів», – вважає експерт. На його думку, оприлюднення таких доказів у справі може мати два протилежні ефекти: Іран буде змушений коментувати оприлюднені дані та розслідування загалом. Або ж Іран «закриється і припинить надавати будь-яку інформацію.

«За інформацією, якою я володію, і яку підтверджують залучені фахівці, на рівні експертів триває повноцінна робота із розслідування катастрофи та нормальна взаємодія між країнами. А на рівні політиків – не все так просто», – зауважує експерт.

Кирил Новіков згадує також і про те, що Іран є вагомим торговельним партнером для України (покупцем її аграрної та іншої продукції), і це, можливо, не дає Києву зайняти більш жорстку позицію. З іншого боку, завдяки обережності Києва Україна та Іран продовжують співпрацювати у розслідуванні цієї авіакатастрофи, підсумовує експерт.

Слабке місце Ірану і «чорний хід» Кремля

Про те, що до трагедії PS752 може бути причетна Росія, припускає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Своїми міркуваннями він поділився з Радіо Свобода.

«Ракетний комплекс «Тор», з якого, найімовірніше, збили український літак, виготовлений у Росії. Тож Росія, як виглядає, залишає у своїх розробках такий собі «чорний хід»: можливості невидимого для користувача втручання в роботу комплексу. Можливо саме це і намагається приховати Іран – несанкціоноване втручання до його комплексу ППО», – пояснює Михайло Гончар.

Інтерес Росії міг полягати в тому, щоб спровокувати масштабний конфлікт між Іраном та США, особливо після того, як Сполучені Штати провели успішну операцію проти «Корпусу вартових Ісламської революції», ліквідувавши одного з його лідерів Касема Сулеймані.

Якби політичний конфлікт у регіоні Перської затоки перейшов у збройний, це підвищило б ціни на нафту. А саме цього потребує Росія, пояснює експерт.

Що далі?

Після оприлюднення аудіозапису про причини збиття українського літака, експерти виділяють кілька варіантів розвитку подій навколо розслідування катастрофи.

• Україна посилює співпрацю з Канадою та з іншими партнерами для встановлення істини про трагедію 8 січня. Іран, під міжнародним тиском, вимушено розкриває більше інформації про авіатрощу.
• Іран «закривається» та фактично припиняє співпрацю в рамках міжнародного розслідування.
• Вибори та зміна адміністрації США можуть призвести до певного «потепління» між Іраном та Заходом, що позитивно вплине і на розслідування авіакатастрофи.
• Втручання Росії у ситуацію (якщо воно мало місце) продовжиться, конфлікти в регіоні загострюватимуться, і розслідування збиття українського літака може відійти на другий план.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 із Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу.

Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Іран, попри повідомлення західних країн із посиланням на свої розвідки, що літак був збитий із комплексу протиповітряної оборони «Тор» російського виробництва зі складу «Корпусу вартових Ісламської революції», кілька днів продовжував стверджувати, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.

Лише через три дні в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.