Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй листопадовій статті для The Economist виділив засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) як одну зі складових можливого успіху Сил оборони на полі бою. Очевидно, що для більшості українців – навіть тих, які вже навчились розбиратись у різновидах танків, артилерійських систем і літаків – засоби РЕБ лишаються загадкою. У першій частині статті ми пояснили, що являє собою «невидима війна» у радіоелектронному спектрі на українських фронтах, звідки і коли взялась міць Росії у РЕБ – та як російські системи могли зірвати контрнаступ Сил оборони.

Якщо коротко: із 2008 року Росія системно розробляла потужні засоби РЕБ, покликані придушити зв'язок та електроніку військової техніки НАТО на всіх глибинах – від 50 до 5000 кілометрів. На першому етапі великого вторгнення засоби РЕБ РФ виявились дійсно ефективними на полі бою, адже майже вся сучасна військова техніка використовує якийсь вид зв’язку чи просто має електронне начиння – а значить, підпадає під електронний чи радіотехнічний вплив. Згодом ЗСУ опанували FPV-дрони, якими почали знищувати великі комплекси російської РЕБ та міняти ситуацію. На це Росія знайшла протиотруту: компактні «окопні РЕБи», які виводять з ладу будь-який БПЛА, що потрапляє в зону їхнього впливу.

За словами генерала Залужного, «на Куп’янському та Бахмутському напрямках противник фактично створив ешелоновану систему РЕБ, елементи якої постійно змінюють своє місцеположення». Щоби звільнити свої території, ЗСУ доведеться якось пробитися через цей радіоелектронний щит Росії. Про те, що необхідно зробити для цього, на думку головкома та експертів, – Донбас Реалії розповідають далі.

«Стратегічний РЕБ»

Радіоелектронна боротьба – поняття дуже широке, адже майже вся сучасна зброя, більша за автомат, використовує якесь радіоелектронне обладнання. Тому частина пропозицій Залужного у царині РЕБ стосується того, як «хакнути» можливість Росії обстрілювати всю глибину території України ракетами, дронами «Шахед» та іншими засобами. Зокрема:

– запровадити системи ситуативної обізнаності «Покрова», «Графіт» та «Кварц»

Попри брак інформації у вільному доступі про ці системи, відомо, що «Покрова» передбачає застосування «спуфінгу» – підміни супутникового радіонавігаційного поля. Під час дії цієї системи снаряд, що орієнтується по GPS-координатам, почне отримувати хибні дані – і цього навіть не помічатиме. Це може дозволити обдурити російські «Шахеди» та крилаті ракети – та вести їх до систем української ППО.

Принцип роботи «спуфінгу»

«Графіт», відповідно, має дати можливість відслідковувати політ малих БПЛА, а «Кварц» стане інтерфейсом для керування усіма засобами РЕБ на окремій ділянці фронту – що підвищить їхню ефективність. Вочевидь, це будуть проєкти на кшталт української «Кропиви», яка дозволяє координувати різні підрозділи ЗСУ на полі бою. Утім, усе впирається в кількість систем РЕБ, якими керуватиме та ж «Покрова».

Ярослав Калінін

«Нам потрібні засоби. Без фактичних емітерів (приладів – ред.), які будуть глушити, їхньої кількості, якості, типів, розробки ланок – ці системи просто будуть координувати рівно нічого», – розповідає директор української приватної компанії «Інфозахист», що виробляє засоби РЕБ та РЕР (радіоелектронної розвідки) Ярослав Калінін.

– Наростити можливості ЗСУ щодо моніторингу радіоелектронної обстановки із використанням можливостей країн-партнерів

Ймовірно, йдеться про розширення кількості даних, які літаки дальнього радіолокаційного стеження AWACS країн НАТО можуть надавати Україні – саме завдяки ним Повітряні сили ЗСУ майже миттєво дізнаються про запуск Росією «Шахедів» чи ракет по території України.

Зараз натівські AWACSи літають на східних кордонах Румунії, Болгарії та Польщі – а могли б залітати і до акваторії Чорного моря. Це б дозволило, зокрема, швидше фіксувати запуск «Шахедів» – і відповідно реагувати на них.

Літак дальнього радіолокаційного стеження НАТО AWACS, завдяки якому Повітряні сили ЗСУ дізнаються про запуск «Шахедів» та російських ракет

Але, на думку, експертів, навіть така сміливість партнерів України в НАТО (адже Чорне море зараз – де-факто поле бою між Україною та Росією, незважаючи на те, що належить і країнам Альянсу) не дасть ключової переваги Україні в протидії обстрілам Росії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії

«РЕБ для поля бою»

Інші ж пропозиції Залужного стосуються безпосередньо застосування РЕБ на полі бою.

– Нарощування спроможностей щодо ведення РЕБ із БпЛА під час ведення штурмових дій загальновійськовими підрозділами

За словами експертів, саме потужність, щільність і якість українського РЕБ на фронтах – ключова проблема станом на зараз. Залужний у статті наводить дані, що на момент 24 лютого 2022 року близько 65% станцій перешкод на озброєнні ЗСУ були радянськими (тобто такими ж, які підвели Росію під час п'ятиденної війни з Грузією).

Нових зразків на той момент налічувалось лише 25 штук. Головком називає системи українського виробництва, які вже добре зарекомендували себе у протидії російській армії і «заточені» на боротьбу із БПЛА: «Буковель-АД», «Анклав», «Хмара» і «Нота». Усі вони – продукти приватних українських компаній – відповідно, «Укрспецтехніка», «Трітел» та «Proximus LLC».

Антидроновий комплекс «Хмара» від української компанії «КОРТ». Виявляє та дезорієнтує БПЛА на відстані до 30 кілометрів – і майже не піддається виявленню засобам РЕР противника

У цьому ключова відмінність із Росією – там системи РЕБ виготовляють переважно державні гіганти. А значить – Україна може оминути корупцію, досі властиву державним виробникам; мінімізувати бюрократію, та влаштувати змагання технологій на вільних тендерах, кажуть експерти.

Читайте також: Що насправді відбувається з дронами на фронті – детальний розбір

– організація та ведення контррадіоелектронної протидії для виявлення, розпізнавання, локалізації та ураження джерел радіоелектронного випромінювання противника

«Нам потрібні «Буковелі» – чим більше, тим краще, багато різноманітних західних зразків. І саме різних ланок: від ланки окопного РЕБу – до ланки оперативного і оперативно-стратегічного рівня», – розшифровує побажання Залужного директор «Інфозахисту» Ярослав Калінін.

Тобто генерал хоче створити аналогічний російському щит радіоелектронної боротьби – тільки кращий і технологічніший. І тут є нюанс: за словами експертів, Україна не зможе повністю покластися у цьому питанні на країни Заходу. Причина – у військовій доктрині країн НАТО, і, передусім, США.

«Коли американці проводили операцію, наприклад, «Буря в пустелі», тоді підіймався в повітря літак РЕБ, він подавляв фактично всі частності діапазони, які використовував противник – іракці. Після цього злітали крилаті ракети, потім йшла авіація, і вже таким чином робилося подавлення дій збройних сил противника, – описує тактику американських військових експерт DefenceExpress Антон Міхненко. – Але в них не було таких елементів, і досі, здається, нема, як окопний РЕБ. Вони навіть цього не розуміють».

Антон Міхненко

Майже та ж ситуація, за словами Міхненка, і в європейських країнах НАТО. Там виробники більше зосереджувались на засобах радіоелектронної розвідки, яка передбачає перехоплення сигналів, розкриття замислів противника.

«Це виклик певний, і наші партнери про це знають. І те, що пан Залужний акцентує на цьому увагу, він просто вкотре нагадує – що хлопці, ця тема актуальна, і потрібно на ній зосереджувати особливу увагу. Тому що противник, який нам протистоїть, має достатньо потужний арсенал у цьому», – каже експерт.

Французька радіолокаційна станція Thales GM 200, призначена для котролю повітряного простору. У січні 2023 року Франція оголосила, що закупить такі для ЗСУ

Виробництво нових серйозних комплексів РЕБ, щоби «лінійно» протистояти бригадам армії РФ на фронті – це виклик для України найближчих років, каже Ярослав Калінін.

На його думку, країни НАТО, які таки мають певні напрацювання у галузі радіоелектронної боротьби – Франція, Німеччина, Чехія, Великобританія, США – навряд чи передадуть українським виробникам усі свої технології, побоюючись отримання їх росіянами.

Читайте також: Як пройти мінні поля РФ: що пропонують Залужний та інженери

А для того, щоб ті ж «Трітел», «Проксимус» чи «Інфозахист» самі створили власну РЕБ оперативно-стратегічного чи оперативного рівня, потрібен час – і зрозумілі правила гри від влади.

«На рівні держави треба сформувати рівноправні умови і перспективи для локальних виробників, які дозволять їм планувати своє майбутнє – в перспективі двох років. Це дозволить через 2 роки, через 3 роки отримати продукти. Не завтра», – підкреслює сам виробник систем РЕБ і директор «Інфозахисту» Калінін.

Мобільний комплекс радіорозвідки «Хортиця-М» від «Інфозахисту», здатний «бачити» на відстань до 45 кілометрів. Ситуація із радіоелектронною розвідкою (РЕР), за словами експертів, в ЗСУ краща, аніж іж радіоелектронною боротьбою (РЕБ))

– Пошук можливостей щодо збільшення об’ємів виробництва комплексів РЕБ із БпЛА «Буковель-АД» на території України та за кордоном

Залужний окремо згадує про необхідність нарощування виробництва «Буковелів» – вочевидь, через їхню високу ефективність. Система використовується в лавах ЗСУ з 2016 року – і пережила вже кілька поколінь вдосконалень. Проходила «обкатку» у війні на Донбасі до повномасштабного вторгнення – там Росія почала масштабно використовувати безпілотники для спостереження за позиціями ЗСУ.

Здатна зафіксувати російський «Орлан-10» на відстані до 100 км, і придушити канал керування ним за 20 км. Розгортається за дві хвилини, а робоча станція може монтуватися як на авто, так і на тринозі. Українські військові демонстрували його роботу у березні 2023 року на прикладі російського безпілотника «Зала», який вдалося «посадити» неушкодженим.

«Буковель», встановлений на джипі

Монітор комплексу «Буковель»

– Упорядкування використання засобів «окопного РЕБ», які надходять у війська від волонтерських організацій, з метою виключення випадків подавлення своїх БпЛА (ведення «дружнього вогню»)

Цей пункт зі статті Залужного показує масштаб проблеми, із якою зіткнулися бійці ЗСУ: озброївши власних солдат «окопними РЕБами», Росія різко наростила і виробництво ударних дронів.

Із часом армія РФ перейняла у українських захисників також мистецтво уражень FPV-дронами – окопи та техніка сил ЗСУ опинилися буквально під шквалом ворожого вогню з повітря. А «масового» українського окопного РЕБу як не було, так і досі немає.

Читайте також: Пріоритет Залужного – резерви: у чому проблема, яких змін прагнуть військові та що пропонують експерти

Боєць ЗСУ із антидроновою рушницею поблизу Горлівки. Такі засоби, що дозволяють перехопити канал керування БПЛА, в Силах оборони наразі – рідкість

«В різноманітних навчальних закладах якісь технічні фахівці почали створювати якісь прості достатньо засоби РЕБ, використовуючи підсилювачі і генератори шуму китайського виробництва. Бо це був виклик, – розповідає експерт DefenceExpress Антон Міхненко. – Хлопці на передовій казали – дрони російські залітають в окопи, і потрібно щось таке окопне, окопний РЕБ. І почали просто в такому волонтерському русі велика кількість різноманітних стартапів створювати комплекси РЕБ».

Наплив РЕБів, створених кустарним методом, хоч і дав результати – але, зрештою, коштував Силам оборони і власних дронів. Саморобні пристрої не робили диференціації «свій-чужий», а просто ідентифікували їх – солдати, враховуючи часті проблеми зі зв'язком між підрозділами, просто їх збивали. Зараз українські виробники тільки тестують зразки професійного «траншейного РЕБу» для Сил оборони – як, наприклад, такий:

– удосконалення існуючих та розроблення нових вітчизняних комплексів РЕБ, враховуючи перспективу ведення «електромагнітної боротьби» у всьому «електромагнітному спектрі», який охоплює значно ширший частотний діапазон (від γ-випромінювання до терагерцового випромінювання).

Це остання із пропозиції Залужного у царині РЕБ – і, певно, найголовніша. Сама теорія радіоелектронної боротьби, кажуть експерти, передбачає набуття технологічної переваги.

Адже навіть якщо ЗСУ отримають в достатній кількості «окопні РЕБи» та інші аналоги російських систем – це буде тим самим паритетом сил, який зараз вже спостерігається на полі бою в Україні в інших вимірах – артилерійському, танковому тощо. Україні для звільнення території потрібна технологічна перевага у РЕБ – певно, найтехнологічнішому виді забезпечення військ.

«Мені дуже подобається вираз, що поточна війна – це війна технологій, людського ресурсу і мотивації людей, – розмірковує Антон Міхненко. – РЕБ – це про технології. Є більш сучасні комплекси РЕБ, які здатні давити не весь частностний діапазон, а вибірково, і спрямовувати потужність виключно на певні частоти – на тих частотах, де безпосередньо працює противник. Умовно кажучи, той самий Mavic3, він працює на нижньому і верхньому частотному діапазоні – тобто він працює на 2,4 Ггц і 5,8 Ггц. І є такі комплекси РЕБ, які можуть давити розумними завадами тільки на верхньому і нижніх діапазонах».

DJI Mavic 3 – комерційний китайський дрон, який став «геймченджером» на полі бою. Використовується ЗСУ для розвідки і коригування вогню. Сьогодні їх опанувала і армія РФ

Решта частот – в тому числі рідкісних, на кшталт γ-випромінювання і терагерцового випромінювання, про які каже Залужний, таким чином залишаться вільними для застосування Силами оборони зв'язку, дронів, ракет із головками самонаведення тощо. Утім, експерт застерігає, що навіть така високотехнологічна РЕБ – ще не рецепт перемоги.

«Мова йде про створення певних систем. Я вже вкотре наголошую, що ми маємо воювати бойовими системами, які в себе мають включати засоби РЕР, засоби РЕБ, засоби ураження – і там можна перелічувати різноманітні комплекси. І всі ці комплекси мають діяти як єдиний організм. Не потрібно розглядати РЕБ окремо від усього цього, РЕБ є складовим елементом, який допомагає вирішувати ті чи інші задачі», – підсумовує він.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ: