Наслідки «плівок Деркача» для України і США
Депутат Верховної Ради Андрій Деркач оприлюднив цього тижня другу порцію записів телефонних розмов, на яких чути голоси, схожі на колишнього віцепрезидента США Джо Байдена і експрезидента України Петра Порошенка. Головні моменти, які пролунали: обговорення ситуації в «Нафтогазі», націоналізація «ПриватБанку» і через це нібито тиск на Валерію Гонтарєву, яка була тоді головою Національного банку України, нібито тиск на прем’єра Володимира Гройсмана заради кредиту МВФ для України, призначення на ключові посади, про тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка та ексдепутата-утікача Олександра Онищенка.
Наші колеги намагались з’ясувати, якими можуть бути наслідки «плівок Деркача» для Сполучених Штатів, які зараз входять у вирій виборчої боротьби-2020 за президентство і в яких демократ Байден протистоятиме республіканцеві Дональду Трампу, а також і наслідки оприлюднення плівок для України.
На черзі кілька новин про коронавірус.
- В Україні почали розслідувати смерті лікарів, які працювали з хворими на COVID-19
- СБУ прокоментувала заяву народного депутата Володимира Ар’єва про незаконний контроль над авіаперевезеннями під час карантину
- Тим часом у Києві закладам громадського харчування дозволили приймати відвідувачів всередині
Донбас і «путінські поправки»
Кремль дозволив голосувати за поправки до російської конституції жителям непідконтрольних Києву частин Донбасу, які отримали паспорти Росії. Навіщо це Кремлю? Що думають про голосування за російськими правилами жителі Донецька? Яка загроза Україні захована в путінських поправках?
Як Росія захоплювала український кордон у 2014-му
Влітку 2014 року українська армія спробувала взяти під контроль українсько-російський кордон на Донбасі. Тоді кілька тисяч військових і прикордонників пройшли тилами бойовиків і зайняли майже 250 кілометрів прикордонних рубежів. Як проходила операція? Чого не вистачило для успіху і яку роль відіграли обстріли з території Росії? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
«Осквернення» монументу «Батьківщини-Матері»
Цього року ЛГБТ-фестиваль Kyiv Pride вперше відбувся онлайн, але одна з його акцій все одно спровокувала нетолерантні висловлювання і заклики як із боку українських політиків, так і в Росії. Йдеться про те, що 21 червня організатори фестивалю «прикрасили» прапором у кольорах веселки (символіка ЛГБТ) найвищу монументальну скульптуру в Україні – «Батьківщину-Матір».
У соцмережах акцію назвали «наругою» над пам’яттю загиблих у Другій Світовій війні, а деякі нинішні й колишні представники політичного класу закликали криміналізувати «пропаганду гомосексуалізму». У соцмережах також не обійшлося без погроз ЛГБТ-активістам і гомофобної лексики. Розповідаємо про те, як відреагували на акцію Kyiv Pride і чи дійсно на «Батьківщину-Матір» повісили прапор ЛГБТ.
Донбас Лії і Андрія Достлєвих
Лія і Андрій Достлєви вже майже чотири роки продовжують свій перформанс «Зализування ран війни». Щодня вони злизують сіль із соляної лампи у вигляді танка, купленої на сході України в Бахмуті – місті, яке недовго пробуло під контролем проросійських сепаратистів, а потім було звільнено українською армією.
Танк зменшується поступово, як і травми, завдані війною суспільству. Художники родом з Донецька, тому те, що відбувається там, стало для них в останні роки основною темою, хоча політики в їхніх роботах немає. Це скоріше осмислення людського: що втрачено через війну, що залишається в пам’яті у тих, хто змушений був покинути цю територію назавжди, які міфи виникли тут, всупереч тому, що сталося в останні роки. Про зализування ран війни та інше ми поспілкувались з митцями.
Зліва соляна лампа у вигляді танка в 2016 році, справа – кілька днів тому
І на завершення дні цифри дня для роздумів – із результатів опитування:
46,2% українців вдома спілкуються українською мовою
50,3% українців вважають, що заборона російських телеканалів в Україні є помилкою і призводить лише до обмеження прав громадян
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.