Дистанційне навчання, ЗНО і зарплати вчителям. Пояснюємо, на що вплинув карантин

Карантин – не канікули, то для багатьох батьків та вчителів це, щонайменше, виклик. Дистанційне навчання виявилося непростим завданням, а продовження карантину до 24 квітня викликало ще більше запитань в усіх, хто має стосунок до освіти.

Ситуація незрозуміла не лише для учнів, особливо випускників шкіл, а й для студентів, викладачів, вчителів та батьків. Із роз’ясненнями у фейсбук-трансляції виступила тимчасова виконувачка обов’язків міністра освіти Любомира Мандзій.

Любомира Мандзій

Радіо Свобода уважно послухало її звернення, а також поспілкувалося з освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим. Відповіді на найпоширеніші запитання про навчання на карантині ми зібрали в цьому матеріалі.

Сергій Горбачов

Яким має бути дистанційне навчання?

Українські вчителі знаходять різні рішення в умовах карантину: від домашніх завдань у вайбері до онлайн-уроків у Zoom. Наприклад, школи Львова централізовано перейшли на Google Classroom. Однак ні чинне законодавство, ні рекомендації МОН не дають чітких вказівок, як саме організовувати навчальний процес удома. А положення про дистанційне навчання не оновлювались ще з 2013 року.

«Чинне положення не враховує сучасні умови і можливості. Тому наразі те, як відбувається дистанційне навчання, – це виключно питання автономії закладу освіти», – наголошує освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Водночас, платформ та сайтів для організації навчального процесу безліч. Окрім вищезгаданих, є ще ClassDojo, Classtime, Padlet та інші. На сайті Міністерства освіти та Комітету цифрової трансформації опублікований список ресурсів для різних потреб, ознайомитися з ним можна тут.

Що робити, якщо немає комп’ютера?

МОН пропонує уроки по телебаченню. Про новий проєкт оголосила громадська спілка «Освіторія» спільно з Міністерством освіти і науки України, Офісом президента України та Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Як йдеться на сайті спілки, найкращі вчителі України вестимуть уроки з хімії, фізики, біології, географії, української мови та літератури, англійської мови, історії України та світу, алгебри, геометрії та навіть спортивні руханки для учнів 5-11 класів. Зазначається, що «скоро прєкт стартує в етерах найбільших українських телеканалів», однак в яких саме – не уточнюється.

Крім того, ще з 17 березня телеканал «Рада» спільно з Міністерством освіти запустив щоденну телетрансляцію уроків та онлайн-курсів. Їх можна переглянути на Youtube-каналі МОН. Канал «Київ» також транслює уроки, а «Радіо Культура» запустило в ефір читання творів світової літератури.

Як платитимуть вчителям?

Про проблеми з зарплатою звертаються і до міністерства, і до освітнього омбудсмена. Річ у тому, що під час простою є два варіанти оплати праці, які викладені у статті 113 Кодексу законів про працю України. Пункт перший каже, що якщо простій стався не з вини працівника, йому повинні платити дві третіх тарифної ставки. Коли ж виною цьому ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, тоді за ним зберігається середній заробіток. Освітній омбудсмен наголошує, що перший варіант у нинішній ситуації застосовувати не можна, однак такі випадки все ж трапляються.

«Дуже багато місцевих органів влади вирішили зекономити, і застосовують перший пункт, не враховуючи момент, що ситуація пов'язана з небезпекою для здоров'я і життя людини», – каже Горбачов.

Водночас він наголошує, що вчителі не простоюють, а працюють навіть понаднормово. «Для того, щоб підготувати онлайн-урок, дати завдання, перевірити, спілкуватися з дітьми, це вимагає багато часу, і люди практично весь час працюють. У таких умовах заганяти вчителів на виплату двох третин заробітної плати – це знущання щодо роботи вчителя», – зазначає омбудсмен.

Т.в.о. міністра освіти також закликала керівників не звільняти вчителів та виплачувати їм зарплати. «Ми готові реагувати на кожен конкретний випадок і зробити все від нас залежне, щоб кожному працівнику було виплачено заробітну плату», – сказала Мандзій.

Коли буде ЗНО?

ЗНО цього року точно відбудеться, переконує Любомира Мандзій. Навчальний рік для усіх учнів та студентів, крім випускних класів і курсів закінчиться 1 липня. Для решти – є кілька варіантів.

• Варіант 1. ЗНО стартує в останній тиждень червня та закінчиться орієнтовно в середині, якщо школи відновлять роботу у травні. Пробне тестування проведуть у травні. В такому випадку вступна кампанія розпочнеться на початку серпня.
• Варіант 2. Якщо учні повернуться до шкільних парт у червні, то і пробне, і основне ЗНО проведуть того ж місяця.
• Варіант 3. У випадку, коли карантин продовжать до серпня, то усі, крім випускних класів, у перший місяць наступного навчального року наздоганятимуть матеріал. Учні 11-х класів здаватимуть незалежне оцінювання в середині серпня – до середини вересня. Вступна кампанія завершиться до середини жовтня, тому навчання першокурсники почнуть уже в листопаді. Інші студенти – з 1 вересня.

ЗНО для вступу в магістратуру проведуть за розкладом, якщо в червні студенти відновлять навчання. В іншому разі дати проведення незалежного оцінювання перенесуть, зазначила Мандзій. Вона також закликала не хвилюватися, якщо не встигли подати документи чи до кінця їх оформити (24 березня 2020 року був крайній термін подачі). Коли визначать остаточні дати ЗНО, повідомлять про нові терміни.

Що буде з іспитами у заклади вищої освіти?

Якщо ДПА для 4-х та 9-х класів скасували, то студентам іспити доведеться складати – але дистанційно. У випадку, якщо є обов’язкова лабораторна робота, вона переноситься на наступний навчальний рік.

Як учителям заповнювати журнали?

Зараз вчителі оцінюють учнів в електронних журналах або ведуть власні записи, а класні журнали заповнюватимуть уже після закінчення карантину. Які саме уроки там вказувати, педагоги можуть визначити самостійно. Це можуть бути онлайн-консультації, лекції-вебінари, домашні завдання тощо. За потреби Український інститут розвитку освіти підготує методичні рекомендації.

Як будуть проводити атестацію вчителів?

Засідання атестаційної комісії будуть проводити онлайн без обов'язкової присутності педагогічних працівників під час засідань. Дистанційно не зможуть провести єдиний державний кваліфікаційний іспит та атестацію осіб, що здобувають ступінь доктора. Мандзій закликала проводити такі заходи за участі якнайменшої кількості людей.

Що робити дітям, які мають йти у перший клас?

Питання про медичні довідки та вакцинацію хвилює тих батьків, чиї діти повинні йти в школу. Освітній омбудсмен заспокоює – якщо карантин закінчиться у квітні, буде ще цілий місяць, аби завершити усі медогляди. За чинними нормами, кінцевою датою подачі документів у школу є 31 травня.

«Багато залежатиме від того, яка ситуація буде в травні і чи зможуть заклади охорони здоров'я прийняти всіх дітей. Я знаю позицію МОН – якщо буде потреба, то терміни перенесуть, аби люди встигли усе оформити», – переконує омбудсмен.

Водночас він каже, що вже отримував звернення про так звані аукціони від шкіл, які говорять батькам, що зарахують тих, хто перший подав заяву. «Я хочу попередити усіх цих винахідників: не грайте з законом. Чинний порядок чітко визначає, що термін подачі заяви не має жодного значення», – сказав Горбачов.

Як карантин змінить освіту?

ЮНЕСКО опублікувала список негативних наслідків закриття шкіл, особливо вони стосуються дітей із малозабезпечених сімей. Зокрема, учні позбавляються певних можливостей для розвитку і навчання, а доступ до цифрових ресурсів не у всіх однаковий. Часто батьки не можуть допомогти дітям з уроками, а дехто через роботу залишає їх на увесь день вдома – в ЮНЕСКО вважають, що це може загрожувати здоров’ю та безпеці дітей. Крім того, в період карантину школярі перебувають у соціальній ізоляції та втрачають контакт, що негативно позначається на їхньому розвитку.

Попри невдоволення багатьох, юрист громадської організації «БатькиSOS» та батько школяра Роман Бондаренко впевнений, що карантин піде на користь освітньому процесу.

«Я бачу в цьому позитив, бо давно пора уже було зробити цю повноцінну дистанційну освіту, – каже Бондаренко. – Можливо, цей карантин зрушить щось з місця, багато інформації з’явиться онлайн, а діти та вчителі осучасняться».

Він розповідає, що на прикладі свого сина бачить, як дистанційне навчання спонукає дітей ефективніше використовувати час. «Раніше мій син сидів у школі з 8:30 до 15:30, ходив з кабінету у кабінет, а уроки не завжди були корисними, бо траплялися заміни чи повторення. Зараз він може повчитися, потім пограти на гітарі, знову зробити уроки і пограти на комп’ютері. Вже є свій графік», – каже чоловік.

У МОН закликають батьків підтримати учнів, і дякують усім, хто причетний до начального процесу. «Переконана: зможемо подолати тимчасові труднощі тільки разом. Від нашої згуртованості залежить те, якими ми вийдемо із цієї ситуації. Ми вийдемо із цієї ситуації, подолаємо виклик, який стоїть перед усім світом. Будьте здорові та мийте руки з милом», – сказала Любомира Мандзій.