Головна зброя Путіна – страх. Якщо Захід перестане боятися, то Україна переможе: аналітики про кінець війни

Чи адекватно реагує Захід на агресію Росії проти України? Чому – зупинити Путіна – є головним завданням США, НАТО і ЄС? «Голос Америки» зібрав думки провідних аналітиків, учасників дискусії у Atlantic Council, які продовжують ​обговорювати підсумки візиту президента України Володимира Зеленського до США.

«Зупинити агресію Путіна в Європі: це не тільки відповідає американським інтересам, але й відповідає фундаментальним американським цінностям», - вважає Стівен Біган (Stephen Biegun), заступник держсекретаря США (US Deputy Secretary of State) в 2019-2021 роках.

Прагматизм і цінності сходяться у підтримці України

Формулювання Бігана відсилає до давньої суперечки про американську зовнішню політику: що має бути її основою? Прагматизм? І тоді вона просто має відповідати інтересам США. Чи вірність принципам свободи і демократії? Тоді вона повинна спиратися на традиційні американські цінності, жертвуючи прагматизмом, якщо потрібно.

Маючи на увазі суперечки політиків щодо доцільності серйозних витрат на військову та економічну допомогу Україні, Стівен Біган стверджує, що у цьому випадку війни, яку розв'язав Путін проти суверенної України, цього протиріччя немає.

«Путін вторгся на територію мирної та демократичної сусідньої держави, – каже Біган. – І не в характері американського народу залишатись байдужим»

Разом із тим, підтримка України, на думку експерта, відповідає прагматичним американським інтересам: «Президент Зеленський правильно охарактеризував нашу підтримку не як благодійність, а як інвестиції Сполучених Штатів у безпеку. Це наші інвестиції у власну свободу та світ. Про це говорив і сенатор Мітч Макконнелл, давши зрозуміти, що допомога, яку США надають Україні, не є проявом альтруїзму».

«Ми можемо з абсолютною впевненістю сказати, – продовжує Біган, – що Путін веде свій похід на Захід як такий, щоб змінити архітектуру безпеки Європи, підкоривши її своїй системі. Він хотів би бачити Захід таким самим нетолерантним, продажним, непоправно корумпованим, як його власний диктаторський режим. І якщо ми не зупинимо Путіна в Україні, він рушить далі до Європи, а також до інших регіонів, де представлені інтереси Америки».

Найефективніша зброя Путіна – страх

На думку генерала у відставці Філіпа Брідлава (Philip Breedlove), верховного головнокомандувача силами США та НАТО в Європі (SACEUR) у 2013–2016 роках, візит президента Зеленського до США продемонстрував, що зимової стагнації у військових діях, перепочинку, яка дала б шанс російським збройним силам на перегрупування для нового наступу – не буде.

За кілька днів до візиту президента України до Вашингтона, Путін відвідав Мінськ.

Говорячи про загрозу вступу у війну Білорусі, Бридлав скептично зауважив: «Щоб змінити порядок денний, Путін відчайдушно намагається викликати страх на Заході – що буде відкрито другий фронт. Москва відчайдушно намагається переконати Зеленського та весь світ, що новий наступ із півночі буде руйнівним.

І хоча ми повинні певною мірою брати до уваги загрозу, ми в першу чергу повинні зрозуміти, що найефективніша зброя Путіна - це страх. Він справді залякав частину Заходу. І нам варто подумати про те, як вийти з-під тіні цього стримування страхом та дати Україні виграти війну. Сміливі люди цієї країни заслуговують на нашу підтримку».

«Найгірший спосіб боротися з вторгненням – це намагатися щось зробити, коли воно вже перед і над вами. Ми маємо попередити супротивника за межами України.

Для цього потрібно дати можливість завдавати ударів по лініях постачання, маршрутах руху ворожих військ ще до того, як вони будуть розгорнуті в бойові порядки.

І я думаю, що США та НАТО зобов'язані ухвалити ці жорсткі політичні рішення, надавши Україні наступальні можливості для завдання таких ударів ще до вторгнення російських колон на територію України», – формулює Бридлав.

Путін збільшує армію, щоб наступати

Стівен Хедлі (Stephen Hadley), радник з національної безпеки США (US national security advisor) у 2005 – 2009 роках, голова міжнародної консультативної ради Atlantic Council's International Advisory Board, також вважає новий наступ на Київ дуже ймовірним, особливо на тлі нещодавно анонсованого півторакратного збільшення чисельності російської армії.

На думку Хедлі, Захід має завчасно допомогти Україні організувати оборону, оскільки ризики є великими. У разі загрози падіння Києва США опиняться перед важким вибором: дати Росії перемогти чи брати безпосередню участь у бойових діях. І якщо вибір схилятиметься на користь останнього сценарію, то чи буде він зроблений спільно з союзниками? Як відреагує НАТО? Європа? Особливо з огляду на позицію таких країн, як Угорщина? Чи вдасться спертися на резолюції ООН, при тому, що Росія все ще має право вето у Раді Безпеки?

Запобігти такому гострому сценарію може, на думку Стівена Хедлі, постачання України сучасним озброєнням у кількості, достатній для відображення нової хвилі агресії Росії.

«У наших інтересах зробити все можливе зараз, дати українцям те, що їм потрібно, щоб мати змогу перемогти у разі будь-якого вторгнення, тому що якщо ми цього не зробимо, а наступ Москви піде успішно, воно поставить адміністрацію перед дуже важким вибором»

Із цим згоден і Стівен Біган.

«Ми маємо діяти зараз, щоб українці спромоглися відбити російське вторгнення з півночі. Більше, якісніше, швидше, з більшою дальністю – до цих чотирьох якостей зводяться побажання президента Зеленського до озброєнь, що поставляються.

Ми повинні заздалегідь запланувати ці поставки і наростити оборонне провадження тут, у США, щоб мати можливість довести справу до кінця в найближчий час. Так, про цілі всередині Росії буде окрема розмова між Сполученими Штатами та Україною.

Але як мінімум США повинні схвалити та підтримати удари України по військових цілях усередині Білорусі, якщо Білорусь ще раз дозволить використати свою територію чи інфраструктуру в рамках нового наступу зі своєї території або для завдання ударів по Україні.

Збройні сили України повинні мати можливість знищити будь-які військові формування, які мають намір їх атакувати: це має стати пріоритетом».

Засоби для глибокого удару по супротивнику

«Я високо оцінюю дії адміністрації президента Байдена, – сказав Стівен Біган. – Вони робили правильно майже на кожному кроці, правда, на півкроку повільніше. І зараз саме час набрати темп і випередити росіян».

«Ми повинні дати Україні необхідні засоби для глибокого удару по противнику, - вважає генерал, - тому що противник досі насолоджується можливістю завдання ударів по всій Україні з сектора майже в триста градусів, якщо вважати і повітряний простір Білорусі.

Захід обмежив здатність Києва вести вогонь у відповідь, схваливши тим самим, безпечний притулок для Росії. Це не та війна, у якій я хотів би брати участь як командир...

Ми маємо працювати з нашими союзниками над політикою, яка дозволить Україні робити з Росією те саме, що Росія робить з Україною майже рік».

Стівен Хедлі конкретизує цю думку стосовно проблеми переговорів та контрнаступу на Півдні.

«Проблема з тимчасовим припиненням вогню полягає в тому, що воно фактично дозволить Росії продовжувати вільно сидіти на окупованій території, переозброювати свої сили та відновити вторгнення в будь-який обраний час.

Проблема в тому, що Путін оголосив окуповані території частиною Росії, яка не підлягає обговоренню, а ця відправна точка робить переговори практично неможливими для президента Зеленського.

Якби Україні було надано військовий потенціал для контрнаступу на Донбас, і це загрожувало б сухопутній лінії між Росією та Кримом, то ситуація почала б змінюватися і змусила б Путіна реалістичніше дивитися на переговори».

Підсумовуючи, Стівен Хедлі приєднується до думки оглядача The Wall Street Journal Расселла Міда (Russell Mead).

«Війна має закінчитися швидко. Війна має закінчитися справжнім миром: бойові дії не повинні просто вщухнути, щоб відновитися пізніше. Спосіб закінчення війни не повинен готувати ґрунт для наступної.

Війна має закінчитися так, щоб стало очевидним, що російська агресія не залишиться безкарною. І проблема переговорів полягає в тому, що вони мають сенс лише тоді, коли на них будуть досягнуті всі ці цілі».