МКС може видати нові ордери на арешт Путіна за злочини «Групи Вагнера» – експерти

Олексій Коваленко, «Голос Америки»

Після спроби заколоту керівника найманців «Групи Вагнера» президент Росії Володимир Путін визнав, що група бойовиків повністю фінансувалася із російського бюджету. Ця заява, зроблена наприкінці червня пілся заколоту «вагнерівців» відкриває нові можливості для прокурорів Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідувати масові воєнні злочини бойовиків «Вагнера» та проводити прямий зв’язок між цими злочинами та керівництвом Росії, включно з Путіним.

Попередні розслідування і можливість нових ордерів на арешт

Майже 100 тисяч воєнних злочинів Росії проти України зафіксувала Офіс генерального прокурора України. Понад 220 звинувачень було висунуто проти підозрюваних в українських судах, а кілька справ розглядаєтьсяв у міжнародних.

Та найбільшу увагу світової спільноти привертають до себе справи проти керівництва Росії, зокрема – її президента Володимира Путіна.

На міжнародному рівні Путіна вже визнано обвинуваченим у воєнних злочинах відповідно до ордеру на арешт Міжнародного кримінального суду (МКС) за звинуваченнями в особистій причетності до депортації тисяч дітей з України, що є злочином війни відповідно до міжнародних законів.

Москва, 16 лютого 2023 року. Російський президент Володимир Путін і уповноважена при президенті Росії з прав дитини Марія Львова-Бєлова. 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на їх арешт

«Вперше в історії судді Міжнародного кримінального суду чи будь-якого іншого суду вважають за потрібне видати ордер на арешт проти лідера чи високопосадовця країни-постійного члена Ради безпеки ООН, […] країн, які мають охороняти статут ООН. Тож це аполітичне та засноване на фактах розслідування проводиться моїм офісом та витримає перевірку часом», – говорить головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) Карім Хан (архывне фото)

Втім, справа щодо депортації дітей – не єдина справа, яку розслідує Міжнародний кримінальний суд, що потенційно може призвести до нових ордерів на арешт Путіна та найвищого керівництва Росії.

За словами голови МКС Пьотра Гофманського, нові ордери на арешт залежать у першу чергу від дій прокурора Міжнародного кримінального суду.

«Він (прокурор МКС – ред.) може зробити запит на ордер на арешт в досудових суддів МКС, які вирішать, чи є підстави для видачі майбутніх ордерів на арешт. Але безумовно прокурор чітко заявив, що він активно займається новими розслідуваннями в Україні, так само, як і в інших країнах, та ми очікуємо, що буде більше дій з цього приводу», – говорить Гофманський.

Юридичний зв’язок між злочинами бойовиків «Групи Вагнера» з Путіним

Однією зі справ, які могли б призвести до подібних розслідувань та потенційно нових ордерів на арешт Путіна, є справа воєнних злочинів так званої приватної військової компанії «Вагнер». Правовий статус цієї групи в Росії досі не до кінця зрозумілий.

Приватні військові компанії заборонені російським законодавством, але Москва використовували «Групу Вагнера» у взаємодії з російською армією – в Україні, зокрема, у боях в Бахмуті.

Відомо також, що Путін особисто підписував укази про помилування ув'язнених, яких набирали з колоній, та у складі ПВК «Вагнер» відправляли на війну з Україною. Також він вручав «вагнерівцям» державні нагороди Росії. При цьому у червні Путін визнав, що якщо у них «немає контракту з Міноборони», тому з боку держави «не виникає і правових зобов'язань» щодо них.

Найманці «Вагнера» є під санкціями США та інших країн з 2017 року, але заперечуючи контроль над «Групою Вагнера», Росія уникала юридичної відповідальності за її дії. Нові зізнання Путіна можуть посунути справу встановення зв'язку «Вагнера» з російською державою.

3 березня 2022 року США оголосили про запровадження санкцій проти ватажка військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина (він перебуває в розшуку ФБР)

Чому важко довести зв’язок «Групи Вагнера»з органами влади Росії, пояснює професорка права у Військовій академії США (відомої як академія Вест Пойнт) Дженніфер Меддокс.

«Коли «Група Вагнера» порушує міжнародне законодавство, чи це відбувається за вказівками російської влади чи завдяки безпосередньому контролю? Тож наприклад, якщо довести, що бійці «Вагнера» беруть участь у свідомому вбивстві цивільних, потрібно подивитись чи на цей момент, коли вони здійснювали ці вбивства, вони були у командному ланцюжку, в якому були російські офіцери, чи в ньому було тільки командування групи», – говорить професорка Меддокс.

На її думку, саме через «двозначність» організації важко пов’язати поведінку «Вагнера» з державною владою, втім, наголошує вона – це все питання доказів.

Один із доказів прямих зв’язків російської влади із бойовиками «Групи Вагнера» надав нещодавно сам Путін. Він визнав, що Москва з травня 2022 року по травень 2023 року «повністю фінансувала» найманців, витративши на них близько 1 мільярда доларів з бюджету. На думку експертів з міжнародного права, ця заява Путіна зробить легшою роботу міжнародних судів з переслідування російського керівництва за злочини, скоєні бойовиками «Вагнера».

«Слова [Путіна] потенційно мають дуже серйозні наслідки з точки зору притягнення Росії до відповідальності за дії «Вагнера» та притягнення особисто Путіна до відповідальності як лідера Росії», – вважає професор права в Університетському коледжі Лондона Філіп Сендс.

Чи достатньо заяв Путіна про фінансування «Вагнера» для видачі нових ордерів на арешт?

Хоча фінансування саме по собі може бути недостатнім доказом, щоб притягнути когось до відповідальності за міжнародний злочин, Путіну вже не вдасться заперечувати «достатній контроль» чи безпосередній зв’язок із «групою Вагнера», кажуть правники.

«Питання, чи можна назвати групу «Вагнера» [де-факто] державним органом Росії, тому що існують фактичні стосунки між формуванням і державою і зараз ми знаємо набагато більше про справжні стосунки через визнання президента Путіна. Це визнання вказує на те, що російська держава повністю фінансує і споряджає цю групу», – говорить Дженніфер Меддокс.

Вона погоджується, що заява про фінансування групи «Вагнера» демонструє, що так звана ПВК має високий рівень залежності від російської держави.

На думку експосла Держдепартаменту США з питань воєнних злочинів Девіда Шеффера, Міжнародний кримінальний суд може розслідувати зв’язки «Групи Вагнера» із керівництвом Росії, що потенційно може призвести до нових ордерів на арешт Путіна у справі злочинів, вчинених бойовиками «Вагнера».

За його словами, Міжнародний кримінальний суд дуже досвідчений у розгляді груп як «Вагнер», так само як і урядових установ та урядів, які підтримують та фінансують ці недержавні групи.

«Є висока ймовірність [нових ордерів на арешт], тому що президент Путін продовжує майже щодня викривати сам себе у скоєнні жорстоких злочинів чи у підбурюванні до скоєння важких злочинів. Через зв’язок із «Групою Вагнера», про який Путін прямо сам заявив, він може бути ціллю розслідування. І зрештою може бути виданий ордер на арешт Путіна Міжнародним кримінальним судом через діяльність «Групи Вагнера», – зазначив Шеффер у коментарі «Голосу Америки».

Погляди, висловлені професоркою права в академії Вест Пойнт Дженніфер Меддокс не обов’язково відображають позицію Міноборони, армії США, Військової академії США чи інших агенцій уряду США. Її аналіз базується на академічному дослідженні з відкритих джерел та не включає захищену інформацію.