Доброхотов: Путін має знати про отруювачів із ФСБ та про «Бук», що збив «Боїнг»

Організатор війни на сході України, відповідальний за катастрофу «Боїнга» на Донбасі, головний винний в отруєнні Олексія Навального, Дмитра Бикова, Скрипалів і ще багатьох, хто не догодив Кремлю, – президент Росії Володимир Путін. Це стверджує в ексклюзивному Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода російський журналіст-розслідувач, шеф-редактор видання The Insider Роман Доброхотов. Російська влада і особисто Путін категорично відкидають такі звинувачення розслідувачів Insider, їхніх колег із видання Bellingcat у причетності до отруєння Навального та інших резонансних злочинів. Але Доброхотов наполягає на своїй правоті. Він дав інтерв’ю після того, як у Росії його обвинуватили цього тижня у незаконному перетині держкордону та провели обшуки у найближчих родичів. Раніше обшукували й допитували самого Доброхотова і після цього він залишив Росію. Також шеф-редактор The Insider прокоментував скандал із нібито виманюванням в Україну «вагнерівців», які воювали в «ЛДНР», оцінив можливу причетність російських спецслужб до отруєння у 2004 році тодішнього кандидата в президенти України Віктора Ющенка.

Олександр Лащенко (переклад): Пане Доброхотов, зрозуміло, ви не будете повністю розкривати свою нинішню локацію після всього, що з вами відбувається, після того, як ви були змушені залишити Росію. Але ви в Україні чи ні? Якщо можна дати відповідь на це питання зараз.

– (Переклад). Можливо. Невідомо.

– Але з Росії спочатку на території України опинилися? Як стверджує російська влада.

– Це не принципово. Принциповим є те, що я мав два чинних закордонних паспорти. І той факт, що ФСБ у мене їх незаконно відібрала, не означає, що я був позбавлений права залишати територію Росії. Тому що не було ніякого судового рішення, яке забороняло б мені виїзд за межі Росії. І в тій країні, в якій я зараз перебуваю, я перебуваю абсолютно законно. Тому це абсолютно абсурдна кримінальна справа, яка була порушена про нібито незаконний перетин кордону. Насправді кримінальна справа могла би бути лише в тому випадку, якби, наприклад, мені була би якась заборона на в’їзд або якась заборона на виїзд, і я порушив. Але нічого схожого не було. Тому, скоріше, кримінальну справу треба порушувати проти тих співробітників ФСБ, які відібрали мої закордонні паспорти і таким чином перешкоджали моєму конституційному праву на пересування. Я думаю, що рано чи пізно ці винуватці також будуть покарані. Це доволі такий новий етап у житті саме російської журналістики. Тому що активісти з цим вже стикнулися. Ми бачили, що брата Навального саджали у в’язницю, батька Івана Жданова – активіста, ув’язнювали. Але щоб переслідували родичів журналіста – це таке нововведення у Росії. Це, напевне, новий етап, нова червона лінія, яку переступив Путін.

– Ви для себе виключаєте повернення в Росію – на свою батьківщину, допоки Путін при владі? Олексій Навальний ризикнув повернутися.

– Це був навіть не ризик. Це був такий політичний жест. Тому що було очевидним, що його заарештують. Кремль, власне, про це і сказав. Але для активіста, для політика це зрозуміла жертва. Тобто зараз Навальний перетворився у своєрідного російського Нельсона Манделу. І він залишається політиком, навіть коли сидить у тюрмі. Для журналіста подібної опції немає. Журналісту треба працювати, у моєму випадку – розслідувати. У моєму випадку із в’язниці це неможливо.

Російський опозиціонер Олексій Навальний, засуджений російським судом. У травні 2021 року правозахисна організація Amnesty International визнала Навального «в'язнем сумління»

– На сьогодні, 1 жовтня 2021 року, є дві справи, які з вами пов’язані. Перша – я так розумію, що ви в ній проходите свідком. Ось цей блогер нідерландський Макс Ван дер Верфф, який звинуватив вас у наклепі. І, власне, друга справа про так званий «незаконний перетин державного кордону Російської Федерації». Правильно я розумію?

– Так. Це обидві «дуті» справи. Але в обох випадках вони потрібні були ФСБшникам просто як привід, щоб було судове рішення, аби зайти у квартиру і забрати все, що їм потрібно було забрати. І водночас «покошмарити» журналіста. Це їх улюблена справа. Мені здається, вони навіть не розраховують на те, що взагалі в Росії їм хтось повірить, в те, що я дійсно є якимось кримінальним злочинцем. Це просто спосіб тиску. І було би дивним, якби його не було. У нас вийшла серія розслідувань про вбивць із ФСБ. Ми не знімаємо ніяких текстів. І зрозуміло, що сайт (Insider – ред.) буде на території Росії заблокований. Але це також не остаточне вирішення журналістського питання. Тому що ми продовжуватимемо інформувати наших читачів через телеграм-канали, через ютуб, через інші сервіси. І щоб закрити Insider треба буде закрити весь інтернет у Росії. Що вони також намагаються робити поступово. Але це повільний процес. Я думаю, що в найближчих пару років точно розслідування Insider російський читач зможе без ускладнень прочитати.

– Резонансних багато розслідувань. Навальний, Скрипалі... Безліч. Але ми в першу чергу до української аудиторії звертаємося. Розслідування щодо збитого у липні 2014 року в небі над Донбасом «Боїнга» рейсу МН17. До речі, ця так звана «справа про наклеп» проти вас – нідерландський блогер Ван дер Верфф був одним із авторів проєкту, який якраз присвячений цій авіакатастрофі. І він, на думку критиків пана Ван дер Верффа, скажімо так грубо, «відмазував» російську владу, тобто заперечував версію, що це «Бук», якого завезли в Україну із Росії…

– …більше того, він просував версію про те, що «Боїнг» було збито українським винищувачем. Міноборони (Росії – ред.), а відповідно ГРУ вже на той момент офіційно визнали, що «Боїнг» було збито саме «Буком». І тим не менше високопосадові офіцери Міноборони продовжували спілкуватися з ось цими мікроблогерами, які знімали фільм з очевидною дезінформацією, яка вже була спростована самим Міноборони Росії – інформацією, що там був винищувач. Тобто це не просто якась думка окрема, якась альтернативна позиція, це вже відверта абсолютно дезінформація свідома, спрямована на те, щоб «промити мізки» людям із російської конспірології.

До речі, не сказано, що це (Макс Ван дер Верфф – ред.) – співробітник спецслужб Росії. А мова йде про те, що в момент підготовки матеріалу він активно спілкувався з офіцерами ГРУ. Його копію паспорта було виявлено у пошті, яку «злили», полковника (якщо я не помиляюся) Ільченка – високопосадового офіцера ГРУ. Тобто, судячи з усього, ГРУ брало участь в організації і їх.. на Донбас. Як мінімум, ми точно знаємо, що вони активно спілкувалися. Більше того, у них із ГРУ один адвокат – Сталіна Гуревич, яка у позові проти мене пише, що вона буде захищати честь і гідність Ван дер Верффа і ГРУ. Тобто «ніколи Штірліц не був настільки близьким до провалу».

– Стосовно цієї справи щодо збитого в небі над Донбасом «Боїнга», то якраз у квітні минулого року Insider, Bellingcat, ваші постійні партнери, скажімо так, і ВВС в даному випадку провели розслідування, яке свідчить про причетність до збиття малайзійського «Боїнга» тоді генерала ФСБ Росії. Романе, ви досі підтверджуєте цю версію, ви на ній наполягаєте?

– Там є кілька співробітників ГРУ високопосадових і один високопосадовий офіцер ФСБ. ГРУшники – це Ткачов і Ванников. Вони займалися у тому числі доставкою «Бука» в Україну. Їхні голоси присутні скрізь у переговорах постійно, які були перехоплені СБУ і викладені. Те, чим ми займалися, то ми просто ідентифікували – кому належать ті голоси, які звучать у цих численних перехопленнях? А був ще один високопосадовий ФСБешник. Бурлака його прізвище. І він займався в цілому питаннями перевезення озброєння через кордон. Також його голос лунає у кількох телефонних перехопленнях і саме в контексті того ж самого «Бука». І це, звісно, далеко не останній високопосадовий офіцер. Тобто там у принципі можна почути голоси Суркова, там звучать прізвища Шойгу, Бортникова...

– Безлер той же ж. «Бєс» так званий – позивний…

– Так. Це ви «дріб’язок» різний берете. А я вам говорю про тих, які є третіми, четвертими ланками.

– Владислав Сурков – тодішній помічник, «права рука» Путіна з питань України у 2014 році – причетний до авіакатастрофи, скажімо так, на ваш погляд?

– Сурков причетний в цілому до розпалювання війни в Україні. Він це по суті курував від Кремля. Це взагалі ні для кого не є таємницею. Поспілкуйтеся із Гіркіним. Він відверто про це розповідає, як саме Сурков і що курував. Так що, це в принципі входило до його офіційних обов’язків.

Тобто, він займався питаннями окупованих територій в Україні та в Грузії (тобто в Абхазії та в Південній Осетії). Тому це ні для кого не таємниця. Було зламано листування Суркова, де також можна все почитати, як це все організовувалося. Інша справа, що його функція дещо перебільшена. Його вважали якимось «сірим кардиналом». Але насправді, коли його вигнали, політика абсолютно не помінялася. Тобто він, скоріш, відігравав таку технічну роль. Якоюсь мірою був, скоріш, піарником, здебільшого навіть піарником самого себе, ніж реальним організатором процесів. Хоча, звісно, з ним погоджувались.

Владислав Сурков (ліворуч) і Володимир Путін

– Реальний організатор процесів не тільки подій на Донбасі, які не припиняються вже майже 8 років, а й отруєння Дмитра Бикова, Олексія Навального, Скрипалів (я цитую вас, Романе) Володимир Путін. Я правильно...?

– Так. Саме він. Це абсолютно очевидно, по-моєму, ні для кого не таємниця. А хто ще міг отруїти Навального? Японська розвідка? Зрозуміло, якщо ми говоримо про те, що, якщо там навіть виконавцем була ФСБ... Але у Навального не було конфлікту з ось цими ФСБешниками. І хто віддав наказ? Ніхто, крім Володимира Путіна, цього зробити в принципі не міг! Якщо ви навіть уявите собі, що Путін нічого цього не знав і все це зробили за його спиною... Слухайте, якщо у нас є загін вбивць із ФСБ, які діють, як мінімум, уже 10 років, і президент, верховний головнокомандувач про це нічого не знає, не є в курсі й нічим не керує, то це ще гірше. Це означає, що Росія – якийсь failed state, де президент не розуміє, що у нього під носом відбувається, і йому тоді вже точно треба подавати у відставку. Я, звісно, так не думаю. Я думаю, що він до дрібниць узгоджує всі ті операції. Він взагалі є людиною дуже прискіпливою, яка дуже любить вникати.

– З виконавцями відповідно? Із ФСБ, за вашим твердженням, так?

– Так. Я думаю, що він дуже добре знає, хто саме був виконавцем. Він знав, яким чином це все зорганізується. Він особисто давав вказівки, коли і кого труїти, вбивати тощо. Я не маю сумнівів, що він найбезпосереднішу участь у цьому всьому брав.

– Ми повернемося до отруєння Навального. І Володимира Кара-Мурзи, й інші важливі резонансні справи. МН17 ще важливо закінчити. Як ви прекрасно знаєте, судовий процес триває в Нідерландах. Той же ж Гіркін, Сергій Дубінський, позивний – «Хмурий», Олег Пулатов («Гюрза»). І єдиний з цих чотирьох обвинувачуваних у цьому суді – громадянин України – Леонід Харченко з позивним «Крот». Тільки ці четверо. Жодних «суркових» – ніхто тут не фігурує.

– Ні. Так ще ж не вечір. Процес тільки розпочався. А цей процес йде поступово. Розпочинається він із найнижчих ланок – із виконавців. Якщо ви звернете увагу на те, в чому обвинувачують тих людей, які зараз обвинувачуються... Їх обвинувачують у тому, що вони тільки організовували доставку «Бук» на територію України. Ніхто не говорить про те, що вони там натискали кнопку тощо. Тобто так звані «сепаратисти» відігравали суто допоміжну роль. Потім буде ланка безпосередніх виконавців. Тобто це 53-я зенітно-ракетна бригада з Курська...

– … Збройних сил Російської Федерації. За вашими даними, саме «Бук» звідти був на території Донбасу...

– … не лише за нашими даними. Це в принципі навіть вже витікає із кримінального процесу. Є просто нескінченна кількість доказів, просто щохвилинно відомий маршрут цього «Бука» і самої цієї бригади. Є фотографії їх, починаючи з Курська, й закінчуючи Донбасом. Все це є щохвилинно. Але це також не верхній рівень. Тому що одна справа – це те, хто натискав кнопку, а ще важливо – це те...

– … хто віддавав наказ?

– Хто віддавав накази. Так.

– Романе, ви, звісно, не є слідчим і не є суддею, а журналіст-розслідувач. Як ви вважаєте, рано чи пізно Путін опиниться на лаві підсудних по цій справі і по інших?

– Коли він піде з влади, тут просто буде питання: він піде живим чи мертвим? Якщо він піде з влади живим у результаті зміни політичної ситуації, то, напевне, йому доведеться відповідати за все, що він зробив. І там такий довгий список, що я не знаю, чи дійде там справа до збитого «Боїнга»? Оскільки тут, звісно, всі вилаштуються у чергу, щоб притягнути Путіна до відповідальності.

Але зрозуміло, що безвідносно від того, чи сяде сам Путін за ґрати коли-небудь, історія розставить все на свої місця і буде трибунал у зв’язку з війною в Україні, і у зв’язку зі злочинами всередині Росії, у зв’язку з політичними вбивствами. Все це треба буде розслідувати.

Тому що ми вже один раз це проходили, коли після розпаду СРСР не було жодного трибуналу над радянськими злочинцями, а потім ця система в реінкарнованому вигляді повернулася. І зараз навіть, якщо ви поговорите з молодим поколінням, чого вимагають люди, то це, перш за все, якраз заклики до люстрації, заклики до того, щоб провести трибунал і покарати всіх винних у злочинах. Причому не лише виконавців і не лише політичне керівництво, а й у тому числі пропагандистів, які...

– Соловйов, Скабєєва, Дмитро Кисельов... Так?

– Так. Насправді це доволі серйозні... І ми знаємо чимало прецедентів. Скажімо, під час громадянської війни в Руанді радіо «Тисячі пагорбів», яке розпалювало ворожнечу і суттєво...

Російський телеведучий-пропагандист Дмитро Кисельов

– Якщо проводити паралелі, якщо вони з вашої точки зору допустимі – Der Stürmer, нацистська Німеччина?

– Так. Або ж нацистська Німеччина. Тут багато насправді прикладів, які показують, що є вже судові прецеденти того, коли пропагандисти, які розпалювали ворожнечу у своїй країні і виправдовували тоталітаризм, були визнані винними на рівні з політиками, чиновниками, силовиками, які цим займалися. Я вважаю, що це абсолютно вірно.

– Тобто, знову ж таки, Путін хай не юридично, але історично відповість за все, зокрема по Україні? Ви так вважаєте, Романе?

– Ні. Історично? Зрозуміло, що історія завжди все розставляє на свої місця. Але мені, звісно, важливо, щоб це було ще якесь юридичне рішення. Навіть якщо Путін до того часу вже не житиме, все одно важливо, хай навіть посмертно – він має бути визнаний винним. Тому, скільки б не тривав би цей процес, навіть якщо він триватиме й 20 років, все одно треба розслідувати всі злочини, треба знайти всіх суддів, які ухвалювали неправові вироки, всіх слідчих ФСБ, які з тими ж самими обшуками вривалися до людей тощо. Як мінімум, вищу ланку всю по іменах назвати і визнати їх винними.

– У цьому зв’язку... Ви знаєте прекрасно точку зору Путіна, він її озвучив наприкінці минулого року на своїй пресконференції. Журналісти тоді поцікавилися його думкою щодо звинувачень з боку Олексія Навального, який, як і ви, Романе, стверджує, що тільки Путін міг замовити отруєння Олексія Навального. Тоді Путін, по-перше, сказав, що Навальний користується «підтримкою спецслужб США», але це зовсім не означає, що його треба труїти. «Кому він потрібен! Якби хотіли, довели б до кінця».

У цьому зв’язку виникає питання. Звісно, все одно навіть такі отруєння – це велика трагедія, це велике випробування для будь-якої людини. Не дай боже комусь опинитися. Але Навальний, Кара-Мурза двічі. Дай Боже їм усім здоров’я! Письменник Дмитро Биков – ви стверджуєте, теж тут слід ФСБ є прямий. Але, слава Богу, люди вижили! Виходить, що такі непрофесіонали в ФСБ? Якщо ви маєте рацію, що ФСБ за цим стоїть.

– Справа не тільки у непрофесіоналізмі. Хоча він поза сумнівом. Усі, хто бачив, я не знаю, інтерв’ю Мішкіна і Чепіги...

– Ви маєте на увазі отруєння Скрипалів?

– Так. Або ж просто подивіться на біографію всіх цих отруйників. Зрозуміло, що це не «Джеймси Бонди», абсолютно. Як правило, це люди, яких набрали... Ні. Звісно, там є ті, та частина, які – Центр спеціальних технологій. Серед них є, напевне, доволі грамотні хіміки. Саме ті, які синтезували «Новачок». Але самі по собі виконавці були, безумовно, непрофесійними. І саме через їхні помилки ми їх ловили.

Але справа не тільки в цьому. А справа ще у тому, що «Новачок» – чому саме його обрали як отруту для вбивств? Бо у тих випадках, коли не вдається довести вбивство до кінця, він не залишає практично жодних слідів, жодних наслідків для фізіології. Тобто, людина почувається спочатку дуже зле, а потім дуже швидко відновлюється – як це було, наприклад, з Юлією Навальною, яку також отруїли, схоже, випадково, намагаючись отруїти Олексія Навального. Але вона кілька годин почувалася зле. Після чого настільки швидко відновилася, що просто не пішла до лікаря і не зрозуміла, що з нею відбулося. У цьому сенсі це досить зручна отрута. І мінус її використання якраз полягає у тому, що надскладно розрахувати дозу. І от у випадку Кара-Мурзи, у випадку Навального і у випадку Бикова – це коли вони, по-перше, не точно розрахували дозу, тобто дали трішки менше, ніж належить, а по-друге, ще був ланцюг випадковостей, як вони самі, власне, визнавали. Якщо ви послухаєте інтерв’ю з одним із отруйників...

– … ви маєте на увазі – Навальний з ним спілкувався, тільки не представився відразу... Ось це, так?

– Так. Він представився помічником Патрушева. І той детально розповів, власне, які речі завадили довести отруєння до кінця. Це швидка реакція пілота. Це те, що дуже своєчасно була надана медична допомога. Вони швидко дали у тому числі «Атропін» тощо. Тобто, там ланцюг насправді випадковостей. Якби щось пішло трішки по-іншому, то Навальний міг би і не вижити. До речі, те ж саме лікарі казали Кара-Мурзі, що це – диво. Тобто, бували такі дива. А бувало, що див не відбувалося. Як ось два керівники Антидопінгового агентства...

– РУСАДА?

– РУСАДА. Відразу після втечі Родченкова померли один за одним з різницею...

– … коли був скандал у розпалі з підміною проб допінгових на Олімпіаді в Сочі й звинуваченнями на адресу Росії…

– … так. І от раптом один за одним помирають від серцевого нападу в принципі ще доволі молоді спортивні люди. Раптом починають помирати. Таких прикладів насправді дуже багато. І ми знаємо тільки в основному про ті отруєння, які не вдалися. Тому нам здається, що вони є такими невдахами, у них не все виходить. Насправді, коли ми дізнаємося про загальну кількість – на кого скоїли замах і на кого вдало скоїли замах – тоді тільки ми зможемо оцінити ефективність. Я думаю, що тим не менш ефективність була доволі низькою. Але повторюю, що це не тільки через те, що вони криворукі.

– Пане Доброхотов, ви сказали в одному зі своїх інтерв’ю, що у Путіна «є список людей на вбивство»…

– Можливо, ще є якийсь список, який стосується вже публічних персон, те, що називається опініон-лідери. Його ми не бачили. Ми не знаємо, насправді, він існує чи ні. Але це один зі способів пояснити: а чому, наприклад, труїли таких людей, як Дмитро Биков...?

– До речі, а навіщо? Він же не займався активно політикою. Навіщо? Як ви вважаєте?

– От я вам і наводжу одну з можливих інтерпретацій. Що якщо дійсно є просто тупо список – те, що називається «лідерів думок», які впливають, які «ятрять уми» росіян і впливають на політичні настрої, то вони могли б просто виписати людей з великим авторитетом і репутацією. І от Биков на літеру «Б». Він зверху йде. І просто його...

– Така рознарядка своєрідна, так?

– Так. Але якщо у вас є краща ідея, то я її з задоволенням вислухаю.

– Ні-ні-ні. Я не є розслідувачем. Я запитую – ви відповідаєте. Пане Доброхотов, а з вами, як ви вважаєте, особисто – Путін ухвалював рішення?

– Ні. Я думаю, що якщо б там було ухвалене рішення мене вбити, тоді це треба було б узгоджувати з Путіним. А просто «похарасментити» журналістів, я думаю, що для цього необов’язково рішення першої особи. Але взагалі у мене є відчуття, що все більшу роль у Росії відіграє Радбез, де Путін, звісно, керівну роль відіграє, але також там важливі й Патрушев, Бортников, ще низка силовиків. І в мене є відчуття, що політичний порядок денний зараз, скоріш, вони визначають, ніж міністри чи навіть адміністрація президента. І ось ця остання хвиля репресій на адресу журналістів, перш за все, журналістів-розслідувачів, за нашою інформацією, це також було пов’язано з другою службою ФСБ, тією самою, яка і займалася, власне, політичними вбивствами і труїли Навального, Бикова тощо. Вони у нас є такою «політичною поліцією».

– Романе, чи володієте ви інформацією (ви знаєте, був такий скандал – він досі розвивається в Україні), що, мовляв, торік, за однією з версій, українські спецслужби заманили тих «вагнерівців», зокрема які воювали на Донбасі, заманили у Мінськ під приводом «попрацювати», скажімо так, у далекій країні, а потім їх заманити в Київ і тут судити. Але це зірвалося в останній момент. Зеленського звинувачують, що в його оточенні люди зірвали. Зеленський заперечує ці звинувачення. Вам щось відомо в цій історії?

– Мені, звісно, все відомо в цій історії. Тому що готується розслідування. Я сподіваюся, що воно скоро вийде. І вже зрозуміло, що спецоперація була, хоча спочатку намагалися це заперечувати. А причина зриву операції – це якраз і є об’єкт нашого розслідування. Ну як нашого? Це, перш за все, розслідування Bellingcat. Insider відіграє допоміжну роль. Але розслідування точно буде опубліковане, я сподіваюся, доволі швидко. На що ми всі зараз чекаємо? Це якогось нормально діалогу з керівництвом України, перш за все, з президентом і головою його адміністрації з тим, щоб відверто, напряму з розслідувачами з Bellingcat поговорити, щоб можна було їм поставити всі запитання.

– Романе, за вашим твердженням, Володимир Зеленський і його голова офісу Андрій Єрмак не йдуть на контакт із Bellingcat і з Insider щодо цього питання? Я правильно розумію?

– Insider не намагався контакт встановити. Тому що, знову ж таки, керує розслідуванням Bellingcat. А з Bellingcat постійно спілкуються чомусь через посередників в основному. Там постійно йде «зіпсований телефон». Але я так розумію, що ймовірність того, що зустріч із президентом відбудеться, доволі велика, я сподіваюся, що вона відбудеться в найближчому майбутньому і на всі складні питання будуть відповіді. Це зніме напруження, непорозуміння.

Тому що зараз, як мені видається, склалося враження у багатьох політичних сил в Україні, що Bellingcat займається також якоюсь політикою і «в чиюсь дує дудку», «у чиїсь вітрила». Насправді Bellingcat, як і Insider, власне, – журналісти, які намагаються з’ясувати, що відбулося. І для того, щоб ми з’ясували, необхідно поговорити зі всіма сторонами. Чим менше одна зі сторін, я маю на увазі, видає інформації, тим складніше зробити об’єктивне розслідування. От мені здається, що в інтересах Зеленського зустрітися, перш за все, з Христо Грозєвим, головним розслідувачем у цій справі і дати відповідь на всі питання відверто.

– А чи володієте ви інформацією (так, тоді ще не створили Insider, можливо, ви тоді ще не займалися розслідуваннями), ви знаєте що-небудь про отруєння кандидата тоді в президенти України Віктора Ющенка у 2004 році? Щось можете сказати щодо цього? Хто може бути причетним до цього злочину, за вашими даними?

2004 рік, кандидат у президенти України Віктор Ющенко – до і після отруєння

– Ми тоді те отруєння не розслідували. А зараз його доволі складно розслідувати, бо минуло дуже багато часу. І через наші звичайні методи, в тому числі через бази і так далі дуже складно відновити хід тих подій.

Але для мене абсолютно очевидно, що він був отруєний російськими спецслужбами. Просто по всьому контексту того, що відбувалося, а тим більше зараз, коли ми знаємо, як працюють російські спецслужби, як вони використовують отруту. Раніше ми знали тільки про випадок Литвиненка тощо. Є ще пара прикладів. А зараз ми розуміємо, що це абсолютно масова історія, що подібних отруєнь було, є дуже багато. Вони по суті були поставлені на серійне виробництво. У цьому контексті вже, як на мене, не можна сумніватися в тому, що і Ющенко теж був отруєний російськими спецслужбами.​

– Наголошу, що це судження самого Романа Доброхотова. Російська влада категорично відкидає будь-які звинувачення щодо всіх перелічених випадків, які, можливо, були отруєннями, наприклад, опозиційних діячів чи політиків. Категорично Путін і його оточення відкидає ці твердження. Так само Володимир Зеленський наполягає на правильності своїх дій, дій голови його офісу, пана Єрмака у цій ситуації щодо «вагнерівців», наполягає на тому, що все було зроблено українською владою правильно.