«Без медичної допомоги, бо без персонального номера». Проблеми біженців у Швеції і як їх вирішують

Міністерка міграції Швеції оголосила про законопроєкт, який передбачає збільшення виплат для українських біженців та внесення їх до реєстру населення Швеції. Ідеться, зокрема, про надання персонального номера – десятизначного коду, який надає доступ до більшості державних та приватних послуг у Швеції.

Такі зміни покликані спростити українцям отримували послуги державних установ, медичних, а також – банків. Іншими словами, біженцям з України хочуть надати такі ж права, які мають громадяни країни, щоб на третій рік життя в Швеції вони почувалися повноцінними членами суспільства.

Біженцям з України хочуть надати такі ж права, які мають громадяни країни

«Мені відмовили у допомозі, бо у мене немає персонального номера»

Ірина (ім'я змінено на прохання біженки) приїхала до Швеції з України ще у березні 2022 року. Дівчина каже – потребує допомоги психіатра, але у Швеції вона зіштовхнулася із проблемами отримання психіатричної допомоги через відсутність персонального номера. Лікування вона намагається отримати вже понад рік.
«Коли я зрозуміла, що почуваюсь погано, то звернулась у психіатричну лікарню за місцем проживання. Проте мені відмовили у допомозі, бо у мене немає персонального номера», – ділиться Ірина.

Після спроб заподіяти собі шкоду за наполяганням партнера вона звернулася за невідкладною допомогою до медичного закладу. Але там дівчина змогла побути лише кілька днів.

«У психіатричній лікарні мені сказали, що можуть хіба що поговорити зі мною, або прийняти у відділення невідкладної допомоги. Тож вони мене помістили в кімнату у звичайному відділенні. Там я просто перебувала і мала можливість спілкуватися з медсестрами. До мене приходив і лікар, але він сказав, що я не можу отримати допомогу, бо я не маю персонального номера, лише координаційний», – розказує дівчина.

Після цього випадку Ірині все ж прийшло повідомлення на доступ до лікування у психіатричній лікарні на острові Готланд, де вона живе. Проте – каже – вже після кількох сеансів їй знову відмовили.

«Після звернення за невідкладною допомогою, у мене було декілька зустрічей з психіатром у клініці. Все йшло доволі позитивно, я повірила, що нарешті отримаю допомогу. Проте вже в січні на черговій зустрічі з лікарем, він повідомив, що клініка не може мені допомогти, оскільки я біженка з України й у мене немає персонального номера», – розповідає Ірина.

Все, що наразі вдалось дівчині, це отримати журнал історії лікування в паперовому варіанті.

Також Ірина має можливість час від часу відвідувати візити з медбратом, аби обговорювати план дій на випадок кризових ситуацій.

За майже два роки пошуків Ірина зрештою дізналась, що у Швеції є дві поліклініки, де вона все ж могла б отримати допомогу. Проте заклади розташовані в інших містах, тож Ірині доведеться їхати туди, купуючи квитки й орендуючи житло, аби отримати необхідне лікування.

«Шведський уряд міг уже давно надати персональний номер українцям»

Персональний номер – це десятизначний ідентифікаційний код, персональний для кожної людини. Країна надає його усім своїм громадянам, а також особам, які мають дозвіл на проживання на 13 місяців і більше.

Українські біженці ж замість персонального номера отримали координаційний. Такий код все ще дає доступ до певних послуг у країні, проте значно обмежує їхній перелік.

Через відсутність персонального номера українці обмежені у послугах від державних установ, як-от податкова чи міграційна служби. Також вони не мають доступу до послуги лікаря онлайн, яка є досить популярною у Швеції, чи до онлайн-журналу історії хвороби.

Що більше: неможливо відкрити банківський рахунок, за винятків, якщо людина має робочий контракт чи навчається у виші у Швеції.

Українці, які отримали прихисток відповідно до Директиви, також не мають доступу до фінансової допомоги під час навчання від Центрального стипендіального комітету (CSN), які можуть отримати студенти з персональним номером.

Українці з координаційним номером не мають права стояти у черзі на житло від комуни, їм доводиться орендувати житло з других рук, тобто через посередника.

Персональний номер також потрібний, щоб зареєструватись на дисконтні картки у магазинах, які дають суттєві знижки на товари, пояснює Христина Гевчук, координаторка з інтеграції українських біженців у Швеції.

Христина Гевчук, координаторка з інтеграції українських біженців у Швеції

Дівчина з сімʼєю приїхала до Швеції у березні 2022 як біженка. Тут вона почала стикатись з багатьма проблемами щодо прав українців, які перебувають у Швеції за Директивою. Тож Христина розпочала працювати над змінами цієї системи.

«Персональний номер уже давно можна було надати. Законопроєкт про надання українцям цього номера і збільшення виплат – це не щедрість від шведського уряду. Це доказ того, що парламент зрозумів, що провалив інтегрування українців у шведське суспільство. Тепер вони намагаються це виправляти», – каже Христина.

Персональний номер у Швеції отримують громадяни та ті особи, які мають дозвіл на проживання в країні мінімум на 13 місяців. Згідно з умовами Директиви, українці можуть отримати прихисток в країнах ЄС від одного до трьох років. Проте у Швеції посвідку на проживання видають лише на 12 місяців, тож її треба поновлювати щороку, й автоматично такий термін не дає право отримати персональний номер.
«Якби нам дали дозвіл на проживання на 13 місяців, а не 12, то ми б з першого року отримали персональний номер», – пояснює Христина Гевчук.
Ще однією перепоною для отримання персонального номера є те, що українські біженці, які перебувають у Швеції за Директивою, не можуть подаватись на будь-який інший тип дозволу на проживання, як-от робоча віза чи візу шукача притулку, які б могли надати їм більше прав.

«За умовами Директиви, українські біженці мають можливість перейти зі статусу тимчасового захисту на статус шукача притулку, тобто змінити вид посвідки на проживання.

У Швеції ж цю можливість забрали. Пояснення від міграційної служби щодо цього не було. Людина також не може змінити директиву на робочу візу, навіть якщо у неї є робочий договір. Їй не залишається нічого, окрім як продовжувати директиву», – пояснює Христина.

Українка активно висвітлює проблеми біженців на рівні медіа та лобіює ці питання на зустрічах з політиками. Восени 2023-го Христина зустрічалася зі шведськими політиками, зокрема, із міністеркою міграції Швеції. На всіх рівнях вона висвітлює проблеми в інтеграції українських біженців у шведське суспільство.

Христина Гевчук на зустрічі зі шведськими політиками

«Багато українських біженців ділиться, що почуває себе наче «другим класом» у суспільстві. Тож, звісно, є відчуття дискримінації», – каже українка.

Окрім проблем з персональним номером, українці отримують низькі соціальні виплати, вважає Христина Гевчук. З її слів, розмір цих виплат для біженців не змінювався з 1994 року. Ці кошти, пояснює, передбачені для людей, які приїхали до Швеції як шукачі притулку.

Протягом часу очікування відповіді від міграційної служби такі люди отримують добові виплати. Термін очікування і життя на таких виплат в середньому десять місяців. Українці ж живуть на ці гроші уже 24 місяці та, ймовірно, мають жити ще наступний рік, поки діє Директива.

Українці в Швеції

«Виплати для українців є плачевними. Лише одна їжа у Швеції є дорогою. Фрукти, м'ясо, сир коштують немало, а ці всі продукти необхідні, зокрема, для дітей. Це ще навіть не йде мова про ліки, засоби гігієни та одяг.

Українці змушені шукати благодійні організації, церкви, де вони можуть отримати додаткову їжу чи необхідні для життя речі», – каже Христина.

«Виплат вистачає лише на пів місяця»

Христина Буртник-Микитюк виїхала до Швеції з п’ятьма дітьми та батьками на початку повномасштабного вторгнення. Зараз жінка отримує по 12 крон на добу на двох старших дітей, яким 10 та 8 років, та по 6 крон на менших діток, яким 5 та 3 роки. На себе ж жінка отримує 24 крони на день. Для порівняння, в середньому ціна хліба у Швеції сягає 30 крон, вартість курячого м’яса за кілограм стартує від 80-90 крон, а пачка з десяти яєць – від 30-40 крон.

Христина, багатодітна біженка в Швеції

«Коштів, які ми отримуємо від міграційної служби, вистачає на їжу та гігієну на пів місяця. Коли ми кудись йдемо з дітками, вони просять мене купити іграшки, я ж кажу, що грошей у мене достатньо тільки на продукти», – розповідає Христина.

Зараз жінка вивчає шведську та дбає про дітей. Тож наразі вона не може виходити на роботу. Сім’я шукає допомогу у благодійних організаціях, де можна отримати додаткову їжу, одяг чи засоби гігієни. Христина розповідає, дуже вдячна благодійникам та небайдужим шведам – вони допомагають не лише з їжею та речима, а й пропонують гуртки для дітей. Зазвичай сім’я звертається за допомогою кілька разів на місяць.

«Ми купуємо одяг на секондхендах, їжу ж шукаємо зі знижками, також стараємось економити на засобах гігієни, наприклад, наймолодшого синочка ми швидко відзвичаїли від памперсів. Мальованки, до прикладу, коштують десь 60 крон, то замість купувати – ми друкуємо малюнки», – ділиться біженка.

Син Христини грає на піаніно у поселенні для українських біженців

Наприклад, у другому за величиною місті Швеції – Ґетеборзі – в середньому за додатковою допомогою на тиждень приходить близько 100-150 біженців, розповідає Надія Кваша, співзасновниця благодійної організації Help Ukraine Gothenburg. Благодійники організовували крамницю, де можна безкоштовно отримати їжу, одяг, засоби гігієни.

«Хоч українців у Швеції зараз менше, люди не перестають приходити за допомогою. До нас зазвичай ходять підлітки 16-18 років, які опинились тут самі, мама з дітками, пенсіонери, яким, можливо, найскладніше, а також – українці середнього віку. Зокрема багато з тих, хто вже працював, проте зараз втратив роботу через кризу у деяких сферах. Тож потреба в допомозі є достатньо великою», – пояснює Надія.

Обіцянки про персональний номер та збільшення виплат

Декілька тижнів тому міністерка міграції Швеції Марія Мальмер Стененгард подала законопроєкт, який передбачає надання українцям персонального номера та збільшення виплат з 71 крони на день до 308 крон. У коментарі для «Ти як?» міністерка зазначила, що потреба українських біженців в персональному номері ставала дедалі очевиднішою і необхіднішою, тож вона сподівається, що проєкт закону погодять якнайшвидше.

міністерка міграції Швеції

«Уряд надішле законопроєкт на консультації протягом кількох тижнів. Після цього, перш ніж він набере чинності, проєкт закону має бути розглянутий у шведському парламенті. Планується, що законодавчі зміни набудуть чинності якнайшвидше до кінця року», – пояснює міністерка.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців нині в десятимільйонній Швеції зареєстровано понад 42 тисячі українських біженців.