Кількість політичних в'язнів у Білорусі зростає: хто може отримати такий статус і що це дає?

Люди у балаклавах і без пізнавальних знаків силових структур Білорусі жорстоко затримують учасників маршу протесту у Мінську. 29 листопада 2020 року

Правозахисники нарахували на 28 січня у Білорусі 221 політв'язня, але кількість тих, кого піддає репресіям режим Лукашенка більша. Білоруський правозахисний центр «Весна» пояснив Радіо Свобода, чому кількість політичних в'язнів буде зростати, і чому все ще є люди, які відмовляються від такого статусу та до чого це може призвести? Розповідає Білоруська служба Радіо Свобода.

Політв'язень Микола Дзядок у своїх листах на свободу написав, що очікує від правозахисників зміни критеріїв надання статусу «політичного в’язня» у Білорусі, оскільки репресивна тактика режиму також змінюється.

За словами ув'язненого журналіста «Нового часу» та активіста анархістського руху, набагато більше людей у Білорусі слід вважати в'язнями з політичних причин.

Акція білоруських анархістів. Мінськ. Жовтень 2020 року.

У коментарі Радіо Свобода Валентин Стефанович, заступник голови Правозахисного центру «Весна», сказав, що кожна кримінальна справа проти людей, заарештованих під час і після протестів, детально розглядалася адвокатами. Це давня практика, яка не залежить від ступеня розголосу щодо особи заарештованого, зазначає Стефанович, а від того, чи вчинив заарештований насильницькі дії.

Умисне насильство не може бути причиною для надання людині такого статусу
Валентин Стефанович


«Ми розуміємо невдоволення деяких родичів, які скаржаться на те, що правозахисники, нібито, не хочуть визнавати їхніх родичів політичними в’язнями. Зрозуміло, люди дуже переживають. Але ми опираємося на принципах власної практики та міжнародних підходів. Існує давнє правило, згідно з яким умисне насильство не може бути причиною для надання людині такого статусу», – пояснює Стефанович.

Your browser doesn’t support HTML5

Білорусь: протести й затримання продовжуються

Що дає статус «політичного в'язня» ​?

Напередодні, 27 січня, правозахисники визнали 31 особу політичними в'язнями у Білорусі, засудженим за статтями про опір працівникам міліції та застосування до них фізичної сили.

Надання в'язням статусу «політичного» дозволило мирним зібранням громадян, після яких вони були затримані, перебувати під захистом держави, а поліція не повинна вживати заходів для їх примусового зупинення, навіть якщо вони порушують процедури.

Білоруський правозахисник Валентин Стефанович

Водночас, зазначив Стефанович, центр «Весна» щоденно контролює усі кримінальні справи, зокрема і ті, де обвинуваченим відмовляли у наданні статусу політичного в'язня.

А цифра 221 – стільки людей отримали цей статус станом на 28 січня – далеко не остаточна. Особливо, якщо ті люди, які були звільнені під заставу або поміщені під домашній арешт, засуджені до ув'язнення. Якщо їх посадять у в'язницю – вони стануть політичними в'язнями, сказав Стефанович.

Антилукашенківський марш у Мінську. Білорусь, 18 жовтня 2020 року

Що означає відмова від статусу політв’язня?

Водночас, зізнався Валентин Стефанович, питання відмови від статусу політв'язня залишається актуальним у країні. Перш за все, якщо самі затримані або їх батьки просять не надавати такий статус, побоюючись посилення тиску з боку правоохоронних органів.

Мовчання та заперечення «політичного статусу» не рятують людей, вони все одно отримують суворі вироки
Стефанович


«Деякі люди мають бажання вирішити проблему «тихо», якось домовитися зі слідством, показати, що вони не прагнуть розголосу. Вони сподіваються на м’якший вирок чи навіть звільнення. Але багаторічний досвід, разом із свідченнями колишніх політичних в'язнів, говорить про протилежне – мовчання та заперечення «політичного статусу» не рятують людей, вони все одно отримують суворі вироки».

За словами правозахисника, це також відбувається у сприятливих умовах для правоохоронців та судів, коли ні журналісти, ні адвокати не говорять про справу, яку влада розпочала з політичних мотивів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сафарі по-білоруськи: силовики «їздили полем на джипах і стріляли в людей»

Зняття статусу може завдати шкоди людині, вважає Валентин Стефанович і каже, що для Білорусі така ситуація не є новою.

«Я не сумніваюся, що Лукашенко незабаром почне стару тему – «торгівля політв'язнями» . Він робив те саме в попередні роки, коли потрібно було домогтися певного послаблення із Заходу. І хоча сьогодні він заявив, що не бачить у Білорусі жодного політичного в'язня, ми можемо бути впевнені – у зручний для нього час він розпочне ту саму гру, запропонує звільнити тих, кого посадили з політичних мотивів», – каже правозахисник.

Списки «Весни», сказав Стефанович Радіо Свобода, хоч і не завжди, але найчастіше збігаються зі списками, доступними Європейському Союзу. Тому відмова від статусу політичного в’язня може призвести до більш тривалого терміну, проведеного людиною за ґратами, оскільки разом із людьми, які не відмовилися від свого статусу, така людина не буде звільнена.

Читайте ще:

Правозахисники: у Білорусі не розслідують тортури проти демонстрантів, а відкривають справи проти них