Промови українських президентів до Дня Незалежності: що казали про ЄС, НАТО і Росію

Від моменту здобуття Україною незалежності у 1991 році, кожен український президент виголошує щороку 24 серпня вітальну промову. Від президента до президента, та навіть від року до року – ці виступи відрізняються не лише за змістом, а й за тривалістю та антуражем. Радіо Свобода проаналізувало кілька промов президентів України різних років, і порівняло, що вони казали про Росію. До обговорення зміни сенсів у вітальних виступах очільників країни до Дня Незалежності приєдналися і експерти.

Кравчук

Промова нині покійного – першого президента незалежної України Леоніда Кравчука на першу річницю – 24 серпня 1992 року – є у відкритому доступі у мережі Інтернет. Це понад 4 тисячі слів. У тексті промови – багато відсилань до історії, слів про український народ, про те, що потрібно робити заради щасливого майбутнього.

Говорить Кравчук і про Росію та Білорусь, а також звертається до російськомовного населення.

Ось фрагмент із збереженого у Вікіпедії тексту промови.

Леонід Кравчук, перший президент України

«Історією судилося Росії, Білорусі та Україні жити на цій планеті поряд, бути сусідами. Нас єднає спільність багатьох культурних процесів, явищ, життя й діяльність багатьох видатних письменників, митців, науковців, політичних та релігійних діячів.

Економіки наших держав природно, органічно доповнюють одна одну, що при нормальній взаємодії може слугувати гарним підмурком для швидкого піднесення добробуту, заможності народів.

На Україні нема й не буде проблеми російськомовного населення, проблеми російської меншості. Росіяни вже сьогодні мають в Українській державі всі можливі політичні, економічні, культурні права, є повноправними її громадянами. Але ми сподіваємося, що все оте матимуть і українці в Росії», – сказав у 1992 році Леонід Кравчук.

Кучма

Наступний український президент – теж Леонід, але вже Кучма, у зверненні з нагоди 11-ї річниці з Дня відновлення незалежності України трохи згадував про історичне минуле, але більше акцентів робив саме на нових завданнях, які постали після входу у друге десятиліття незалежності. У своїй промові Кучма, як і його попередник, не оминув і Росію.

Другий президент України Леонід Кучма зі своєю книжкою «Україна – не Росія»

Ось кілька тез із виступу Леоніда Кучми.

«Сьогодні незалежність України не є темою для дискусій.

Наша держава завоювала міжнародний авторитет, вона активно інтегрується до європейських та євроатлантичних структур, одночасно розвиваючи добрі стосунки з сусідами, насамперед Росією.

Ми можемо пишатися тим, що всі ці роки Україна лишалася осередком громадянського миру, уникла гострих громадянських конфліктів, барикад чи танків у столиці», – заявив Леонід Кучма під час звернення у 2002 році.

Ющенко

Якщо аналізувати промову президента Віктор Ющенка з нагоди 15-ої річниці відновлення незалежності України, то у ній багато історії, цифр та відсилань до української та літератури.

Ющенко наголошує на рівності усіх громадян та замислюється про майбутнє України в геополітиці, і … вочевидь без Росії, бо про неї Ющенко на відміну від двох Леонідів, не згадує.

Взагалі саме за Ющенка в політичній мові з’явилось поняття «нація», каже його спічрайтер Юрій Рубан. Щобільше – Ющенко був першим президентом незалежної України, який публічно повсякчас почав відстоювати курс України в ЄС та НАТО, а також заговорив про Єдину українську церкву, що потім через роки втілив у життя президент Петро Порошенко.

Третій президент незалежної України Віктор Ющенко під час прес-конференції біля Адміністрації президента. Київ, 06 червня 2007 року

«Без втручання у церковні справи, втім з вірою в історичну справедливість – я знаю, що наш народ вітатиме утворення єдиної помісної Української православної церкви, яка займе своє місце за круглим столом інших церков і релігій.

За волі народу курс нашої держави на членство в Європейському Союзі та НАТО буде здійснено», – сказав у 2006 році Віктор Ющенко.

Президент-злочинець і утікач Віктор Янукович

Попри Помаранчеву революцію, під час якої Віктор Янукович вже проявив свою схильність до насилля, на наступних виборах він таки став президентом України. І слово «Росія» знову з'явилося у промові українського президента.

Віктор Янукович, 2010 рік

У промові від 2010 року Янукович говорив винятково про розбудову економіки. Ну, і куди ж без Росії... Мовляв, співпраця з нею вкрай необхідна. Згадує щоправда президент-утікач також рух до ЄС, за відмову від якого він пізніше поплатиться.

«Очевидно, що нормалізація наших відносин з Російською Федерацією не лише не стоїть на заваді процесові європейської інтеграції, а навпаки – сприяє йому.

Об'єднаній Європі потрібна економічно сильна, демократична Україна, яка спільно з Росією сприяє зміцненню стабільності не лише в регіоні Центрально-Східної Європи, а й на усьому Євразійському просторі. І такі відносини з нашим північним сусідом ми відновили у максимально стислі терміни», – йшлося у зверненні Януковича у 2010 році.

Це, скажуть пізніше експерти, і не дивно, зважаючи на те, як Янукович покинув своє президенство і де він зараз переховується.

У ніч з 21 на 22 лютого 2014 року у розпал Революції Гідності Віктор Янукович з найближчим оточенням залишив країну. А пізніше з Росії у 2021 році заявив, що, цитую «Україна припинила своє існування, бо стала країною, що воює».

Порошенко

На хвилі Революції гідності Україна отримає нового президента. Ним став Петро Порошенко. І його промови не лише вже дуже вирізнялися за змістом, а й тлом на якому вони проголошувалися.

Вітав українців Порошенко вже на фоні військової техніки.

Військовий із українським протитанковим ракетним комплексом «Стугна» під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

У вітальному зверненні до Дня незалежності України у 2016 році, коли Росія вже незаконно анексувала Крим і спровокувала бойові дії на Донбасі, Порошенко згадує європейську інтеграцію України, говорить про необхідність зміцнення обороноздатності держави, а також вшановує хвилиною мовчання пам'ять загиблих захисників України.

Президент України Петро Порошенко (праворуч), міністр оборони Степан Полторак (посередині) та начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко(ліворуч) на військовому параді. Київ, 24 серпня 2016 року

Про оборону Петро Порошенко говорить у цій промові багато. Зокрема, у контексті розбудови української армії. Наступну свою президентську виборчу кампанію Порошенко побудує на «трьох китах»: Армія. Мова. Віра.

Але і у 2016-му році посил промови Порошенка до Дня Незалежності України – чіткий. В України є ворог і треба готуватися до захисту.

Тактичні балістичні ракетні комплекси «Точка У» на військовому параді в Києві до Дня Незалежності України, 24 серпня 2016 року

«Наші партнери з цього параду отримають сигнал що Україна здатна сама себе захищати, але потребує подальшої підтримки.

Наш ворог – країна, яка займає 9 частину суходолу і має військовий бюджет у десятки разів більше за нас.

І нарешті, наш парад – це і сигнал ворогу, що українці серйозно готові і надалі боротися за свою незалежність», – сказав Петро Порошенко у 2016-му.

Зеленський

«Вільний народе незалежної України», з таких слів у перший рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну розпочав своє привітання шостий президент незалежної України Володимир Зеленський.

У центрі української столиці на пустому Майдані Незалежності Зеленський без звичних для українських президентів краваток і вишиванок – у футболці зеленого кольору і неголеними щоками...

В країні війна...

Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон йдуть на майдані Незалежності під час повітряної тривоги. Київ, 24 серпня 2022 року

Головний акцент привітання президента Зеленського до Дня Незалежності України у перший рік широкомасштабної війни – це, що українці – є вільний народ.

На кадрах також парад техніки, щоправда техніки розбитої, російської. У виступі Зеленський спеціально переходить на російську, щоб пояснити, що українцям ближчий британський прем'єр Джонсон, який приїхав до Києва посеред війни, аніж, цитую «убийцы, насильники и марадеры, которые все это делали по-русски».

Президент України Володимир Зеленський і премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон (ліворуч) відкривають табличку з іменем Джонсона на Алеї сміливості на площі Конституції перед Верховною Радою. Київ, 24 серпня 2022 року

«Для нас Україна – це вся Україна. Усі 25 регіонів, без будь-яких поступок чи компромісів. Ми не знаємо цих слів, вони були зруйновані ракетами 24 лютого.

Донбас – це Україна.І ми повертатимемо його, хай яким буде цей шлях. Крим – це Україна. І ми його повертатимемо. Хай яким буде цей шлях. Не хочете, щоб ваші солдати гинули? Звільніть наші землі», – сказав Зеленський 24 серпня 2022 року.

Хоч Зеленський, як відзначають західні оглядачі, у своїх промовах часто балансує на межі між політикою і емоціями, це допомагає йому збільшувати кількість союзників України.

Звернення президентів у День незалежності – це політична традиція, пояснює у коментарі Радіо Свобода спічрайтер президента Ющенка Юрій Рубан. Часто, каже він, президентські промови – це те, що хоче чути від гарантів Конституції суспільство, або мало б почути. Головне ж, що мають давати президентські промови у День незалежності України, на думку Рубана, це відчуття єдності.

Між тим, команда Зеленського, у порівнянні з попередниками, пішла далі, вважає політичний та громадський діяч Олег Рибачук, який був головою секретаріату президента Ющенка.

Чинний президент, наголошує Рибачук, вдається до нових форм звернень до народу України, відходячи від шаблонних промов. Під час війни, Зеленський кожного пізнього вечора говорить з українцями, підсумовуючи день.

Володимир Зеленський весь час наголошує, що стабільний мир та безпека для України можливі, тільки при вступі до ЄС і НАТО.

Утім, каже Рибачук, якщо запитати українців на вулиці – то навряд чи вони вважають промови президентів чимось таким чого вони чекають з великим нетерпінням. Ця традиція, за його словами експерта, лише закріплюється. І на це, як і на вкорінення усіх державних традицій, потрібен час.