Із початку року ціни на продукти в Україні різко пішли вгору. Експерти пов’язують це не так із курсом валют, як із ситуацією у світі: коронавірус, неврожай у багатьох регіонах, а також активізація Китаю, який різко збільшив закупівлю зернових. Фахівці прогнозують, що ціни на хліб, молоко, цукор, м’ясо та яйця ростимуть і надалі. Однак вони вбачають у цьому і певний позитив: більше коштів отримає сільське господарство, яке забезпечує майже половину українського експорту та приплив валюти в Україну.
У січні-лютому 2021 року ціни у продовольчих крамницях рвонули вгору. Особливо помітно подорожчали олія, овочі, курятина та яйця: це помітили і звичайні українці, й профільні експерти.
Зокрема, про таке зростання говорить виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин. Причому та аграрна продукція, яку Україна продає за кордон, дорожчає синхронно зі світовими цінами, зауважує він. Про стрімке подорожчання таких продуктів, як олія, цукор та яйця, також говорять у Київській школі економіки, в ProAgro Group та в Міністерстві економічного розвитку.
За січень 2021 року овочі подорожчали на 8,1-24,6%, хліб – на 0,4-4,9%, олія – на 4,8%, цукор – на 4,1%, яйця – на 3,5%, м’ясо – на 0,2-2%, молоко та продукти з нього – на 0,2-1,5%, а в лютому зростання цін продовжується, наводять статистику в Мінекономрозвитку.
Що сталося з українськими цінами? Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, виділяють одразу кілька причин. Це і зовнішні чинники (їх вважають найпотужнішими), і внутрішні, й суто фінансові: в України виникла пауза у співпраці з МВФ, а гривня тим часом послаблюється щодо долара.
Зовнішні чинники: неврожай в Америці, пандемія та «апетити» Китаю
Перші дзвіночки були у 2020 році: це посуха в Україні та в низці країнМарія Колесник
У 2020 році світ потерпав не лише від пандемії COVID-19: одразу кілька регіонів охопила посуха: менший врожай зібрали у Східній Європі, у США та в Південній Америці. Однак на це наклалися ще й тривожні настрої через пандемію: ціла низка країн зацікавилася поповненням продовольчих запасів на «чорний день». Зернових та олійних культур виросло менше, охочих купити їх стало більше, відтак ціни пішли вгору, визнає заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник.
«Перші дзвіночки були у серпні-вересні 2020 року: це посуха в Україні та в низці інших країн. І коли літня посуха перейшла на осінь. Учасники ринку почали боятися за майбутній врожай, оскільки озимини сіяли менше і в сухий ґрунт. Це ж саме відбувалося у США та в Південній Америці. Зменшилися врожаї сої та кукурудзи, а Бразилія, наприклад, пізніше зібрала врожай, і тому відтермінувала посів наступних культур. І все це – на тлі «ковідних» настроїв на ринках та зростанні попиту Китаю на зернові», – наголошує Марія Колесник. В цих умовах не лише Китай, а й бідні країни-імпортери продовольства поспішають з поповненням його запасів, боячись, що потім ціни зростуть ще більше.
Близько 50% українського експорту – продукція АПК. Україна жорстко інтегрована у світові аграрні ринкиОлег Пендзин
Олег Пендзин, зі свого боку, вказує на те, що Україна є дуже залежною від світових продовольчих ринків, відтак світові продовольчі ціни впливають на українські.
«Україна є великою аграрною державою, близько 50% її експорту – це продукція сільського господарства. І як наслідок – країна жорстко інтегрована у світові аграрні ринки. Якщо там ціна піде вгору, то вона об'єктивно піде вгору і в Україні, – пояснює експерт. – Тому що експортер не буде продавати на внутрішньому ринку дешевше, ніж на зовнішньому. Що ж до овочів – то в Україні відбуваються традиційні цінові «гойдалки», коли ціна зростає до 180%, залежно від сезону».
Експерт згадує також про те, що на світові продовольчі ринки вплинув коронавірус. Через нього не лише зріс попит на продукти харчування, а й пішла вгору їхня собівартість, додає він: до прикладу, карантинні обмеження деякий час перешкоджали частині працівників АПК в Україні та світі добиратися на роботу.
«Як наслідок – на світовому ринку олія виросла в ціні на 40%, зерно – на 25%, цукор та решта продуктів – виросли теж. Але олія – рекордсмен. Тому що Україна виробляє близько 3 мільйонів тонн на рік і споживає менше 10% від цього обсягу, а решту експортує. Ніхто з виробників не стане продавати її в Україні дешевше, ніж на зовнішній ринок», – пояснює виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу».
Між тим, найбільшим гравцем, який вплинув на подорожчання продовольства у світі, став Китай, який купує величезні обсяги продовольства, говорить Радіо Свобода Марія Колесник.
Експертка наводить цифри: торік Китай купив 7,6 мільйона тонн кукурудзи, а цього року, згідно з прогнозами, придбає 24 мільйони тонн, і це навряд чи буде межею. У КНР пояснюють це потребою відновити поголів’я свиней, яке у попередні роки зменшили через «африканську чуму свиней», однак чи йдеться про поточну потребу в кормах для худоби, чи Китай наповнює свої стратегічні запаси – «не знає ніхто, крім самого Китаю, і це така собі скринька Пандори», визнає Марія Колесник.
Що ж до цін на кукурудзу, то в самому Китаї вона значно вища, ніж пропонують країни експортери: 395 доларів за тонну, тоді як Україна продає приблизно за 265. На думку Марії Колесник, це «шалений ціновий люфт», і він означає, що КНР скуповуватиме зернові, незважаючи на те, на скільки вони подорожчають у світі.
Про «китайський фактор» згадують і представники Торгово-промислової палати України. Однак вони не виключають, що причина – не лише в бажанні КНР відновити поголів’я, яке у минулі роки викосила «чума свиней». Може йтися як про збільшення запасів, так і про намір країни заробити на цінових коливаннях на світовому ринку.
Радіо Свобода робило дослідження про те, як Китай інвестує в український аграрний сектор. Найбільшим інвестором з КНР виявився державний китайський трейдер COFCO, який має в Україні свої порти, олійні та елеватори, на якого припадає до половини закупівлі деяких видів української агропродукції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Юань-зерно-юань: китайські інвестиції в українське селоЧи співпрацюють з Китаєм найбільші українські виробники агропродукції? З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до найбільших українських груп компаній, які мають аграрну складову.
Наразі Радіо Свобода отримало відповідь від аграрного підрозділу групи СКМ Ріната Ахметова, компанії HarvEast.
«HarvEast не має спільних інвестиційних проєктів із китайськими партнерами. При цьому у нас склалися гарні партнерські відносини з найбільшою китайською трейдинговою компанією COFCO, яка має в Маріуполі завод із переробки соняшника», – відповів Радіо Свобода генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков.
Ще один великий гравець ринку продовольства – Росія, яка зазвичай масово експортує зернові, почала «закривати» свій ринок, вводячи експортні мита, визнає Марія Колесник.
Це робиться нібито для стримування внутрішніх цін, але, як виглядає, Кремль також намагається монополізувати свій ринок зернових так, як він це зробив раніше з ринком нафти і газу, вважає Марія Колесник.
Внутрішні чинники: посуха-2020, морози-2021 і зростання собівартості
Багато хто апелює до посухи. Але я не був би таким категоричнимОлег Юхновський
Українські аграрії жаліються на посуху в південних районах і називають її однією з причин зростання цін на зернові, а відтак і на корми та продовольство, визнає голова аграрного комітету Торгово-промислової палати України Олег Юхновський. Втім, він не вважає цю причину основною.
«Багато хто апелює до посухи. Але я не був би таким категоричним. Так, посуха спричинила недобір врожаю, особливо на півдні України. Проблема в тому, що уряд не зміг вчасно надати допомогу цим фермерам, і цілий рік ця ситуація формувала негативні очікування щодо неврожаю та оперативних спроможностей уряду», – стверджує Олег Юхновський.
За його словами, негативним очікуванням сприяла також відсутність якісної державної статистики та прогнозних показників з боку Кабміну.
Олег Юхновський констатує, що ціни на деяку аграрну продукцію в Україні навіть вищі, ніж на світових ринках, і закликає уряд виявити причину такого дисбалансу. Який, на думку представника Торгово-промислової палати, суперечить ринковим законам.
Водночас він наголошує: не йдеться про жодне протиставлення сільгоспвиробників та української харчової промисловості: обидві галузі важливі для економіки і їхні інтереси мають бути враховані.
Причинами здорожчання продовольства представник Торгово-промислової палати вважає також скорочення площі під посівами деяких культур, а також історію з невиконанням форвардних контрактів на продовольство у 2020 році.
Ідеться про те, що фермери наперед уклали угоди про продаж частини врожаю, але на момент його збору законтрактована ціна виявилася нижчою за ринкову.
«Це удар по економічному іміджу України. А крім того, українські харчові та переробні підприємства фактично стикнулися з тим, що купувати на внутрішньому ринку сировину доводиться дорожче, ніж на зовнішніх ринках», – пояснює наслідки цієї ситуації Олег Юхновський.
Тим часом Олег Пендзин наводить ще два внутрішні чинники: зростання собівартості та певне підвищення мінімальних зарплат.
Якщо брати яйця та курятину, то до половини собівартості – це корми, ціна на які виросла через стрибок на ринку зернових. Окрім того, зима була холодніша, ніж торік, і тваринницькі комплекси витратили додаткові кошти на опалення. Що ж до зростання мінімальної зарплати – то це не лише підвищення заробітків працівників АПК, пояснює Олег Пендзин.
За його словами, незаможний українець, отримавши додаткові гроші, витратить їх саме на продукти харчування, яких на ринку більше не стало. Звідси – і зростання цін, наголошує він.
Фінанси: МВФ «не прийшов», гривня ослабла
Якщо Україна не отримає траншу МВФ, то отримає цілу низку проблем, і зростання цін – не найбільша з них. Про це Радіо Свобода експерти попереджали упродовж 2020 року. Нині їхні прогнози частково справдилися.
Гривня ослаблюється щодо долара та євро, і це дещо впливає на ціни, однак «валютний фактор» тут не є основним, визнає більшість експертів, які поспілкувалися з Радіо Свобода.
Олег Пендзин, між тим, наголошує, що проблемою для простих українців є не високі ціни як такі, а критично низькі доходи, які роблять кожну зміну цінників болючою.
Первинна проблема – не високі ціни, а низькі доходи громадянОлег Пендзин
«Головна проблема – не в цінах на хліб, олію та яйця, а в їхньому співвідношенні з доходами. Для порівняння, у Швейцарії середні доходи громадянина – 4,5 тисячі євро, а м’ясо може коштувати сорок євро. Але продовольчих бунтів ми там не бачимо, оскільки швейцарець витрачає на продукти до 10% доходів. М’ясо в Україні дешевше в кілька разів, однак українець витрачає на продукти половину доходів. Отже первинна проблема – не високі ціни, а низькі доходи громадян», – підсумовує експерт.
Що буде далі з цінами?
Продукти дорожчатимуть і у світі, і в Україні зокрема, визнає переважна більшість експертів, опитаних Радіо Свобода. Про це свідчать і деякі глобальні прогнози: в них ідеться про те, що світ опинився на початку чергового великого періоду підвищення цін на продовольство.
Так, аналітики JPMorgan (США) стверджують, що на світовому ринку сировини почався новий «суперцикл» зростання цін, п’ятий за останні сто років.
Сир, один з найдорожчих молочних продуктів, дорожчав у 2020 році та продовжує набирати в ціні у 2021 році
Окрім того, фахівці прогнозують нарощування Китаєм попиту на олійні та кормові культури, відтак в Україні та у світі дорожчатимуть м’ясо та яйця.
Що ж до України, то тут на ситуацію накладатиметься ще й стрибок попиту на яйця, цукор та м’ясо напередодні Великодня. І до цього свята навряд чи варто чекати здешевлення продуктів у крамницях.