Що таке пробаційний нагляд як тип покарання і як він працює?

В Україні запроваджують пробаційний нагляд як основний вид покарання і альтернативу позбавленню та обмеженню волі. Цей закон про зміни до Кримінального кодексу про вдосконалення кримінального покарання в умовах воєнного стану підписав президент Володимир Зеленський. Пробаційний нагляд означає, що засуджені за деякі кримінальні злочини відбуватимуть покарання без ізоляції від суспільства, тобто не у в’язниці.

Як усе це виглядатиме на практиці, Радіо Свобода в етері програми «Свобода.Ранок» розпитало у директора ДУ «Центр пробації» Олега Янчука.

– Пане Янчук, що таке цей пробаційний нагляд як вид кримінального покарання? І чим він відрізняється від того, що вже був, для прикладу, коли треба було людям, які відбували покарання, йти десь, відмічатися в правоохоронні органи і так далі?

– Мені також дуже приємно, що це питання викликає сьогодні багато дискусій у суспільстві. Адже такі заходи, які відбуваються з впровадження, розширення альтернатив позбавлення волі, спрямовані на забезпечення безпеки суспільства, як це дивно не звучить.

Простою мовою. Принцип невідворотності покарання говорить про те, що покарання повинне бути невідворотнім. Ефективне покарання – це не більш суворе покарання, а знання правопорушниками того, що за кримінальне діяння він буде засуджений, і він повинен довести суспільству, що він виправився.

Пробаційний нагляд введений не просто так. Впровадження пробаційного нагляду як виду покарання альтернативного, до речі, ще одного, крім тих, що сьогодні є в Кримінальному законодавстві України, є додатковий ще вид альтернативного покарання. І введений він в рамках стратегії.

Якщо хтось не пам’ятає, то я нагадаю, що в грудні 2022 року було затверджено стратегію реформування пенітенціарної системи, де дійсно включено розширення альтернативних видів покарання задля розвантаження місць позбавлення волі, якщо простими словами, від людей, які там не повинні перебувати. Тобто їхнє перебування там не покращить їхнє життя і не поліпшить перспективи їх виправлення.

Одеський слідчий ізолятор, 2020 рік

– А ті зміни, які були внесені, то це виключно на період воєнного стану, чи вони будуть і післявоєнного стану?

– І після воєнного стану. Вони будуть працювати і після воєнного стану. І я вже чув сьогодні багато думок, що це взагалі не покращання, це відсутність контролю, це відсутність жорсткого реагування, порівняно з в’язницями. Чекайте, а якого жорсткого реагування ми хочемо у в’язницях? Ми говоримо про те, що у в’язницях неприпустиме побиття, ми кажемо про те, що ми сьогодні виконуємо рішення Євросуду. То якого жорсткого ми хочемо?

Ми хочемо виправлення особи. Але скажіть, будь ласка, чи багато шансів в особи виправитися, якщо вона потрапляє у в’язницю і втрачає сім’ю, втрачає роботу, втрачає позитивні соціальні зв’язки, втрачає здоров’я, втрачає якісь психологічні аспекти, втрачає, втрачає, втрачає, хоча вона не несе великої небезпеки саме для життя і здоров’я людей у суспільстві?

Ті статті, які ви назвали, і ті статті, в які внесені на сьогодні зміни, там, де впроваджений пробаційний нагляд – це кримінальні проступки, це не за всі діяння в цих статтях передбачені альтернативи. Тільки за найменш шкідливі кримінальні діяння, за які застосувалися вже альтернативи у вигляді штрафу, у вигляді громадських робіт, у вигляді виправних робіт. Але хіба ефективніше заплатити, ніж декілька років перебувати під контролем органів пробації? І це непросто.

– А як взагалі цей новий вид покарання буде впливати на роботу, для прикладу, правоохоронної системи, суддів? Наскільки вони зараз віддають собі звіт тому, як, власне, засуджувати, ухвалювати рішення, ухвалювати вироки? Тобто для них це буде щось по-новому? Чи просто в роботі суддів це нічого не змінює, просто дає можливість альтернативної по суті міри покарання?

– Абсолютно вірно. Суддя, виносячи покарання, повинен бути впевнений, що воно достатнє і необхідне для виправлення особи. У деяких випадках, коли суддя бачить, що особа не заслуговує або його діяння не заслуговують ізоляції від суспільства і немає такої потреби, суддя дивиться список альтернатив. Але іноді відпрацювання громадських робіт, тобто певної кількості безоплатних робіт на благо суспільства, для судді вважається недостатнім, він не впевнений, що ця людина виправиться під час відбування просто громадських робіт в суспільстві.

Коли суддя бачить, що до цієї людини можна застосувати обов’язки, наприклад, такі як ви називали, це певний контроль за його діями, носіння електронного засобу контролю певний час, це обмеження певного пересування, спілкування, це працевлаштування (дуже важливо!), це проходження спеціальних програм пробаційних, це проходження лікування, якщо є залежності, то суддя більш впевнений, що на цю людину буде здійснюватися вплив, цей вплив буде здійснюватися від одного до п’яти років.

Лук'янівське СІЗО. Київ, 21 лютого 2018 року

Я підкреслюю, що пробаційний нагляд – це 5 років. Це не просто відмітки в органах пробації, а це індивідуальна робота з людиною і відвідування його за місцем проживання, роботи і навчання.

– Два важливі питання. Корупційна складова. Наскільки це розв’яже руку тим, хто любить нечесно заробити, скажемо так, для того, аби якось скористатися пробаційним наглядом, цією новою альтернативною мірою покарання, умовно кажучи, судді, правоохоронці, які будуть до суду йти з пропозиціями того, як діяти, і тому подібне?

– Нікому нічого не розв’яже. Я думаю, що, більш того, воно набагато ускладнить вирішення цих питань саме тому, що це не просто штраф. Давайте визначимо певну суму, людина заплатить і все, і про все забули. Ні! Це певний час.

Більше того, у людини після закінчення успішного покарання у вигляді пробаційного нагляду, непорушення його вимог і виконання всіх обов’язків залишається судимість. Вона не вважається несудимою. І це вплине на подальшу долю, якщо вона буде продовжувати порушувати закон.

– А цей пробаційний нагляд після того, як буде рішення суду, буде здійснювати звичайна поліція чи буде створений окремий орган, чи служба судової охорони? Хто буде за це відповідати?

– Уповноважені органи з питань пробації на сьогодні здійснюють цей контроль.

– Тобто це якась окрема структура в правоохоронній системі?

– Так, це окрема структура. 3,5 тисячі людей. У кожній адміністративно-територіальній одиниці є інспектори, працівники уповноважених органів з питань пробації, які індивідуально працюють з людиною і мають низку повноважень.

– І ще з приводу тих, хто вже відбуває таке покарання за колабораціонізм. Наскільки це відповідна міра покарання для людей, які співпрацювали з окупаційними владами і так далі? Наскільки ті рішення, які є, з усіх точок зору правильно винесені?

– Це питання дуже гостре. Тому що вони не відбувають покарання у вигляді пробаційного нагляду. На жаль. Вони перебувають під наглядом уповноважених органів з питань пробації. І відбувають у нас покарання лише особи, яким заборонено займатися певною діяльністю або заборонено займати певні посади. Ми здійснюємо контроль лише в частині заборон десь їм працевлаштовуватися і займатися певною діяльністю.

Ми хотіли би, щоб до них застосовувався пробаційний нагляд. Але, на жаль, законодавець не відповів позитивно на наше побажання. Тому ми будемо просто впродовж 10 років контролювати, щоб ця людина (покарана за колабораціонізмі– ред.) десь не працевлаштовувалася і не займалася чимось. А повноважень індивідуально з нею працювати і вимагати щось, крім цього, ми, на жаль, на сьогодні не маємо.

Але, я думаю, це зміниться в процесі. Ми все одно будемо наполягати, щоб до них можна було застосовувати певний перелік обов’язків, які вони були би зобов’язані виконувати. У нас є методики, у нас є перелік обов’язків, які можуть на них вплинути. А поки що ми просто контролюємо, щоб вони ніде не працевлаштувалися.