Європарламент може не визнати результатів президентських виборів у Росії. Інтерв'ю із Робертою Мецолою

СТРАСБУРГ – Чи відмовить ЄС Володимиру Путіну після його можливого переобрання у легітимності, як у 2020-му Олександру Лукашенку? І чи можуть країни Європи надіслати свої війська для допомоги Україні?

Радіо Свобода ексклюзивно поспілкувалося із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою під час пленарної сесії в Страсбурзі, на якій, зокрема, затвердили виділення Україні 50-ти мільярдів євро макрофінансової допомоги на наступні чотири роки, тим самим зробивши останній формальний крок на шляху цих коштів до України.

У розмові про:

• посилення допомоги Україні,
• ймовірний вплив виборів у ЄС та США, що пройдуть у 2024 році, на підтримку Заходом України,
• про смерть Олексія Навального та політику Кремля, та як це може вплинути визнання в ЄС результатів президентських виборів у Росії;

Під час запису інтерв'ю. На фото Роберта Мецола, президентка Європейського парламенту і кореспондентка Радіо Свобода Зоряна Степаненко. Страсбург, Франція, 28 лютого 2024 року

– Пані президентко, дозвольте почати з нещодавньої заяви президента Франції Макрона, який сказав, що хоча зараз «немає консенсусу щодо відправки сухопутних військ, але відкидати нічого не можна» в контексті підтримки України. Чи можуть країни-члени ЄС, на вашу думку, справді надіслати свої війська в Україну? І чи може це стати своєрідною проблемою виборів до Європарламенту у червні?

– По-перше, вважаю, що добре бачити, як країни-члени та їхні лідери дотримуються того, що Європейський парламент говорив протягом дуже тривалого часу щодо створення справжнього союзу безпеки та оборони.

Що ми маємо на увазі? Коли Росія вторглася в Україну, Росія вторглася в саму безпеку, свободу та цінності, які ми довго захищали.

Тому ми сказали, що зробимо все можливе з фінансового, військового, дипломатичного, матеріально-технічного поглядів, щоб допомогти Україні.

Тому будь-які заяви лідерів і дискусії, які, звичайно, тривають, різні національні позиції – усі вони зливаються із тим фактом, що ми будемо з Україною стільки, скільки потрібно.

– Чи несуть майбутні європейські вибори якусь потенційну загрозу для поточної підтримки України?

– Що ж, я насамперед би спиралася на сильну більшість, яку ви можете знайти в цьому парламенті. Ми – установа, обрана в результаті прямого голосування.

Щоразу, коли ми говорили щось про Україну – чи щодо того, щоб вона стала країною-кандидатом, чи щоб розпочати переговори про вступ з Європейським Союзом, чи щоб переконатися, що вся допомога, чи то фінансова, боєприпаси чи інша, надходить Україні – ми знаходимо підтримку.

Ми щойно проголосували за 50 мільярдів євро для України, щоб переконатися, що Україна далі рухається правильним шляхом. Тому я переконана, що ця більшість може залишитися.

Зараз я подорожую із однієї країни ЄС до іншої, і громадяни цих країн постійно кажуть нам, що вони щасливі відкрити свої домівки та серця для українців.

Ми хочемо, щоб Україна була частиною ЄС, і ніщо не говорить мені, що це може змінитися при наступному скликанні. (Європарламенту – ред).

Я впевнена в цьому, і наша відповідальність також полягає у тому, щоб переконатися, що це домінує в нашому порядку денному, коли ми говоримо про безпеку та оборону.

Ми також говоримо про розширення НАТО за рахунок Швеції, яка незабаром приєднається до альянсу, коли йдеться про те, що розширення є безпрограшною ситуацією для ЄС.

Цього року ми відзначаємо розширення за рахунок десяти країн у 2004 році – Польщі та інших.

Коли ми подивимося на трансформаційний ефект із точки зору співпраці Європейського парламенту та Верховної Ради, то зараз ми перебуваємо в ситуації наближення законодавства від комітету до комітету, і так ми можемо допомогти «вирівняти» кожну країну, яка дивиться на Європу як на свій дім.

Сюди я, звичайно, додаю Молдову, Грузію та Західні Балкани. Для нас це зрозуміло. Це завжди була безпрограшна ситуація. І чим ми більші, тим сильніші.

– Перейдемо до майбутніх березневих виборів у Росії. Юлія Навальна закликала Євросоюз не визнавати їх результати. Так було у 2020 році з Олександром Лукашенком, коли Європарламент не визнав його президентом Білорусі. Чи можлива така реакція на ймовірну перемогу Володимира Путіна, зважаючи на смерть Олексія Навального, а також організацію голосування на тимчасово окупованих територіях України?

– По-перше, смерть Олексія Навального – це жахливо. Це дає чітке розуміння того, що у теперішній Росії неможлива жодна опозиція.

І навіть реакція, яку ми спостерігаємо після його смерті, – обурення та придушення російською владою будь-кого, хто висловлює таке обурення, – є для нас показником того, в якій ситуації наразі є Росія. Вона абсолютно відповідає тому, що ми б ніколи не визнали результатів майбутніх виборів у Росії.

2024 рік – рік виборів. І коли ми дивимося на вибори, які відбуваються у багатьох країнах світу, численні демократичні вибори, то те, що відбувається в Росії і те, що, як стверджується, відбувається на окупованих територіях України, точно не є демократичним.

– Росія визнала Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (РВЄ/РС) так званою небажаною організацією, піддаючи кримінальній відповідальності її журналістів, а також тих, у кого медіаорганізація бере інтерв’ю. Яких наслідків можемо очікувати в контексті доступу до вільної та незалежної журналістики в Росії?

– Свобода ЗМІ та захист журналістів є наріжним каменем усього, що ми робимо в цьому Європарламенті. Жодна демократія не існувала би без вільних ЗМІ.

Тому цей Європарламент є домом для всіх журналістів, які відчувають загрозу, для будь-яких засобів масової інформації, тому що ми прийняли Anti-SLAPP директиву (27 лютого 2024-го Європарламент схвалив документ, що встановлює мінімальний стандарт для захисту ЗМІ та громадських спостерігачів від стратегічних позовів проти участі громадськості у всьому ЄС– ред.) і незабаром ухвалимо Закон про свободу ЗМІ.

Ці обидва законодавчі наріжні камені були ключовими для Європарламенту цього скликання.

FRANCE -- Roberta Metsola, President of the European Parliament. Strasbourg, France, February 28, 2024

Коли ми побачили, що зробила Росія, коли ми назвали Росію державним спонсором тероризму, коли ми бачимо, що Еван Гершкович і пані Курмашева (Алсу Курмашева, журналістка Радіо Свобода – ред.) все ще перебувають під вартою, – це є найсильнішим із сигналів для нас, щоб сказати, що ми виступаємо за щось повністю протилежне (тому, що робить Росія – ред.).

Журналісти завжди можуть почуватися у нас захищеними. Ми зробимо все, щоб поширювати наратив і фундаментальну думку про те, що журналістика – не злочин.

– Європарламент схвалив перегляд довгострокового бюджету ЄС, включаючи 50 мільярдів євро для України. Яким критеріям має відповідати Україна, щоб фінансова підтримка тривала?

– По-перше, ми надзвичайно раді, що домовилися про 50 мільярдів. Ми як парламент почали працювати ще минулого жовтня, щойно пропозиція надійшла, щоб бути готовими до підписання.

Це був момент особливої гордості для мене, коли я підписала (27 лютого 2024 року – ред.) рішення, одразу після голосування у цій палаті.

Звичайно, кожна допомога, яка надходить від ЄС до країни, – будь то держава-член чи країна, яка прагне приєднатися, або країна, з якою укладено фінансову угоду, – супроводжується певними умовами. Звичайно, є регламент, який потрібно виконувати, рішення, які потрібно ухвалювати, голосування у Верховній Раді, а також – продовження дискусій. Тому для нас критерії зрозумілі.

Та маю сказати, що ми були настільки вражені тим, як українці виконали всі кроки, рекомендації та запити Європейського Союзу, що я не сумніваюся, що вони продовжуватимуть це робити надалі.