У світовій пресі є публікації про слухання в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) справи, ініційованої Україною про порушення прав людини в анексованому Криму. Також є чимало публікацій про те, як може вплинути обмін в’язнями між Україною і Росією минулих вихідних на мирне врегулювання конфлікту на Донбасі. Тут погляди експертів розбіглися.
Росія чинить порушення прав людини в Криму, почув Європейський суд з прав людини, пише британська газета The Guardian. Ідеться про слухання в ЄСПЛ, яке відбулось у Страсбурзі у середу.
Як зазначає видання, судді почули від українських представників, що російська держава зрежисувала і провела військовий переворот у Криму з пізнішою анексією півострова у 2014 році.
Справа у Страсбурзі є однією з кількох, які порушив уряд України, намагаючись викрити залученість російської держави до порушень прав людини. Це може потенційно виставити президента Росії Володимира Путіна в поганому світлі і привести до українських вимог виплати репарацій, зазначає газета.
The Guardian пише, що Росія заперечує анексію Криму і намагалася у середу не допустити наступної стадії розгляду справи – представлення конкретних доказів.
Але Бен Емерсон, який представляв український уряд, сказав у суді, що Україна втратила контроль над Кримом у день перевороту, а не після подальших односторонніх дій кримських сепаратистів.
«То було результатом військового вторгнення Збройних сил Російської Федерації, яким допомагали і сприяли проросійські політичні та воєнізовані маріонетки у Криму», – сказав він.
Росія попередила суд, пише видання, що він ризикує «відкрити скриньку Пандори» політично мотивованих справ, якщо дослухається до аргументів України – зокрема, що керовані Москвою сили скоїли злочини в Криму.
Справа розглядається в політично чутливий час, коли новий президент України Володимир Зеленський вивчає можливості нових переговорів із Путіним щодо майбутнього як окупованого Донбасу, так і Криму.
Тhe Guardian пише: «Безпрецедентний обмін в’язнями минулих вихідних відчинив двері до нової атмосфери, але розгляд справ в Європейському суді з прав людини демонструє, наскільки налаштованою залишається Україна в намаганні витіснити Росію зі своєї території, включно з Кримом».
Про обмін, що відбувся минулої суботи, пише сайт американського телеканалу CNBC. У статті експерти кажуть, що попереду «все ще довгий шлях перед тим, як Росія та Україна відновлять відносини, незважаючи на обмін в’язнями».
Зміст статті в тому, що довгоочікуваний обмін розглядають як поштовх до можливого відновлення переговорів про мир, але деякі експерти трохи охолоджують такі очікування.
А спецпосланець Державного департаменту США з питань України Курт Волкер сказав телеканалові CNBC, що «все ще довгий шлях треба пройти, аж поки відбудеться будь-яка нормалізація між двома країнами».
«Вторгнення, окупація і заявлена анексія Криму Росією ніколи не будуть прийнятні для України, – сказав Волкер. – Але взявши це до уваги, є можливим досягти прогресу у просуванні до миру у Східній Україні».
Волкер додав: «Цей обмін в’язнями є добрим кроком, який може розчистити шлях до подальших обмінів, більш тривких припинень вогню, виведення важкого озброєння і – в ідеалі – до рішення Росії втілити мінські угоди. Якщо це станеться, це б неймовірно полегшило життя місцевого населення».
Однак експерти скептичні, читаємо у статті, в якій цитують Отілію Дганд, старшого віце-президента в Teneo Intelligence.
«По-перше, це був лише черговий (хоча й такий, що привернув найбільшу увагу) з-поміж кількох обмінів в’язнями між Україною та Росією згідно з Мінською угодою про припинення вогню, – каже вона. – По-друге, політичні умови… угоди вимагають конституційної реформи в Україні перед відновленням територіального контролю з боку Києва. Сепаратисти, ймовірно, вимагатимуть повноважень на ухвалення рішень у царині зовнішньої політики, аби відвернути можливість економічної й безпекової інтеграції України з Заходом, що є неприйнятним для Києва».
Тим не менше, переконана Дганд, остання активізація на двосторонньому рівні вказує на можливість певних переговорів щодо конфлікту на Донбасі і що вони можуть відбутись незабаром, і обидві сторони мають свої інтереси в його вирішенні.
На сайті Міжнародної кризової групи теж є стаття про обмін, і її заголовок такий: «Обмін в’язнями: потрібний, але недостатній».
У статті мовиться, що довгоочікуваний обмін є позитивним розвитком у двосторонніх відносинах України та Росії, «але обидві країни мають нині розвинути цей прогрес для втілення мінських угод 2014–15 років, які є найпевнішим шляхом завершення війни у Східній Україні».
У статті говориться, що останнім часом були позитивні кроки. Україна ще раз погодилась на припинення вогню. За шість тижнів не було жертв серед цивільних. Сторони погодились на ремонт мосту в Луганській області. Київ заговорив про відновлення торгівлі через лінію розмежування, що могло б полегшити життя людям на контрольованих сепаратистами теренах.
У цьому контексті обмін в’язнями вказує на готовність Києва й Москви йти на поступки. «Ба більше, імовірна громадська підтримка суботнього обміну посилює мандат Зеленського на досягнення компромісу і ігнорування затятих критиків», – пишуть автори.
І все ж не варто переоцінювати вплив обміну на мирний процес: справжній прогрес до завершення конфлікту буде після втілення обома сторона мінських угод, читаємо в статті.
Щодо перспектив, то аналітики Міжнародної кризової групи кажуть, що все ще багато факторів можуть зашкодити мирному процесові. Найгіршим було б поновлення бойових дій на сході України. Також треба стежити за тим, як Зеленський впорається з критиками на свою адресу, які виступають проти поступок, а також за риторикою Києва і Москви в найближчі тижні та місяці.
У статті мовиться: «ЄС і його країни-члени, США й інші зацікавлені сторони можуть поліпшити перспективи миру, вітаючи кроки, до яких дотепер вдалися Україна та Росія, і сприяючи подальшому діалогові, включно через «нормандський формат».