У статті американського видання Foreign Policy наголошують: внаслідок проміжних виборів у США Кремль може очікувати ще більше санкцій на свою адресу. Оглядач видання The Daily Beast розповідає про реакції російських ЗМІ на результати цих виборів та зауважує, що вони поставили Росію у розгублений стан відчаю. Політологічний інститут Chatham House тим часом аналізує проблематику фінансування національної суспільної телерадіокомпанії України.
У статті американського видання Foreign Policy наголошують: внаслідок проміжних виборів у США на Кремль може очікувати ще більше санкцій.
Тепер Палата представників має демократичну більшість. А це обіцяє ще більше розслідувань втручання Росії у президентські вибори США 2016 року, і «обидві партії, найімовірніше, тиснутимуть на запровадження додаткових санкцій проти Москви – за все, починаючи від її втручання в Україну та Сирію до отруєння нею колишнього російського шпигуна», пояснюють автори.
Якщо Палата представників за більшості республіканців мала невеликі апетити для того, щоб кидати виклик президентові США Дональду Трампові у питаннях Росії, то з контролем демократів ця палата, ймовірно, відіграватиме в цьому рішучішу роль.
«Якщо в Конгресі десь є хоч крихта консенсусу, то він стосується того, як побити Росію», – сказав один із помічників у Конгресі, імені якого у статті не називають.
Ознаки того, що Москва наривається на більшу порцію санкцій, вже є. Найбільш широкомасштабний законопроект у Конгресі називається «Акт про захист американської безпеки від кремлівської агресії». Його мета – стримати Росію від втручання у вибори в США та перешкодити її діям в Україні та Сирії. Документ, укладений сенаторами від обох партій, передбачає санкції щодо російського суверенного боргу, російських енергетичних проектів, олігархів, найбільших банків тощо.
Державний департамент також оголосив, що згідно із законом про хімічне та біологічне озброєння 1991 року щодо Росії застосують подальші санкції через використання нею нервового агента «Новачок» щодо колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля. Один раунд цих санкцій уже запровадили у серпні, нагадує автор.
Оглядач видання The Daily Beast тим часом зауважує, що результати проміжних виборів у США поставили Росію у розгублений стан відчаю. «У росіян є багато корисливих причин, щоб виявляти такий незвичайний інтерес до американських виборів», – зауважує автор.
Російські державні ЗМІ сприйняли новини з Америки не дуже добре. Результати виборів, на яких демократи отримали більшість у Палаті представників, оцінили як «дуже негативні». Експерти на різних державних каналах відзначали, що такий контроль над Конгресом підвищує ймовірність застосування нових санкцій щодо Росії.
Насправді результат виборів в США не став для росіян великою несподіванкою. Очікуване занепокоєння Кремля потенційною перемогою демократів вже й до того увійшло в російські ЗМІ. «З нервовою інтенсивністю експерти, політики та аналітики відзначали, що Трамп «висить на волосині», – мовиться у статті. Телеканал «Росія-24» оголосив, що вибори будуть «не менш доленосними, ніж президентські», вказуючи на те, що зміни у Палаті представників є «величезним ударом для Трампа».
Щодо підходу США до Росії, пропагандисти Кремля продовжують скидати все на «русофобію», а не на «катастрофічну зовнішню політику Путіна як причину економічних проблем, спричинених санкціями». У російських ЗМІ Трампа, як і раніше, широко зображують як проросійську силу в американській політиці, який хотів би зняти санкції, якби тільки йому не заважали демократи, мовиться у статті.
Та поки Кремль не задоволений новинами з Америки, російський дезінформаційний апарат залишається готовим скористатися ситуацією, щоб делегітимізувати вибори в США. Вони активно поширювали інформацію про порушення на виборчих дільницях та агресивно просували звинувачення у шахрайстві під час голосування.
«Інформаційні воїни Путіна будуть продовжувати сіяти насіння сумнівів та поділу на Заході», – переконана автор.
Політологічний інститут Chatham House публікує статтю про проблематику фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії. Мета «Суспільного» – надавати людям правдиву та збалансовану інформацію. У 2017 році мовець почав свою докорінну трансформацію. Проте сьогодні компанія стикається із проблемою скорочення фінансування, що погрожує підривом реформ і може «залишити Україну без істотного компоненту, необхідного для розбудови інформаційно обізнаного суспільства та більш здорової демократії», пише автор.
«Досі реформи покращили якість та незалежність контенту, а також змінили внутрішню структуру «Суспільного». Нові формати, політична сатира та творчі проекти про історію, війну та культуру замінили улесливі програми минулого. Телекомпанія працювала, щоб зняти політичний вплив на її редакційну політику», – мовиться у статті.
Тепер керівництво обирають шляхом конкурсу, а штат скоротили майже вдвічі. Очікують навіть більших реформ, але на це необхідне фінансування. «Відповідно до чинного законодавства, фінансування суспільного телерадіомовлення має становити 0,2% від бюджетних витрат країни попереднього року. Це близько 50 мільйонів фунтів стерлінгів, виділених телекомпанії в 2019 році, і понад 40 мільйонів у 2018 році», – пише автор.
Натомість «Суспільне» отримало лише половину від необхідної суми цього року, і, ймовірно, в прикінцевому підсумку отримає половину фінансування, передбаченого законом, у 2019 році. Наразі «тільки-но реформований мовець ризикує отримати бюджет, який ледве покриє його борг із 2018 року та основні потреби у 2019 році», пояснюється у статті.
Таке скорочення фінансування вказує на те, що українському політичному класові бракує розуміння ролі якісного суспільного мовця. Якщо взяти до уваги наближення виборів в Україні, політики не мають мотивації підтримувати потенційно критичний голос, на який вони не мають впливу, зауважує автор.
«Якщо поточні зусилля, спрямовані на скорочення фінансування «Суспільного», призведуть до заміни нинішньої команди на ту, яка матиме більшу поступливість перед впливом на редакційну незалежність, …це призведе до знищення реформ, які вже дали очевидні результати», – мовиться у статті.
Підтримка суспільного мовця – це надзвичайно важлива інвестиція в еволюцію українського суспільства, переконана автор.