Україні вкрай потрібні гроші Міжнародного валютного фонду. І не стільки для оплати міжнародних боргів, скільки як сигнал для інших фінансових інституцій, що справи в Україні йдуть добре. Нині ж такого сигналу немає, стверджує газета «Україна молода». Хоча влада запевняє: ситуація під контролем і сигнал про швидке надходження грошей буде ось-ось. Але багато експертів такий оптимізм не поділяють, бо вважають, що реформи в Україні згортаються, і цього не помітити просто неможливо. Вони зазначають, що негативно на імідж України вплинув і черговий скандал із посадовцями Нацбанку, які звинувачують нове керівництво на чолі з Кирилом Шевченком у тиску і цензурі.
Тим часом міжнародні економісти вбачають корінь українських проблем із фінансовими донорами дещо глибше, мовиться далі в матеріалі. Так, британський економіст, експерт з питань України Тімоті Еш вважає : перелік запитань, які необхідно вирішити з Фондом на даному етапі, досить довгий, і це не просто невелике коригування бюджету.
На його думку, сьогоднішня ситуація в Україні нагадує один із періодів при колишньому президентові Вікторові Януковичу – з 2011 по 2013 роки – «коли здавалося, що деякі великі інвестори з західного узбережжя готові були виписати цьому режиму чек, хоча для більшості експертів було очевидно: були явні відкочування від реформ і погіршення кредитної історії», – стверджує Еш.
Докладніше про ймовірність швидкого отримання Україною грошей МВФ мовиться в статті «Вашингтон сльозам не вірить: чому Україна майже втратила шанс отримати новий транш МВФ».
Про те, як Москва намагається зберегти вплив на Південному Кавказі, розповідає газета «День». У статті «Перемир’я як проміжний результат війни» видання наголошує, що можливе перемир’я у війні для Вірменії стало б питанням запобігання остаточній поразці або принаймні отримання вкрай необхідного перепочинку.
Не менш важливою навіть видимість якоїсь деескалації була і для Росії, переконує автор статті Юрій Райхель. Він стверджує, що стратегія і тактика вірменської армії ґрунтувалася на уявленні про низькі бойові якості противника, і тому в разі азербайджанського наступу його передові частини будуть зупинені і знекровлені вірменськими контратаками. Потім почнеться потужний контрнаступ, і після цього під патронатом великих держав, і перш за все Росії, швидко домовляться про перемир’я, і все повернеться «на круги своя».
Дійсність виявилася зовсім іншою, зазначає дописувач. І перша поразка Вірменії була навіть не на полі бою, а в її відносинах, начебто союзницьких, із Росією. Москва довго займала невиразну позицію і не виявляла ніякого бажання втручатися в конфлікт на боці Вірменії. Ось цього в Єревані ніяк не могли прорахувати, хоча всі попередні події наочно показували зниження військово-політичної ваги Росії і її відверте небажання і навіть страх прямого зіткнення з Туреччиною.
Росія декларує невтручання у війну в Карабасі через те, що вона проходить на визнаній світом території Азербайджану. Аналогія з Донбасом і тим більше з Придністров’ям цілком очевидна, наголошує автор. І переконує: перемога Азербайджану в Карабасі запустить процес вирішення проблем із сепаратистськими й окупованими Росією територіями.
Примітка: протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів і невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.
Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, хоча формально режим тиші триває.
Понад чверть населення України перебуває за межею бідності, інформує газета «Голос України». А на українському ринку праці спостерігається критична ситуація через зростання безробіття.
«Бідність є принизливим явищем для окремої людини, вона страшна для суспільства взагалі, бо стимулює трудову міграцію, прискорює негативні демографічні процеси, за якими ми й так у п’ятірці відсталих країн Європи, втрату людського потенціалу», – цитує видання президента Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха.
Видання пише, що Держслужба зайнятості України опублікувала дані, згідно з якими з початку року на облік для пошуку роботи стали 1,7 мільйона українських громадян. Ситуація погіршується. А для повного відновлення докарантинних показників ринку праці пройде не менше від року, можливо, навіть двох, прогнозують експерти.