У «Мистецькому арсеналі» у Києві 31 жовтня та 1 листопада – прем'єра опери «Чорнобильдорф». Це дійство є синтетичним вивершенням міжнародного дослідницько-культурологічного і мистецького проєкту. Про усе незвичайне і надзвичайне, що є в опері, Радіо Свобода розпитало авторів проєкту – композиторів Романа Григоріва і Іллю Разумейка.
Проєкт «Чорнобильдорф» реалізує творча група формації NOVA OPERA за підтримки Українського культурного фонду, програми «Дім Європи» і Австрійського культурного форуму в Києві.
Слово «Чорнобильдорф» виникло із об’єднання назв двох атомних електростанцій – Чорнобильської (на якій сталася найбільша в історії людства техногенна аварія) і Цвентендорфської (яка була збудована в Австрії, але не почала працювати через протести людей).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Артефакти апокаліпсису: проєкт «Чорнобильдорф» відкрив Антропологічний музей у «Мистецькому арсеналі»Про проєкт і оперу CHORNOBYLDORF – у розмові із авторами ідеї, композиторами Романом Григорівим та Іллею Разумейком:
Роман Григорів і Ілля Разумейко на прем'єрі опери «Чорнобильдорф». Київ, 31 жовтня 2020 року
Ілля Разумейко:
– Реалізація цього проєкту потребувала регулярних багатогодинних репетицій без залучення мобільних телефонів, участі артистів в експедиціях, пошуку артефактів, сюжетів, локацій, нових форм. І в результаті ми отримали сучасну оперу і театр.
Наразі в Україні дуже консервативний театр і опера.
Сподіваємося, що «Чорнобильдорф» принесе свіжі віяння та актуальний погляд на цей світ.
Роман Григорів:
– Тут є своя історія і вона абсолютно унікальна. Для цього ми створили цілий світ «Чорнобильдорфу» з його персонажами, сюжетними лініями та артефактами. Це кропітка праця і, як завжди, не вистачає часу на репетиції. Постійно хочеться щось вдосконалити: якісь сцени вилучаємо, інші додаємо.
Певна складність полягає і у тому, що ми лише місяць до прем'єри отримали можливість проводити репетиції в стінах Мистецького Арсеналу, щоб адаптуватись до простору, «відзвучитись», звести декорації, продумати простір та заповнити його історією «Чорнобильдорфу».
– Які головні відкриття ви зробили для себе під час дослідницьких експедицій? Чи чіткіше для вас проявилося те, якими нас зможуть уявити люди майбутнього?
Роман Григорів:
– Ми завчасно продумали наші експедиції. Під час них ми збирали артефакти для «Чорнобильдорфу» і знімали колосальні відео-новели.
Денис Мельник підійшов до процесу творчо. Кожне відео дуже стильне, це справжнє мистецтво.
Загалом здійснили три поїздки.
Перша, звісно, до Чорнобильської зони. Прип'ять мені не сподобалася через туристичну традиційність. Разом з тим відкриттям була церква в селі Красно. Це 10-ти кілометрова зона.
Колаж: Чорнобильдорф. Створено із світлини Matthias Fischer та фото із відкритих джерел
Там ми знімали наш відеоматеріал – Чорнобильський псалом. Задіяли Сусанну Карпенко та Олексія Зайця.
Також ми визначили постапокаліптичну столицю України. Це – Кривий Ріг. Там абсолютна цілина з фантастичними краєвидами. Саме тут потрібно знімати кіно про постапокаліпсис. Величезні кар'єри, фабрики, заводи.
Підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг», Кривий Ріг
Ми там знімали новелу про Орфея та Еврідіку. Особисто я по-новому відкрив Каховське водосховище і лепи (лінії електропередач). Це урбаністична Амазонка України.
Фантастичні пейзажі довкола Енергодарської електростанції. Тут у нас ожила Електра. Ми поєднуємо кіно і театр, танець і живий перформанс. Це те, що на початках нас дуже надихало. Щось інтегрується, щось прибираємо. Поки ще відточуємо.
Але я навіть не уявляю, що ці люди майбутнього будуть думати про нас. Що ми по собі залишаємо їм? Поліетиленові кульки…?! Тільки вони вже не висітимуть на деревах, а заплутаються у хребтах мертвих тварин. Така собі картина Босха у XXXI столітті.
Опера «Чорнобильдорф»
– Чи справді можливо через матеріальні артефакти минулого відчути загальне звучання епохи, яка відійшла?
Роман Григорів:
– Так, це можна відчути, а потім трансформувати у мистецький процес. Ми зараз намагаємося почути звуки майбутнього. У процесі приходимо до висновку, що це ідеальна музика, де немає базових кліше, яка повертається до своїх початків. Повертається природний вокал – без втручань педагогів та різних технік. Повертається справжній магічний ритм.
Your browser doesn’t support HTML5
Фрагмент репетиції опери «Чорнобильдорф»
Це енергія, що повністю пов'язана з організмом, із життям людини, її свідомістю і способом життям. Злам ще попереду, коли все зникне, знищиться. Щось відродиться, щось закам'яніє. Цей біологічний злам призведе до катастрофи свідомості людини.
– Що схожого між людьми атомної і постатомної доби, і чим вони кардинально відрізнятимуться, на вашу думку?
Ілля Разумейко:
– Між ними жодної різниці немає. Всі люди однакові – від кам'яної доби через стародавню Грецію і Новий світ до Апокаліпсису.
В основі всіх – дика природа і боротьба за виживання. Сподіваюсь, що в людей майбутнього буде краще мистецтво, аніж зараз.
– Чому саме опера? Які аргументи на користь того, що саме такий жанр мистецтва є адекватною формою для втілення цієї ідеї?
Ілля Разумейко:
– Якщо повертаємося в глибину віків, то це – давньогрецький театр. Саме з нього і виникла опера, або, якщо висловлюватися точніше – музична драма. Нам здається, що для вираження постапокаліпсису саме музична драма є найадекватнішою формою.
Роман Григорів:
– Опера може міксувати різні види мистецтва. Наразі ми поєднали хореографію, музику, кіно, сценографію. Препарували все це. У нас настільки різноманітний полістилістичний жанр, так багато еклектики, що ми вже витворюємо якийсь інший жанр. Це вже окремий мистецький продукт.
Your browser doesn’t support HTML5
Фрагмент репетиції опери «Чорнобильдорф»
Читайте ще:
«Йов» Влада Троїцького: чому ця опера у десятці найкращих опер світу
Мистецькі події 2019 року в Україні та нові тренди у сприйнятті культури