«Нас називали безумцями». 30 років тому над містом Дніпром вперше підняли синьо-жовтий прапор

ДНІПРО – 16 липня виповнюється 30 років з дня першого підняття жовто-блакитного прапора над Дніпром, тоді ще Дніпропетровськом. Встановлення 13-метрової щогли з національним стягом влаштували активісти Народного Руху. Захід приурочили до першої річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України: того року цей день відзначали як День Незалежності. Відбулася урочиста хода. А після була кількадобова варта активістів біля стягу, побиття їх міліцією, голодування під міськрадою.

У п'ятницю в Дніпрі відзначили 30-річчя цих подій.

На площі біля театру імені Шевченка, де 16 липня 1991 року вперше піднімали стяг, є табличка, яка свідчить про дату. Голова обласного Товариства політв’язнів та репресованих Іван Дремлюга розказує: того дня на цьому місці зібралося близько двох тисяч дніпрян.

«Сховали в бур’янах»

Ідейником був тодішній голова крайового проводу Народного Руху, театральний художник Іван Шулик. Це він домовився про виготовлення щогли, знайшов тканину для пошиття прапора й вигадав, як непомітно підготувати подію під носом у прорадянської влади.

Іван Дремлюга, Дніпро, 16 липня 2021 року

«Купити такий прапор в магазині тоді було неможливо. Іван Шулик купив десь 12 метрів звичайної тканини, але, працюючи в театрі юного глядача, він виміняв цю тканину на синю і жовту. Дружина Олеся Завгороднього Тамара пошила прапор. Розмір його був 3 на 6 метрів, досить великий. У Сухачівці був майстер-зброяр, який допоміг виготовити щоглу. Іван каже, що користуючись тим, що в театрі гастролювала трупа з Рязані, він попросив їхнього шофера привезти цю щоглу. Її сховали в бур’янах. І щоглу, і прапор, і розчин, яким мали забетонувати», – розповів Іван Дремлюга.

«І плювали на нас, і листівки наші рвали»

Дніпрянин Віктор Савченко – один із тих, хто у день підняття прапора стояв на площі. Розповідає: на той момент він, фаховий інженер-будівельник, уже майже два роки був членом Народного Руху, очолював одну з районних організацій.

Віктор Савченко

«Я був там тільки вдень. Прапор підняли, виставили охорону. Але влада не змирилася. Валерій Пустовойтенко, який тоді керував у міськраді, – його називали «Пустий Войтенко», – дав наказ розгромити. Часи були інші тоді. Це зараз все звично – і герб, і гімн, і незалежна Україна. А тоді Україна була радянською, нас називали безумцями, і плювали на нас, і листівки наші рвали», – розповів Віктор Савченко.

Меморіальний знак у Дніпрі

«Рухівці» виставили цілодобову охорону біля прапора. Спершу чергувало близько пів сотні людей, але на четверту ніч їх залишилося тільки семеро. Тоді міліція відтіснила активістів, а комунальники зрізали щоглу.

Уже наступного дня лідер Руху Іван Шулик розпочав двотижневе голодування під міськрадою.

Іван Шулик, голодування 1991 року

Серед вимог було надати приміщення Народному Руху, а також припинити переслідування всіх «неформальних громадських організацій». Влада погодилася на певні на поступки.

Знаковий день

Начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті Ігор Кочергін каже: 16 липня 1991 року було знаковим днем для українців. Перший і єдиний раз річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет в Україні відзначали як День Незалежності.

Відзначення 30-річчя підняття жовто-блакитного прапора

«Може, для когось це звучить парадоксально, але того дня Україна святкувала свій День Незалежності. І навіть «Голос України», газета Верховної Ради, зазначила це на своїх шпальтах. Але до дніпровської влади не дійшла ця ідея, і ті, хто намагався реалізовувати Декларацію про державний суверенітет на практиці, сприймалися як чужі. Цей день став знаковим, після якого почалася хвиля демонстрацій, протестів, масових мітингів. Він засвідчив прагнення українців до незалежності», – зауважив історик.

Ігор Кочергін

30-річчя підняття національного прапора в Дніпрі відзначили біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Захід ініціювала громадськість. Дніпряни виконали гімн України, заспівав волонтерський хор.

Активних учасників подій 30-річної давнини залишилося мало. Минулого року помер багаторічний кореспондент Радіо Свобода Геннадій Сахаров, який стояв біля витоків Народного Руху в Дніпрі й піднімав прапор.

Геннадій Сахаров у Дніпрі в музеї «Літературне Придніпров’я», де вшанували пам’ять відомого земляка, поета і дисидента Івана Сокульського. 2017 рік

Колишній лідер Руху в Дніпрі Іван Шулик не зміг взяти участь в урочистостях через стан здоров’я. Наразі кілька громадських організацій та театри області звернулися з клопотанням до міської влади Дніпра – не забувати про його внесок у розвиток культури й національної ідеї й надати звання почесного громадянина міста.

Дивіться також:

«Урок був такий: ніколи не здаватись» – учасник першого підняття синьо-жовтого прапора в Дніпрі