Російсько-українську війну вже називають війною дронів. У повітрі, в зонах бойових дій, щомиті перебувають сотні безпілотників. Наймасовіші та найпопулярніші – це FPV-дрони-камікадзе. Вони здебільшого невеликих розмірів: 7, 8 чи 10 дюймів; вага разом із бойовою частиною 2-4 кілограми; летить зі швидкістю понад сто кілометрів на годину; середня вартість – 400-1000 доларів, а знищує техніку вартістю сотні тисяч доларів.
Робота у нас йде з ранку до вечора, як конвеєр«Сокіл»
Саме такі дрони-камікадзе використовують у 118-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, що воює у Запорізькій області, в районі Роботинського виступу. За добу один екіпаж використовує від 20 до 40 дронів. «Пташок» для бойової роботи готують у невеликих майстернях інженерні групи.
«До нас дрони приїжджають вже зібраними. Іноді ми навіть не знаємо, хто постачальник чи виробник цих апаратів. Ми їх тільки допрацьовуємо, так би мовити, «напилком» – перепрошиваємо, допаюємо, тестуємо. Якщо зайшла велика партія, то тестові польоти влаштовуємо всього кільком дронам. Якщо один нормально полетів, то і всі інші так само літатимуть нормально. Якщо ж партії маленькі і різні, то тести затягуються, бо треба облітати абсолютно всі апарати. Також всі «пташки», без винятку, проходять через наші руки в майстерні – ми перевіряємо, як крутяться їх двигуни, як працює камера і фокус, як налаштований VTХ (відеопередавач – ред.) тощо. Робота у нас йде з ранку до вечора, як конвеєр, без вихідних», – показуючи майстерню, розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії майстер із підготовки FPV-дронів 118-ї ОМБР Сергій «Сокіл».
Сергій «Сокіл», майстер із підготовки FPV-дронів 118-ї ОМБР
Хлопець каже, що наймасовіше працюють із так званими «сімками». Це один із найоптимальніших варіантів у співвідношенні ваги, швидкості і результату.
«Десятка» – це вже два кілограми боєприпасу«Сокіл»
«Дрон «сімка», тобто сім дюймів (17.78 см) – його робоча вага підйому боєприпасу від 1200 грам до півтора кілограма. Дальність польоту залежить від ваги вантажу. «Вісімка» (20.32 см) чи «десятка» (25.4 см), відповідно, можуть нести більшу вагу і залітати далі. «Десятка» – це вже два кілограми боєприпасу, які можна занести на пару кілометрів далі, ніж «сімкою». Але проблема в тому, що ці дрони і боєприпаси ще треба донести до позицій, а через збільшення ваги і габаритів кількість одиниць зменшується. До речі, весь цей вантаж зазвичай несеться у руках. Тому саме кількісний фактор дуже часто стає вирішальним, більші ж дрони беруться під конкретні завдання, а не на оперативне чергування», – зазначив Сергій «Сокіл».
Сергій «Сокіл» готує програмне забезпечення для прошивки FPV-дронів
Нам дали спробувати – ми спробували«Сокіл»
Але зрідка трапляються і експериментальні зразки, як цей дерев’яний десятидюймовий дрон.
«Це нам волонтери передали. Досить цікавий дрончик, цікаво зроблений. Проте, на жаль, для бойових завдань він нам не підійшов. Принаймні такого висновку ми дійшли після тесту. Під час польоту він у мене зламався, на повороті рама не витримала. Може, я й дав йому жорсткий тест, але це ж не для цивільних потреб, тому він має витримувати всі наші віражі. Нам дали спробувати – ми спробували», – розповів Сергій «Сокіл».
Дерев'яний FPV-дрон, який волонтери віддали на тестування бійцям 118-ї ОМБР
Є в нас «Скворец», «Бумеранг» і ще кілька безіменних зразків«Богур»
Разом із «Соколом» у цій майстерні працюють ще два бійці «Богур» та «Стів». Хлопці хизуються, що, крім українських, мають ще й арсенал трофейних зразків. Ті, що ціліші, після невеликого апгрейду, відправляються назад, «на знищення ворогів».
«Є в нас «Скворец», «Бумеранг» і ще кілька безіменних зразків. Деякі з них побратими передали, а деякі ми й самі принесли з позицій. Важливо, щоб люди знали, що самому збитий дрон до рук краще не брати – росіяни часто ставлять самоліквідатори або кріплять «сюрпризи», тому краще цю справу довіряти фахівцям», – акцентував Крим.Реалії інженер FPV-дронів 118-ї ОМБР Богдан «Богур».
Богдан «Богур» показує збитий російський FPV-дрон «Скворец»
Це все вказує на серійне виробництво«Богур»
Рами продемонстрованих російських дронів – різних форм і виготовлені з різних матеріалів: карбон, алюміній і навіть текстоліт. Але у всіх є і спільні риси – це те, що всі запчастини йдуть із серійними номерами, а у випадку «Скворца» та «Бумеранга» ще й кожен елемент брендований назвою безпілотника.
«Тут все фабричне – жорсткі елементи вирізані фрезою, повсюди йдуть виробничі серійні номери. Ось на рамі написано: «Бумеранг 8 ОТК РБ» і два серійника – один складається з шести цифр, а другий із чотирьох. Також номери набиті на елементах живлення, променях та платах. Це все вказує на серійне виробництво. Насправді абсолютна більшість компонентів у цьому дроні китайські – це камери, VTX, GPS-модуль, двигуни, пропелери. Все це підписано як «Бумеранг», але насправді ми розуміємо, що, власне, зі свого, російського, тут тільки збірка і назва», – пояснив Богдан «Богур».
Збитий російський FPV дрон-камікадзе «Бумеранг»
Пару гвинтиків прикрутив – і все, запчастина стоїть ідеально«Стів»
Як виявилося, бійці не лише займаються підготовкою дронів, а й винаходять різні поліпшення. Часто у цьому допомагає 3D-принтер, подарований волонтерами.
«Раніше всілякі коробочки, пластинки і тому подібні нестандартні елементи готували із підручних засобів: береш картон чи шматок пластику, ножиці, клей – і займаєшся рукоділлям. А тепер змоделювали в програмі чи навіть завантажили вже готову деталь – і за годину-півтори маємо готовий продукт. Пару гвинтиків прикрутив – і все, запчастина стоїть ідеально, як і планувалось», – пояснив «Стів», інженер FPV-дронів 118-ї ОМБР.
«Стів», інженер FPV-дронів 118-ї ОМБР
На дронах, що збирає ця група інженерів, літає пілот із позивним «Крим». Побачитися з ним виявилося не так просто. У день призначеної зустрічі він потрапив під обстріл. Під час переміщення між позиціями по автомобілю пілотної групи вівся вогонь, і один зі снарядів розірвався в лічених метрах від бійців. Водій та всі пасажири отримали контузії та легкі поранення.
Їхало дві «коробочки», і в одну я влучив«Крим»
Після двох днів у шпиталі «Крим» знову повернувся на позиції і лише пізно вночі ненадовго зміг вирватися до нас на інтерв'ю.
«Сьогодні, чесно кажучи, ми їх накошмарили добре. Ще тиждень тому з перехоплень ми знали, що сьогодні буде наступ, так воно й склалось. Їхало дві «коробочки» (бронетехніка – ред.), і в одну я влучив, а в іншу – хлопці із суміжного підрозділу. Весь десант порозбігався. Техніка йшла вся «намангалена» повністю, здається, це були МТЛБ і БТР. Я вам скажу так: ці мангали – доволі ефективний захист, але слабкі місця завжди є, головне – розуміти і бачити заздалегідь, куди саме можна вразити», – розповів Крим.Реалії FPV-пілот 118-ї ОМБР ЗСУ «Крим».
«Крим», FPV-пілот 118-ї ОМБР ЗСУ
Коли ти не цікавишся політикою, то вона починає цікавитись тобою«Крим»
Позивний «Крим» у бійця не просто так. Він народився і виріс у Криму. На півострові залишилися родичі, тому й ховає обличчя за балаклавою. Каже: до 2014 року був аполітичним. Усвідомлення, що Росія захоплює рідний дім, прийшло лише з появою «зелених чоловічків».
«Коли ти не цікавишся політикою, то вона починає цікавитись тобою. Я навіть підійшов до цих «зелених чоловічків» і спитав, що відбувається, але вони мовчали. Тоді я запитав, хто вони – теж мовчали. Коли я вже запитав, чому вони зі зброєю, один відповів, що вони «прийшли нас захищати». Я тоді не розумів, від кого і для чого. Але з часом прийшло усвідомлення, що нас просто «віджали» та й все», – зазначив «Крим».
Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 5 березня 2014 року
Я поїду і, напевно, вже не повернуся«Крим»
Восени 2021-го хлопець відчув, що скоро настане війна і його можуть мобілізувати до російської армії.
«Це був листопад 2021 року, мене почали агітувати йти до армії. Я хоч і жив за російськими законами, але не дуже любив цю країну і її прапор. Тоді я подумав: «Ні, ви не вгадали. Я точно не буду на цьому боці. Я поїду і, напевно, вже не повернуся». Як тільки я перетнув кордон з Україною, сів до автобуса і побачив прапор України – мені так легко дихати стало. Дійсно, я прямо видихнув і зрозумів, що це моє нове життя, дуже цікаве вийшло життя», – розповів «Крим».
КПВВ «Каланчак» – люди перетинають адмінмежу з Кримом
Страх – це нормально, але ще страшніше – це негідне життя«Крим»
«Крим» усвідомлює, що якби вчасно не втік з півострова, цілком імовірно, що проти своєї волі опинився б з протилежного боку лінії фронту. Також чесно зізнається, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну мобілізуватися в армію не поспішав, було страшно. Але навесні 2023 року все змінилося.
«Я в інтернеті замовив собі 12 пар білих шкарпеток. З моїм другом пішли на «Нову пошту» забирати посилку і зустріли ТЦК. Кажуть нам: «Добрий вечір. Ваш військовий документ». Відповідаю: «Не маю». А вони такі: «Тоді буде». Зараз мій друг у танковій бригаді на Leopard 2 катається, а я тут. Спочатку літав на розвідувальних БПЛА, а із січня 2024-го на FPV. Я вам скажу так, страх – це нормально, але ще страшніше – це негідне життя. Я жодного разу не пошкодував, що отримав тоді повістку. Дійсно, війна – це страшно, тут є смерть, але я на своєму місці – це найкраща робота у світі, я вважаю», – поділився «Крим».
«Крим», FPV-пілот 118-ї ОМБР ЗСУ
Так склалось, що тепер я – «кримський бандерівець»«Крим»
На момент зустрічі на рахунку «Крима» було: 42 «200-х», 39 «300-х», три БТРи, два комплекси «Муром-М», два багі та один «гольф-кар». І хоч пілот уважно підраховує ураження, але на свій особистий рахунок не записує. Каже, що це командна робота. Жалості ж до противника не відчуває. За свою ефективність та майстерність вже нагороджений орденом за мужність 3-го ступеня.
«Знаєте, національність – це не те, де ти народився, це твоя належність. Так склалось, що тепер я – «кримський бандерівець». Як тільки я потрапив до війська, моєю мотивацією було повернення домівки, повернення Криму. Зараз же – Крим від мене віддаляється все далі й далі. Я розумію, що фізично чи матеріально нам це не реалізувати, на жаль. Проте я все одно вірю, що повернусь туди обов'язково. Настане час – і я там буду, в Криму, на своїх вільних правах, обов’язково», – підсумував FPV-пілот 118-ї ОМБР ЗСУ «Крим».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Своя зброя». Ексклюзивне інтерв'ю із гендиректором АТ «Українська оборонна промисловість» Германом Сметаніним ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дрони СБУ уразили в Криму російську РЛС вартістю 100 млн доларів – джерела ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Війна вже інша»: медик-доброволець про виклики на фронтіМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.