Потужний союзник Кремля звинувачений в Україні у держзраді. Президент України опинився на політичному роздоріжжі?

Це може бути найгучніший судовий процес в Україні з тих пір, як Володимир Зеленський переміг на президентських виборах два роки тому, і, можливо, з найбільшими наслідками з часів, коли ще одна велика справа повернула напрямок української політики десять років тому.

Але судовий процес, в якому Віктору Медведчуку інкримінують державну зраду, також стає політичним і юридичним роздоріжжям для Зеленського, який намагається очистити завідомо корумповану судову систему, одночасно відсунувши від влади потужні російські інтереси; інтереси, які в деяких випадках перешкоджали цим зусиллям і підривали його адміністрацію.

Потенційно вибухонебезпечний процес настає у важкий час для президента-колишнього коміка. Його рейтинги падають; страждає економіка; і його тягнуть у протилежних напрямках щодо реформ потужні олігархічні інтереси та Захід. Він також зазнає невдачі у виконанні однієї з ключових запорук своєї передвиборчої кампанії – припинити підтримку Росією війни на сході України, яка триває вже восьмий рік.

Медведчук, який очолює проросійську опозиційну партію, широко відомий як найвидатніший політичний союзник Кремля в Києві та противник на стороні України в переговорах. Хрещений батько його дочки – російський лідер Володимир Путін.

66-річний депутат вперше з'явився в залі суду Києва 13 травня, де суддя призначив йому домашній арешт до офіційного початку судового розгляду в липні за звинуваченням, яке також включало «готування до розграбування національних цінностей на окупованій території».

«Від тюрми і суми не зарікайся». Суд оголосив Медведчуку запобіжний захід

Представник Кремля заявив, що судовий процес є внутрішньою справою України; проте Москва пильно спостерігає. Колишній президент і експрем'єр-міністр Дмитро Медведєв виступив із заявою, назвавши процес «полюванням на відьом», тоді як Путін говорив про «антиросійську» політику в Україні.

А сам Путін у коментарях 14 травня згадував цю справу, кажучи, що «зараз, очевидно, відбувається чистка політичного поля».

Звинувачення Медведчука схоже на «балістичну ракету», заявила Орися Луцевич, менеджер «Форуму України» в Лондонській дослідницькій організації Chatham House: «Це досить серйозне рішення проти Росії. Я впевнена, це було непросте рішення».

«Більш стратегічною ініціативою є боротьба з російськими проксі-групами та впливом Кремля всередині України», – сказала вона Радіо Свобода.

Хоча судовий процес зачіпає Москву – і деякі аналітики розглядають її як відповідь на недавню російську ворожість, – він також створює ризик для підтримки Зеленського на Заході, вважають аналітики, якщо порушуються правові норми або якщо процес розглядається як порушення правосуддя.

«Хто скаже, що Зеленський зберігає контроль над ситуацією, як тільки розпочнеться обвинувачення? – сказав Радіо Свобода Вільям Померанц, заступник директора вашингтонського Інституту Кеннана. – Щодо країни, яка підтримує принципи верховенства права Заходу, що станеться, якщо [Медведчук] доведе, що це незаконно?»

Деякі європейські чиновники висловили занепокоєння в лютому, коли Україна закрила телевізійні канали, що належать соратнику Медведчука та його колезі-депутату Тарасу Козаку, якого також звинувачують у державній зраді. Козак переховується в Росії. Він відкидає звинувачення.

Проблемні минулі суди

Взявшись за Медведчука, Зеленський також бере участь у критичній юридичній битві за очищення Конституційного суду, який він звинувачує у підриві реформ проти корупції.

Юридична система України широко розглядається як корумпована, наголошують фахівці, і перебуває під впливом чиновників і олігархів, зокрема Медведчука, партія якого стояла за минулорічними зусиллями щодо скасування антикорупційних реформ, що спричинило конституційну кризу.

«Важливо, щоб обвинувальний акт (проти Медведчука) мав вагомі докази, а судовий розгляд був справедливим і прозорим», – сказала Луцевич. Вона заявила, що Кремль вже намагався зобразити процес як політично вмотивований.

Народне невдоволення корупцією стало рушієм протестів на Майдані 2013-2014 років, які завершились відстороненням від влади тодішнього президента Віктора Януковича, який підтримував міцніші зв'язки з Москвою.

Звернення Януковича викликало обурення Кремля і призвело до анексії Криму та початку війни у східних регіонах, внаслідок якої загинули понад 13 000 людей (за даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року).

На що піде Росія після Донбасу? | Донбас Реалії

За три роки до відсторонення Януковича судова система потрапила під пильну увагу, коли головну політичну суперницю Януковича Юлію Тимошенко засудили за її роль у переговорах з Росією про угоди щодо природного газу.

Її засудили до семи років в'язниці, і ув'язнення перетворило її на політичного в'язня в очах її прихильників та багатьох на Заході. Янукович звернувся до юридичних фірм США та політичних стратегів США, щоб допомогти відбілити прокуратуру.

Суд над Тимошенко оголив регіональний розкол України між заходом, де домінують етнічні українці, та сходом, де багато етнічних росіян відчувають сильнішу спорідненість із Москвою. Померанц заявив, що суд над Медведчуком міг зробити те саме.

Зеленський «не приваблює російськомовне населення», сказав він. Суд над Медведчуком «може викликати подальші розбіжності».

Тимошенко звільнили з в’язниці у той же день, як Янукович втік з країни, 22 лютого 2014 року.

«Справа Порошенка»

Наступник Януковича, кондитерський олігарх-мільярдер Петро Порошенко спочатку розглядався як реформатор, хтось, хто міг почати викорчовувати частину стійкої системи, зокрема, коли справа стосувалася судової влади.

Але європейські та американські чиновники сумнівалися у Порошенкові, оскільки він мало робив для вдосконалення судової системи, а також захищав прокурорів, які вважаються неефективними. Сюди входить генеральний прокурор Віктор Шокін, який згодом зіграв певну роль у допомозі республіканцям у спробі заплямувати політичне майбутнє Джо Байдена, колишнього віцепрезидента США, який був обраний президентом США у 2020 році.

Зеленський переміг Порошенка в 2019 році, пообіцявши побороти корупцію, але також врегулювати конфлікт з Росією.

Київ, 19 квітня 2019 року: тоді кандидати на посаду президента України Петро Порошенко і Володимир Зеленський (праворуч) під час дебатів на стадіоні «Олімпійський»

Однак через кілька місяців адміністрація Зеленського розпочала кримінальне провадження проти Порошенка за безліччю звинувачень, враховуючи ухилення від сплати податків.

Багато західних чиновників та аналітиків не схвалювали розслідування, попереджаючи, що вони видаються політично вмотивованими.

У березні 2020 року Зеленський вирішив звільнити тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапку, якого поважали на Заході. Рябошапка заявив, що його частково звільнили з посади, оскільки він відмовився притягати Порошенка до кримінальної відповідальності за тим, що він назвав несправедливим звинуваченням.

Державне розслідування щодо Порошенка триває.

Рябошапку замінила Ірина Венедіктова, яка 11 травня оголосила, що Медведчуку буде пред'явлене звинувачення у державній зраді.

«Антиросійський» поворот

Наприкінці січня на тлі різкого падіння рейтингу адміністрація Зеленського здійснила різкий «антиросійський» політичний поворот, за словами Максима Саморукова, аналітика Московського центру Карнегі, коли адміністрація «почала переслідувати політиків та політичних діячів, схильних до Росії».

Партія Зеленського «Слуга народу» виключила депутата, якого вважають проросійським, після того, як США запровадили проти нього фінансові санкції.

Тоді Зеленський закрив три телевізійні канали, які, як вважають, належали Медведчуку. Невдовзі Зеленський запровадив фінансові санкції проти Медведчука, а Служба безпеки України провела обшуки в його офісах на початку цього тижня.

Зеленський «пообіцяв припинити корупцію. Він пообіцяв зробити щось щодо припинення війни на сході, і йому не вдалося реально досягти жодної з цих цілей, – сказав Померанц. – Я думаю, що він вирішив, що може отримати легку перемогу, вибивши Медведчука».

«Антиросійська» зміна також збіглася з тим, що Байден, рішучий прихильник України, коли він був віцепрезидентом, прибув до Білого дому в січні.

Попередник Байдена Дональд Трамп неоднозначно висловлювався щодо Києва, хоча його адміністрація дозволила продати десятки протитанкових ракет під назвою «Джавелін», щоб допомогти українським військам в боротьбі з бойовиками, підтримуваними Росією.

Справа проти Медведчука також може підвищити популярність Зеленського відносно Порошенка, якого вважають його найсильнішим суперником, сказала Луцевич.

Після 2014 року Медведчука розглядали як «недоторканного», сказав Луцевич, швидше за все, тому, що Порошенко міг бачити його корисним у переговорах про мирне врегулювання з Путіним.

«Порошенко не хотів ескалації. І зараз, схоже, Зеленський зрозумів, що отримає більше вигоди, переслідуючи Медведчука, ніж звертаючись до послуг посередництва Медведчука», – сказала вона.

«Сильні інтереси»

У своєму першому великому зовнішньополітичному виступі 4 лютого Байден розкритикував російську агресію і підтвердив підтримку Заходом територіальної цілісності та суверенітету України.

Протягом декількох тижнів після цього Росія здійснила масштабне та надзвичайно публічне розміщення сил та важкої зброї біля своїх кордонів з Україною, що стало тривожним дзвінком для Києва та викликало шквал дзвінків з боку Вашингтона та інших західних лідерів.

Відтоді Кремль відтягнув частину військ від кордону.

Під час візиту до Києва 6 травня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що зусилля Зеленського щодо реформ перебувають під пильною увагою.

«Є потужні інтереси, вибудовані проти реформ та антикорупційних зусиль, – сказав Блінкен. – До них належать зовнішні сили, такі, як Росія, а також внутрішні сили, такі, як олігархи та інші могутні особи, які переслідують власні вузькі інтереси нелегітимними способами за рахунок інтересів українського народу».

Джон Гербст, колишній посол США в Україні, заявив, що незрозуміло, чи винесе суд вирок про ув'язнення для Медведчука.

«Ризик занадто великий, – сказав Гербст Радіо Свобода. – Але якщо когось і можна звинуватити у зраді, то Медведчука».

«Україна не може бути повністю незалежною, поки вона не переріже ці канали впливу з боку Росії», – сказав Гербст. Зеленський демонструє Росії, що «він не беззахисний».