Повернення «скіфського золота» в Україну: експерти розставляють акценти

Українська влада і експерти називають великою перемогою рішення Апеляційного суду Амстердаму, який 26 жовтня ухвалив передати Україні «скіфське золото» – експонати із кримського музею, які поїхали на виставку до окупації півострова Росією і досі не повернулися в Україну.

В окупованому Росією Криму, як розповіли експерти в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live», «відреагували з істерикою», заявили про «рейдерське захоплення» «скіфського золота» і зазначили, що оскаржуватимуть вирок у Верховному суді Нідерландів.

«Скіфське золото» – а це понад 565 предметів з музейного фонду України, здебільшого археологічні знахідки, вартість яких становить близько 10 мільйонів євро – не повернуть із території Нідерландів, доки касаційна інстанція не поставить крапку у цій справі, зауважили фахівці. Однак, кажуть, Україна має вагомі аргументи для перемоги і в касації.

Що кажуть в Україні

Президент України Володимир Зеленський привітав рішення Апеляційного суду Амстердаму, написавши: «Cпочатку повернемо «скіфське золото», а потім і Крим».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав рішення великою перемогою і зауважив, що «ми повернемо собі не просто музейні експонати, а частину нашого національного коду, реліквії, які свідчать про тисячі років нашої історії».

«З точки зору історії України, історії Криму, безперечно, ці експонати складають одну з найкрасивіших картинок. Я кажу, що не дуже вірно називати його «скіфським золотом», оскільки це скоріше скарби того дуже важливого етапу формування тієї картини Криму, яку ми бачили вже у 18-му столітті. Тобто ці речі дуже важливі для розуміння, яким чином взагалі формувалася сучасна карта Криму, я маю на увазі, до російської імперії принаймні, і наскільки різні культурні впливи мали не неї різні народи», – зауважив в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» В’ячеслав Баранов, науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук.

Андрій Пилипенко, адвокат адвокатського об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери», яке було залучене Мін’юстом України в цю справу у 2014 році і весь цей час разом з нідерландськими колегами захищало інтереси України, зауважив в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live»:

«Найголовніше – це те, що суд іноземної юрисдикції визнав за Україною право розпоряджатися своїм культурним надбанням і право на повернення такого культурного надбання. Більше того, в нас дуже сильна позиція як по конвенції ЮНЕСКО і її застосуванню в подальших інших справах..., а також дуже сильна позиція по українському законодавству, що воно застосовується до цієї справи і згідно нього Україна є тим самим власником на кримські об’єкти.

Ми вважаємо, що це рішення є ще одним прикладом того, що Україна – суверенна держава, що неприпустимими є окупація або анексія її територій, і все, що стосується територій України, незалежно від того, окуповані це території чи ні, це стосується лише України, її прав і суверенної волі на розпорядження такими об’єктами.

Це одне з багатьох, сподіваємося, і не останнє рішення на користь України. І ще попереду досить багато цікавих речей, і цікавих судових тяганин. Це рішення засвідчило те, що, незважаючи ні на що – окупацію Криму російськими військами, окупацію Донецької і Луганської областей, – і світ, міжнародне право, а також іноземні судові інституції підтримують Україну, і вони визнають за Україною свої права. І вони не ведуться на шантаж або на якусь незрозумілу позицію адвокатів російських або тих, що захищають російські інтереси непрямо. Що ми і побачили у Апеляційному суді Амстердаму».

«Скіфське золото» повертається в Україну – рішення суду в Нідерландах

Що відомо про касацію у Верховному суді

Адвокат Андрій Пилипенко додав, що підконтрольні Кремлю кримські музеї безсумнівно подадуть касаційну скаргу до Верховного суду Нідерландів.

Політологиня з Криму Євгенія Горюнова вефірі програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердила, що кримські музеї вже заявили, що оскаржуватимуть рішення апеляції.

Про подібне повідомлення з Севастополя розповів в ефірі Радіо Свобода і російський публіцист Ігор Чубайс: «Але цікаво, що оскаржувати? Адже «скіфське золото» належало Криму та Україні. Крим перейшов формально, не юридично, де-факто Кримом керують із Москви, тому природно, що «скіфське золото» має знову повернуться до України, але коли Крим повернеться до України, то воно повернеться і до Криму».

Однак підконтрольні Кремлю кримські музеї все ж мають три місяці, щоб оскаржити вирок апеляції, каже адвокат Андрій Пилипенко.

«Суд першої інстанції зазначив, що по конвенції ЮНЕСКО повертається «скіфське золото» в Україну. В свою чергу аргументація рішення апеляційного суду зводиться до українського законодавства як основного джерела, яке треба тлумачити і згідно з яким Україна є власником, в особі Міністерства культури України має розпоряджатися. І Україна зазначила, що вони будуть передані до Києва. Таким чинов на розгляд Верховного суду може бути передано два рішення суду – першої інстанції і апеляції – обидва на користь України, проте у одного позиція за ЮНЕСКО, у іншого – за українським законодавством. І це буде дуже цікаво, коли це буде розглядатися у Верховному суді. Ми дуже очікуємо, що Верховний суд підтвердить позицію. І це тільки засвідчить, що Україна як суверенна держава має право як на Крим, так і на культурне надбання народу, і на всі інші майнові права і на активи, що знаходяться в Криму», – заявив адвокат Андрій Пилипенко.

Він додав, що у Верховному суді ця справа може слухатися від року до трьох років: «Проте в нас дуже великі шанси вже фінальне отримати рішення Верховного суду на нашу користь».

Реакція в окупованому Криму та в Росії

Політологиня з Криму Євгенія Горюнова в програмі Радіо Свобода «Свобода Live» розповіла, що в окупованому Росією українському Криму «відреагували, як звичайно, з істерикою певною» на рішення Апеляційного суду Амстердаму.

«Тобто звинуватили Європу, Амстердам, Нідерланди, всіх звинуватили в тому, що вони створили «рейдерське захоплення» «скіфського золота», в тому, що вони нічого не розуміють в юриспруденції, в тому, що вони «виконують політичне замовлення», в тому, що вони «русофоби». Можна так далі перераховувати все те, що вони казали в такій істерії, тому що, безумовно, якщо рішення не на користь Росії, то рішення буде, з точки зору і Росії, і Криму, який перебуває зараз під російською окупацією, абсолютно незаконним, неправильним, і всі негативні слова, які можна використати, були використані в Криму кримською цією окупаційною владою».

Ось, наприклад, Андрій Мальгін, директор підконтрольного Росії Центрального музею Тавриди заявив: «Моєму обуренню, чесно кажучи, немає меж. Це абсурдне рішення, яке порушує не тільки права кримчан у доступі до їхньої культурної спадщини, а й елементарну логіку, яка була в контрактах, підписаних кримськими музеями з музеями Алларда Пірсона».

Тим часом голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін доручив організувати перевірку за фактом «неповернення культурних цінностей» у зв’язку з рішенням апеляційного суду Амстердаму. У повідомленні відомства зазначається, що Бастрикін доручив також управлінню правового забезпечення та міжнародного співробітництва СК Росії у взаємодії з МЗС Росії «сприяти проведенню перевірочних заходів та досконально вивчити ситуацію».

Політологиня з Криму Євгенія Горюнова каже, що для населення в Росії і окупованому Криму «це буде комунікуватися, безумовно, як русофобська політика Європи. Зараз ще буде багато різноманітних звинувачень в бік Європи, тому що вона те така. Будуть Голландію звинувачувати…. для того, щоб дискредитувати Нідерланди тощо, тому що в Росії немає інших аргументів. Вже восьмий рік фактично окупації Криму і світ не те, що не змирився, а він, навпаки, ухвалює рішення не на користь Росії. Безумовно, що для Кремля це величезна проблема, і вони будуть сьогодні, я думаю, шукати інші засоби для того, щоб якось тиснути на Україну, тиснути на певні країни, щоб змінити світовий порядок денний. Але сподіваюся, що цього не станеться і цивілізований світ буде стояти на захисті інтересів України».

Російський публіцист Ігор Чубайс додав в ефірі Радіо Свобода, що в Росії влада і громадяни по-різному сприймають новини з Амстердаму. Каже: на 20% росіян, згідно з різними опитуваннями, російська пропаганда не діє.

Що відомо про рішення суду

Понад 7 років тому стіни кількох музеїв Криму покинули 565 експонатів часів скіфської епохи. Ці стародавні вироби мають велику історичну та культурну цінність для України та світу, кажуть дослідники. Експонати повинні були провести пів року в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі та повернутися назад. Але все змінили події весни 2014 року.

На момент закінчення експозиції в Амстердамі Крим був анексований уже кілька місяців. Нідерланди не визнали анексію Росією українського півострова, тому в музеї Пірсона не знали, як і куди повертати експонати. Частина експозиції, яка приїхала з Києва, повернулася в українську столицю, а колекція з Криму – вже понад сім років в сховищах нідерландського музею.

У грудні 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердаму (Нідерланди) ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв із колекції «Крим – золотий острів у Чорному морі» (так зване «скіфське золото») повинні бути повернуті в Україну. Навесні 2017 року Росія оскаржила це рішення.

11 березня 2020 року Апеляційний суд Амстердаму почав розглядати апеляцію музеїв анексованого Росією Криму на рішення про повернення колекції «скіфського золота» Україні. А 26 жовтня 2021 року ухвалив остаточне рішення в апеляції – передати Україні «скіфське золото».

На колекцію з Криму претендували чотири музеї на півострові. Вони наполягали, що мають право керувати музейною колекцією та називали «скіфське золото» культурним надбанням Криму, а не всієї України. Також кримські музеї посилалися на договори про надання експонатів для виставки, які вони підписували, згідно з українським правом.

Українська влада заявила, що цінності належать не кримським музеям, а державі. Також існували побоювання, що, якщо «скіфське золото» б передали на півострів, воно могло б потрапити під контроль Росії й було б втрачене для України.

«Скіфське золото» українського Криму: історія у фото