Після лютневого вторгнення Росії зібрані в Україні врожаї ризикують загнити у сховищах або на кораблях, що викликає побоювання посилення глобального голоду.
До війни Україна щомісяця експортувала понад 5 мільйонів тонн зерна, більшу частину через свої порти на Чорному морі.
Однак тепер російські військові кораблі блокують ці порти, унеможливлюючи такі перевезення та завдають удару по світових постачаннях продовольства, не кажучи вже про аграрний сектор України.
Україна, її сусіди та ЄС зараз намагаються знайти інші шляхи доставки українського зерна на ринок, а залізниця стає доцільним варіантом, незважаючи на безліч логістичних проблем.
Україна дає 42 відсотки соняшникової олії, яка продається на світовому ринку, 16 відсотків кукурудзи та 9 відсотків пшениці – і цілі країни, особливо на Близькому Сході та в Африці, залежать від українського імпорту цих продуктів.
Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив, що вторгнення Росії в Україну ризикує перетворити «житницю світу на нужденність» мільйонів людей.
Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції будуть скасовані. Цю вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як спробу «шантажу».
Україна також звинувачує Росію в розкраданні її зерна та спробах продати його іншим країнам, і ООН каже, що є неочевидні докази, що підтверджують це звинувачення.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс запропонував створити військово-морську місію за участю «коаліції охочих» для супроводу українських кораблів через Чорне море. З огляду на острах ескалації конфлікту, поки що це залишається лише ідеєю.
Хоча кількість зерна, що відвантажується залізницею – близько 760 000 метричних тонн на початку травня, – експерти попереджають, що нові плани використання потягів для транспортування зерна є лише тимчасовим рішенням.
«Якщо ви подивитеся на ці цифри, я маю на увазі, вони непогані. Проте, якщо поглянути на них в перспективі, то в Україні є понад 20 мільйонів тонн зерна, яке потрібно відправити у зовнішній світ», – сказав Гаррі Недельку, директор з політики та розвиток бізнесу в Rasmussen Global, аналітичному центрі, заснованому колишнім генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном.
«Україна фактично контролює 80 відсотків своєї території. Отже, 80 відсотків цих сільськогосподарських угідь оброблено, і зерно є. Просто 90 відсотків українського експорту йде переважно через Одесу. А цих [портів] немає. Дуже важко замінити це залізницею», – сказав Недельку Радіо Свобода, передбачивши, що головоломка з урожаєм може стати ще більшою проблемою, коли його зберуть влітку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ракетні удари Росії посилюють глобальну продовольчу кризу – Боррель«Кораблі-привиди»
Андрій Ставніцер, співвласник зернового терміналу ТІС під Одесою, заявив, що 24 лютого, невдовзі після безпідставного вторгнення Росії в Україну, заблоковані російськими мінами та військовими кораблями чорноморські порти країни припинили роботу.
«В українських портах застрягли близько 80 кораблів. Деякі з них порожні. Деякі мають вантажі. Їхній екіпаж розкиданий по всьому світу. По суті, це кораблі-привиди, які не можуть покинути Україну», – сказав Ставніцер телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», в середині травня.
За оцінками Ставніцера, Україна втрачає близько 15 мільярдів доларів, не вивозячи зерно на ринок. «Це колосальний удар по українській економіці та українських фермерах», – сказав він телеканалу «Настоящее время».
У селі Багате в Ізмаїльському районі Одещини 24 березня 2022 року вантажівка завантажується пшеницею
У Брюсселі єврокомісар з транспорту Адіна Валеан назвала проблему обходу російської морської блокади «колосальною» і 12 травня заявила, що Європейська комісія працюватиме з урядами ЄС, щоб створити нові ефективні транспортні маршрути для українського зерна.
Європейська комісія оголосила, що створює «шляхи солідарності», щоб Україна могла експортувати ними зерно. Також комісія пообіцяла мільярди євро інвестицій в інфраструктуру.
Наразі українські сільськогосподарські товари вивозять з України лише суходолом або на баржах через річку Дунай, до того ж, транспортування залізницею переважають. Однак виникли труднощі через різницю залізничних колій, які використовують в Україні ще з радянських часів. Це означає, що на кордоні вантаж переміщують у нові вагони.
Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков зосередився на модернізації залізничної інфраструктури на заході України, яка має бути пріоритетною для ЄС.
«Залізничний транспорт може частково взяти на себе всі перевезення сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, – сказав Кубраков. – Однак транспортування вантажів ускладнює низька здатність перетину кордону на заході України, який не розрахований на перевантажування таких обсягів».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Домовилися домовлятися»: Боднар про переговори між Росією та Туреччиною щодо українських портівНезважаючи на матеріально-технічну заминку і постійну загрозу російських ударів, все більше і більше українських сільськогосподарських товарів потрапляє на залізничні колії.
Як повідомляє державна компанія «Укрзалізниця», на яку посилається видання про товарні ринки Argus blog, з 1 до 16 травня залізницею експортували близько 768,3 тисячі тонн українського зерна. Для порівняння 642,5 тисячі тонн – у квітні та 415,9 тисячі тонн – у березні.
Очікується, що ці цифри продовжать зростати в найближчі місяці завдяки поглибленню співпраці між Україною, її сусідами й партнерами.
Фермери завантажують овес у посівний апарат, щоб засіяти поле на схід від Києва
Литва отримала першу залізничну поставку зерна з України для подальшого відправлення зі свого порту Балтійського моря Клайпеди, повідомила 24 травня державна залізнична компанія LTG. «Ми очікуємо підвищити щоденні поставки з України до одного потяга, кожен із яких буде завантажений зерном до 1500 метричних тонн та іншими сільськогосподарськими продуктами для експорту через Клайпедський порт», – сказав речник LTG Мантас Дубаускас.
До Австрії 6 травня прибув потяг з 2000 тоннами української кукурудзи.
Стоячи перед вагоном, прикрашеним австрійським та українським прапорами, міністерка сільського господарства, сталого розвитку та туризму Австрії Елізабет Кьостінгер заявила, що відправлення означало створення «зеленого коридору» для перевезень важливих вантажів між двома країнами.
«Експорт зерна та кормів для тварин не може виходити з України морським шляхом. Тому ми створюємо «зелені коридори», – сказала Кьостінгер.
Посол України в Австрії Василь Химинець назвав новий сухопутний шлях важливим символом співпраці України з партнерами. «Ми шукаємо шляхи постачання світу продовольства», – сказав Химинець і додав, що 600 тисяч тонн українського зерна можуть щомісяця експортуватися різними наземними маршрутами.
Інші країни також почали створювати власні маршрути «зеленого коридору», сказала Кьостінгер. Такі наземні шляхи під час цієї війни використовують, щоб допомогти цивільному населенню, що намагається втекти від бойових дій.
Австрійські залізниці вже тричі на тиждень перевозять українські вантажі до Північної Німеччини через Словаччину, Чехію та Польщу потягами, які можуть перевозити до 2000 метричних тонн.
Чеські залізниці нещодавно перевезли до ЄС 1800 метричних тонн української кукурудзи. Вантаж кукурудзи мав бути відправлений до Єгипту з німецького порту Браке.
Румунська допомога?
Межуючи з Україною, а також маючи доступ до Чорного моря, Румунія – і, зокрема, її порт Констанца – також відіграє невід’ємну роль у зусиллях України обійти російську морську блокаду.
Потяги, вантажівки та баржі використовуються для транспортування української сільськогосподарської продукції з невеликих дунайських портів, таких, як Рені та Ізмаїл на південному заході України.
Однак це забирає багато часу та не вистачає інфраструктури, зазначив Недельку. «Є певні труднощі, тому що треба перевозити залізницею, і поставити це у європейську залізничну мережу, тому що вона не такого розміру. Потім доводиться їхати через всю Румунію аж до Констанци. Або на баржі через Дунай, а потім спускатися до Констанци».
За даними Румунської служби Радіо Свобода, час очікування на митному прикордонному переході Сірет становив до 30 днів, а на переході в Халмеу – 28 днів.
Болгарія заявляє, що зараз оновлює інфраструктуру та готова допомогти експортувати українські запаси зі свого порту у Варні.
У найближчі місяці, коли літній урожай пшениці, ячменю та кукурудзи в Україні збиратимуть у липні та серпні, ця головоломка може стати ще складнішою, що також тиснутиме на власні сховища цих країн, заявили чиновники ООН.
Трактор поблизу села Яковлівка Харківської області, 5 квітня 2022 року – доки триває масштабне вторгнення Росії в Україну
І збирати врожай буде не тільки Україна, – зазначив Недельку, підкресливши ще одну потенційну проблему.
«Ми повинні мати на увазі, що це не тільки Констанца, це кілька портів у Польщі та інших місцях, але ці країни будуть збирати й власне зерно. Вони також повинні відвантажувати своє зерно. Румунія також має своє зерно на відправку», – зазначив Недельку.
«Як тільки настануть літні місяці, по суті, виникне така проблема: перенаправити… зерно з України, але також і зерно з цих країн. Отже, як ви розумієте, це виклик».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мінагрополітики працює над організацією тимчасового зберігання зерна – Дмитрасевич ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Окупаційні війська РФ почали вивозити зерно з Мелітополя потягами – мер Федоров ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лавров у Туреччині, українське зерно та битва за СєвєродонецькМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.