«Росія перевернула все навиворіт». Про порушення прав людини в Криму

Ілюстративне фото

На жителів Криму «оголошене буквально полювання» з боку Києва, заявила уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова під час зустрічі з верховним комісаром ООН із прав людини Мішель Бачелет 5 березня. Москалькова попросила її сприяти захистові прав жителів Криму, які нібито зазнають переслідувань із боку української влади.

Російський омбудсмен висловила жаль, адже кримчани потрапляють на територію материкової частини України, де їх «нерідко заарештовують і засуджують». Після анексії Криму на материковій частині України дійсно затримали низку кримських політиків і чиновників, підозрюваних у державній зраді та посяганні на територіальну цілісність країни.

Правозахисний активіст російської ініціативної групи «Стратегія-18» Всеволод Нелаєв впевнений, що це якраз Росія порушує права проукраїнськи налаштованих кримчан.

В України зараз немає доступу до території Криму, фізично він силою утримується Росією, а тим, хто не згодний з окупацією, дуже важко
Всеволод Нелаєв

«Взагалі, мені здається, сама ця ситуація, ця розмова Москалькової про переслідування кримчан із боку України досить дивна. Все навиворіт перевернуте від початку: Крим ‒ це територія України, він незаконно анексований, і все цивілізоване світове товариство так вважає. В України зараз немає доступу до території Криму, фізично він силою утримується Росією, а тим, хто не згодний з окупацією, дуже важко. Ми знаємо далеко не про все, нам відомі тільки кричущі випадки, але ми намагаємося в міру спромоги висвітлити цю ситуацію. Мені абсолютно не відомі якісь утиски жителів Криму з боку України. З початку березня 2014 року ми виходимо проти анексії півострова і війни з Україною, а також на підтримку кримських татар ‒ ми знаємо, наскільки важко їм доводиться в Криму. Ми відчуваємо себе винними як громадяни Росії», – каже російський правозахисник.

Слухач із Криму вважає, що Україна все ж обмежує жителів півострова: «Ви говорите про права людини, а ці всі блокади ‒ енергетична, водна, продовольча, транспортна ‒ і санкції проти кримчан, це що ‒ не порушення прав людини? А тих, кого затримують у нас ‒ нехай не заважають нам нормально жити».

Всеволод Нелаєв пропонує не забувати про першопричину всіх проблем.

«Ситуація спочатку була створена агресивними військовими діями з боку Росії ‒ це основа, з якої потрібно виходити. Зв’язки з материком (материковою частиною України ‒ ред.) порушені, через це досить складна соціальна ситуація, і ясна річ, що люди від цього потерпають. Мені важко судити, як правильно поводитись Україні ‒ чи варто було їй запроваджувати якісь додаткові обмеження? Напевно, я не маю права судити. Але тут уже «на війні, як на війні» ‒ Україна робить те, що може. Світова спільнота засудила анексію Криму, але ніяким чином допомогти й запобігти тому, що сталося, не змогла.

Підконтрольний Кремлю омбудсмен Криму Людмила Лубіна в ексклюзивному коментарі Радіо Крим.Реалії сказала, що в ув’язнених на півострові нібито все добре, а ось кримчанам на материковій частині України доводиться несолодко: «Я відповідаю за всіх, хто перебуває в слідчому ізоляторі й ким цікавиться Україна. Вони усі в нормальному стані, умови утримання відповідають усім вимогам, і в разі необхідності вони користуються медичною допомогою. Я стежу й наглядаю за кожним. А те, що роблять із кримчанами в Україні ‒ у мене волосся стає дибки буквально. Про це розповідають їхні родичі, про тортури. Засуджених кидають із в’язниці до в’язниці, і так 12 разів. Звичайні військовослужбовці, які уклали контракт з Росією, утримуються в колонії, де відбувають покарання особи, засуджені до довічного ув’язнення. Це найважчий режим і найважчий контингент».

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі вказує на маніпуляції в російській риториці і запевняє, що переслідувань кримчан як таких в Україні немає.

«Такої ідентичності, як «кримчани», не існує в політичному та правовому полі. Після 2014 року громадяни України в Криму опинилися на окупованій території, а Росія під приводом захисту кримчан або «кримського народу», як вони кажуть, провела «референдум», де визначився цей «кримський народ». Незрозуміло, що це за народ, але заяви Москалькової лягають у цей логічний ланцюг: що Україна переслідує, нібито оголошене полювання на кримчан. Це продовження маніпуляцій. Сьогодні ми можемо сказати відверто і відкрито: жоден громадянин України, який тимчасово проживає на території Автономної Республіки Крим, якщо в його діях 2014 року й після нього не було ознак злочинів, які можна класифікувати як зраду батьківщині, зраду, ‒ жоден із них не переслідуватиметься на території України», – каже посадовець.

Юсуф Куркчі підкреслює, що велика кількість жителів Криму продовжує отримувати українські документи, а це, на його думку, не може не дратувати російську владу.

Юрист українського «Регіонального центру прав людини» Сергій Заєць пояснює, чим українська пенітенціарна система фактично відрізняється від російської.

Говорити про те, що українські громадяни в українській в’язниці перебувають у гірших умовах, ніж у російській, як мінімум некоректно
Сергій Заєць

«На території Росії перебувають тисячі українських в’язнів ‒ і політичних, і тих, кого Росія захопила разом із Кримом, засудила, ‒ і вони перебувають у найжахливіших умовах. Є випадки, коли в’язні помирають, так і не отримавши медичної допомоги. Нами зафіксовані кілька випадків таких смертей, коли люди помирали, бо їх не лікували. Тому говорити про те, що українські громадяни в українській в’язниці перебувають у гірших умовах, ніж у російській, як мінімум некоректно. В Україні продовжують існувати десь тортури, порушення прав людини, але не можна зводити в систему якісь окремі випадки. Якщо ми візьмемо статистику звернень до Європейського суду з прав людини, то, наприклад, справа Олега Сенцова та Олександра Кольченка із застосуванням тортур і отриманням таким чином свідчень має останню, третю категорію важливості. Тобто це звичайнісінька «тортурна» російська справа. Це говорить про рівень ситуації з правами людини в російських в’язницях», – каже юрист-правозахисник.