Кібернасилля і кіберпереслідування у формі так званої «порнопомсти» уперше отримали оцінку Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ встановив порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справі «Володіна проти Росії». У чому суть справи? Що таке кібербулінг, кіберхарасмент, кіберсталкінг та порнопомста? Та як від них захищатися?
- Дівчина знайомиться із молодим чоловіком у соціальних мережах чи на інших інтернет-платформах. Розпочинається спілкування онлайн. Через певний час молодик просить вислати йому якісь фото, наприклад, із відпочинку на морі, чи прямо просить інтимні фотографії. Дівчина необачно висилає. Тон спілкування змінюється і лякає її. Вона хоче припинити спілкування, а у відповідь отримує погрози і через деякий час бачить у мережі свої фото із непристойними підписами.
- Після розлучення дружина подає на аліменти. Колишній чоловік каже їй, щоб вона забрала заяву, бо в іншому випадку погрожує розіслати її колегам по роботі фотографії інтимного змісту.
- Жінка відмовляє самовпевненому чоловікові й той починає їй погрожувати. Він встановлює її місце перебування через інтернет і кожного разу з'являється там, куди вона приходить. Він переслідує її і фізично, і онлайн: надсилає їй листи, пише десятки повідомлень у месенджерах. А коли жінка, вкотре, просить його залишити її у спокої, розміщує у різних групах її підробні фото, видаючи її за проститутку.
Це лише кілька типових ситуацій із кібернасиллям і кіберпереслідуванням – у які здебільшого потрапляють жінки, а також неповнолітні, й часом чоловіки – що набувають поширення і вимагають правової кваліфікації, захисту жертв та покарання зловмисників.
Форми кібернасилля та кіберпереслідування
- Кібербулінг – навмисне систематичне приниження дитини у соціальних мережах та чатах; поширення чи погрози поширити в інтернеті фото та відео принизливого для дитини змісту; систематичне надсилання неповнолітній особі електронних листів та повідомлень із насмішками, приниженнями чи погрозами; розсилання із акаунтів дитини або її електронної пошти повідомлень, що приносять моральну шкоду дитині; оприлюднення особистих даних дитини без її дозволу.
- Кіберхарасмент – це систематичні дії щодо дорослої людини в інтернеті, що завдають їй психологічної і моральної шкоди: сексуальні домагання; тролінг – обзивання, насміхання, приниження; погрози; поширення наклепів про людину; поширення фото з її невдалим або спеціально спотвореним зображенням; оприлюднення особистої інформації про особу без її дозволу.
- Кіберсталкінг – використання електронних комунікацій для переслідування жертви, визначення її місця перебування, місця навчання та роботи з метою – завдати їй моральної і психологічної шкоди, залякати, підірвати авторитет, завдати шкоди у нових стосунках.
- Порнопомста – поширення в інтернеті фото та відео інтимного змісту інших людей із принизливими написами, або на спеціальних сайтах, через які надають сексуальні послуги.
Справа «Володіна проти Росії» і ЄСПЛ
14 вересня 2021 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)виніс рішення у справі «Володіна проти Росії», встановивши порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме права на повагу до приватного і сімейного життя. Державу Росія ЄСПЛ зобов'язав виплатити заявниці компенсацію у 7500 євро.
Це перше рішення ЄСПЛ щодо порнопомсти і кіберсталкінгу, в якому суд визнав, що насильство в інтернеті є формою насильства щодо людини. Крім того, у справі Володіної суд визнав, що кібернасильство є тісно пов'язаним із офлайн насильством у житті, і є ще одним аспектом домашнього насильства.
ЄСПЛ вказав на обов'язок держави захищати особу від кібернасилля.
ЄСПЛ дав зрозуміти, що держава несе такі ж зобов'язання щодо актів онлайн насильства як і щодо офлайн насильства. А саме кожна держава зобов'язана ухвалити ефективні закони, запобігти насильству, провести ефективне розслідування випадків насильства.
Колишній партнер громадянки Росії Володіної, з яким вона розлучилася через систематичне домашнє насилля, зламав її акаунтів в «Інстаграмі» та мережі «ВКонтакте», розмістив там її інтимні фотографії, фото сторінок її паспорта, а до контактів додав однокласників її 12-річного сина і його учителів. Зловмисник також зламав електронну пошту заявниці і відправив непристойні повідомлення її знайомим.
Володіна зверталася у поліцію, але їй відмовили порушити кримінальну справу, повідомивши, що «сайт соціальної мережі «ВКонтакте» засобом масової інформації не є, ознак злочину не міститься». Не відкрила поліція кримінальну справу і на заяву Володіної про те, що колишній партнер незаконно збирав і поширював в інтернеті інформацію про її особисте життя.
У 2018 році з'являлися нові підроблені профілі Володіної у соціальних мережах. У профілях були її інтимні фотографії і особисті дані. Нарешті була відкрита кримінальна справа за статтею про порушення недоторканності приватного життя. Два роки пішло на те, щоб встановити, що фотографії поширювалися з IP адреси в Азербайджані, але причетність до цього колишнього партнера не довели. А коли слідчі все ж знайшли інтимні фотографії Володіної на телефоні її колишнього партнера, провадження у кримінальній справі було припинено у зв'язку із закінченням строків давності.
Також у 2018 році Володіна подала заяву в поліцію через те, що колишній партнер погрожував їй смертю у месенджерах та електронних листах. Вона додала фото та роздруківки цих повідомлень. Поліція відмовила в порушенні кримінальної справи на тій підставі, що «загроза життю не була реальною».
У липні 2019 року Європейський суд визнав владу Російської Федерації відповідальною за відмову захистити Володіну від численних актів домашнього насильства з боку її партнера, чим було порушено право Володіної не наражатися на нелюдське поводження. За цим рішенням Володіній держава Росія має виплатити 20 тисяч євро компенсації. А у вересні 2021 року ЄСПЛ ухвалив рішення і щодо кібернасилля, що має вказати правоохоронним органам країн, як суд оцінює порушення прав людини в онлайн-просторі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Протидія булінгу: у Мін’юсті розповіли про доступні способи отримання правової допомогиЗаконодавчий захист в Україні і світі
- В Україні законодавство оберігає недоторканність приватного життя і конфіденційної інформації про особу, і справи, пов'язані із кіберхарасментом, порнопомстою, кіберсталкінгом можуть, в залежності від обставин, кваліфікуватися за ст. 182 Кримінального кодексу. Дії, які включають збір, зберігання, поширення, використання або знищення конфіденційної інформації про особу без її згоди, є втручанням у її особисте життя й караються штрафом від 500 до 1000 гривень або виправними роботами на строк до двох років. Вчинені повторно, ті самі дії караються арештом на шість місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
- Для протидії кібербулінгу в Україні запустили чат-бот «Кіберпес» у Telegram і Viber, який допоможе дізнатись, як визначити, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
- Також закон про авторське право Digital Millennium Copyright Act (DMCA) дає можливість блокувати контент в інтернеті. Щоб це зробити в Україні, треба, щоб скаргу подав адвокат.
- У світі порнопомсту розцінюють як несанкціоноване поширення матеріалів сексуального характеру, і за це притягують до відповідальності.
У США, в залежності від штату, покарання може бути – від штрафів до тюремного ув’язнення на термін до 10 років. У Новій Зеландії дають 4 роки в’язниці. У Великій Британії за поширення інтимних фото або відео передбачене позбавлення волі до двох років, у Японії – до трьох років.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто заплатить за кібербулінг: український досвід