Українським біженцям у Польщі можуть скоротити деякі види соціальної допомоги. Анонсовані зміни очікуються вже наступного року. Про це пише Bloomberg, посилаючись на польських урядовців.
Обмеження, прогнозує видання, ймовірно стосуватимуться вимог щодо проживання, надання дозволів на роботу, вільний доступ до шкіл, медзакладів.
«Ці правила просто втрачають силу наступного року. Я думаю, що регламент не буде розширено значною мірою», – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер телеканалу Polsat.
Станом на червень цього року у Польщі офіційно зареєстровано 975 тисяч українських мігрантів, за даними Євростату
Станом на червень цього року у Польщі офіційно зареєстровано 975 тисяч українських мігрантів, за даними Євростату.
Експертка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина в інтерв’ю Радіо Свобода зазначила:
«У Польщі найбільш поширеною соціальною виплатою є виплата на дітей, яку, в принципі, отримують як українці, так і поляки. І цих виплат недостатньо для життя. Наприклад, у травні 62% українців, які перебувають в Польщі, сказали, що їм соціальних виплат не достатньо навіть для закриття базових потреб»
За словами заступниці міністра сім’ї та соціальної політики Польщі Анни Шмідт, країна вже витратила близько 2,4 мільярда злотих або 550 мільйонів доларів на допомогу українським сім’ям, які, рятуючись від війни, переїхали у Польщу.
У 2022 році українці сплатили податків до польського бюджету країни на суму чотири мільярди злотих
Водночас, за інформацією віце-президента правління Польського фонду розвитку Бартоша Марчука, вимушені мігранти сплатили податків до державного бюджету країни на суму 4 мільярди злотих у 2022 році. Цього року ця цифра може зрости до 6 мільярдів злотих.
Адже, 42% українських біженців нині уже працюють повний робочий день у Польщі, а сім – неповний.
Близько 23-24% біженців зазначили, що у Польщі та Чехії до них погіршилося ставлення. Ці дані оприлюднив Центр економічної стратегії у своєму звіті, підготовленого на основі соціологічних опитувань агенції InfoSapiens.
Проєкт «Ти як?» Радіо Свобода вже розповідав про випадки агресії проти українських біженців – зокрема, на початку вересня у Гданську побили двох підлітків. Вони святкували біля озера початок навчального року, розмовляли і трохи співали українською. Саме звучання української мови, як стверджує Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки, розлютило групу поляків, які відпочивали поруч. Інший інцидент трапився у Кракові – поляк накинувся на українку з дітьми з криками «Звалюй до себе». Чоловік називав їх «українським сміттям», казав забиратися геть і нецензурно лаявся. Агресивний випад у бік українки та двох її синів стався після того, як мʼяч, яким гралися діти, випадково влучив у собаку поляка.
Близько 23-24% біженців зазначили, що у Польщі та Чехії до них погіршилося ставлення
Журналісти Bloomberg припускають, що причиною виникнення напруження між двома сусідніми країнами є вибори, які відбудуться у Польщі всередині жовтні. А також продовження заборони на імпорт зерна з України, попри заклики Єврокомісії скасувати ембарго. Видання припускає: таким чином польська влада хоче заручитися підтримкою місцевих фермерів під час виборів.
Президент Польщі Анджей Дуда під час свого візиту Генасамблеї ООН заявив, що у справі українського зерна він та уряд захищатимуть інтереси польських фермерів. Також Дуда закликав Україну пам’ятати про допомогу, яку вона отримує від Польщі.
«Україна піддається нападу Росії, вона, безсумнівно, перебуває в дуже складній ситуації. Вона хапається за все, що може. Чи можна мати до неї за це претензії? Ну, звичайно, можна. Чи потрібно нам діяти, щоб захистити себе від того, аби потопельник завдав нам шкоди? Звісно, ми повинні діяти, щоб захистити себе від того, щоб потопельник заподіяв нам шкоду, тому що якщо потопельник завдасть нам шкоди і втопить нас, він позбудеться допомоги», – сказав польський президент.
Польща витратила близько 550 мільйонів доларів на допомогу українським біженцям
Україна подала позови до Світової організації торгівлі проти Польщі, Словаччини й Угорщини, які заборонили імпорт української агропродукції. З початку повномасштабного вторгнення Україна змушена експортувати зерно сухопутним шляхом через блокування Росією поставок через Чорне море.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Зернове яблуко розбрату» між Україною і Польщею: аргументи сторінЗ початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2023 року, саме Польща допомагала мільйонам українських біженців, переважно жінкам із дітьми, врятуватися від війни. Тисячі поляків облаштували пункти гуманітарної допомоги для біженців, на волонтерських засадах допомагали українським біженцям вирішити нагальні проблеми, а також – відкрили свої домівки, надавши притулок українцям. Польща була однією із перших країн, які надали Україні зброю одразу після початку неспровокованої агресії з боку РФ. Влада Польщі послідовно підтримує Україну у протистоянні агресії Росії.
У 2022 році, за даними віце-голови правління Польського фонду розвитку Бартоша Марчука, Польща витратила на допомогу Україні загалом приблизно 35-40 млрд злотих. Структура витрат: 10 мільярдів злотих – витрати на озброєння, передане Україні, 6 мільярдів злотих – підтримка українських біженців безпосередньо з державного бюджету, приблизно 10 мільярдів злотих – допомога від органів місцевого самоврядування та неурядових організацій приблизно 10 мільярдів злотих – це приватна допомога від поляків.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Життя за фанерними перегородками: чому досі сотні біженців у Польщі живуть у тимчасових притулках? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Життя українських біженців у цифрах: результати дослідження на основі опитування українців у різних країнах ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Німеччині закривають розслідування нападу на дитину-біженця, мама – проти