«Польоти в закритій зоні»: Україна хоче покарати Росію за авіарейси до Криму

Прокуратура АРК і Севастополя повідомила, що звернулася до Українського бюро Інтерполу для пошуку літаків, які порушують український порядок в’їзду в Крим і виїзду з нього. За інформацією відомства, встановлені приблизно 500 і оголошені арештованими 190 таких літаків. Своєю чергою, уряд України напередодні схвалив розроблене Міністерством інфраструктури розпорядження з пропозицією розглянути запровадження санкцій іще проти 13 російських авіакомпаній із повною забороною польотів над Україною на три роки. Чимало таких авіакомпаній, зокрема найбільша з них, «Аерофлот», уже роками перебувають під українськими санкціями. У відповідь на останні дії Михайло Шеремет, якого в Росії й окупованому нею Криму називають «депутатом Держдуми», який мав би незаконно представляти в нижній палаті парламенту Росії окуповану частину території України, сказав, що українська влада намагається організувати «повітряну блокаду Криму».

Чи має Україна шанси змусити Інтерпол розшукувати російські літаки? Про це в студії Радіо Крим.Реалії у токшоу «Кримський вечір» ведучий Олександр Лащенко розмовляв із гостями ефіру.

Деякі літаки, які Прокуратура АРК і Севастополя просить оголосити в міжнародний розшук, були передані в лізинг російським перевізникам зі США І ЄС. Про це Крим.Реалії повідомив керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.

«Це ті літаки, які засвітилися в Криму й літали до Нью-Йорку, Вашингтону, в аеропорти Німеччини, [інших країн] Європейського союзу, Британії. Ми звертали на це увагу. Тепер Прокуратура АРК і Генеральна прокуратура України знайшли правовий механізм, як дістатися до них. Тобто це літаки, виготовлені у США і ЄС, і вони були в лізингу в американських, європейських лізингових компаній, які передали їх у лізинг російським авіакомпаніям. Ситуація була складна через те, що запроваджувати санкції щодо компаній Boeing та Airbus ‒ це ні до чого», ‒ сказав Клименко.

Андрій Клименко

Із березня 2014 року Україна закрила повітряний простір над Кримом у зв’язку з неможливістю здійснювати нагляд за безпекою польотів при організації повітряного руху, нагадав в ефірі Радіо Крим.Реалії начальник відділу Прокуратури АРК Єгор Ребров.

«Через те, що територія була окупована і ми не можемо забезпечувати ефективний контроль, повітряний простір над Кримом був закритий відповідними нормативно-правовими актами. Польоти в цій закритій зоні ‒ це саме по собі порушення міжнародних правил польотів, тобто склад злочину за статтею 334 Кримінального кодексу України (порушення правил міжнародних польотів ‒ ред.), законодавства щодо в’їзду-виїзду з окупованої території і ще низки законів. Сьогодні накладений арешт приблизно на 190 літаків російських авіакомпаній. Серед іноземних літаків був зафіксований над Кримом тільки сирійський військовий літак у 2017 році, санкції запроваджені проти цього борту. Інші авіакомпанії до Криму не літають. Російські ж компанії здійснюють регулярне авіасполучення, тобто за допомогою цих літаків забезпечується окупаційний режим цієї території», ‒ звернув увагу правоохоронець.

Як Україна арештувала 65 російських літаків? | Крим.Реалії

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов назвав такі дії української влади безперспективними.

«Я вважаю, що ніяких шансів заарештувати ці літаки немає з двох причин. По-перше, за моєю інформацією, ці літаки літають всередині Росії (відповідно до політики Москви, до території «всередині Росії» він зараховує і український Крим – ред.), за всього бажання їх не зможе дістати українська влада. А по-друге, Інтерпол не займається розшуком картин, кошиків, шабатурок, цуценят тощо. Інтерпол займається пошуком людей, а не літаків. На мій погляд, це прохання не витримує ніякої критики з правового погляду, це якийсь PR-хід Прокуратури АРК, яка не знає, чим їй зайнятися, бо територію вона не контролює, а своє існування необхідно виправдовувати», ‒ стверджував він.

У відповідь Єгор Ребров порадив російському юристові перечитати статут Інтерполу.

«Інтерпол займається не тільки пошуком людей, раджу перечитати статут цієї організації. Свого часу схожий і позитивний досвід був у Кіпру у зв’язку з окупацією частини території, але там ішлося про незаконне судноплавство. Стосовно літаків ми опинилися в унікальній ситуації. Процедура така: ми подаємо затверджені судом рішення і документи в Українське бюро Інтерполу, вони мають опрацювати матеріали. Якщо вони згодні ‒ надсилають у центральний офіс Інтерполу, якщо ні ‒ повертають документи з поясненнями. Далі: якщо Інтерпол ухвалює рішення, і літак потрапляє на територію, де ця організація має юридичну силу, ‒ вони затримуватимуться», ‒ сказав Ребров.

Коли аеропорт Сімферополя огортає туман (фотогалерея)

Арешт повітряного судна на міжнародному рівні ‒ це ноу-хау, каже український юрист, фахівець із авіаправа Андрій Гук.

«Із морськими суднами такі приклади були, але з авіацією ‒ це інша структура, яка має намір жити у світі й домовлятися. Навіть якби Україна звернулася в ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації ‒ ред.) щодо порушень Росії, то процедура перемов настільки тривала, що покарання, яке передбачене Чиказькою конвенцією (Конвенція про міжнародну цивільну авіацію ‒ ред.), наприклад, виключити Росію і російські авіакомпанії з міжнародних перельотів, ‒ такого прецеденту не було, і це багато років шляху. Такі дії радше показують політичну волю України, ніж дійсно призведуть до того, що російські компанії перестануть літати. Сімферопольський аеропорт має величезне значення, авіакомпанії туди літатимуть. Росія їх підтримуватиме, поки зможе, це питання стратегічної важливості, а не питання заробітку цих окремих компаній», ‒ вважає юрист.

Андрій Гук

Експерт із силових структур Українського інституту майбутнього Іван Ступак озвучив альтернативний шлях розв’язання проблеми з участю міжнародних структур.

«У своїй практиці я не зіштовхувався з тим, щоб Інтерпол заарештовував, розшукував літаки. Моя думка ‒ цим має займатися Міністерство закордонних справ, спільно з Європейським союзом і міжнародною організацією ІКАО, яка може покарати за польоти в закриту зону. Робота Інтерполу ‒ це банальна рутинна робота. Деякі країни стали зловживати своїм правом, оголошуючи людей у міжнародний розшук за лінією Інтерполу, зокрема Росія», ‒ каже експерт.

У вересні 2020 року Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла, що на 65 російських літаків накладені арешти через польоти до Криму. Тоді у пресслужбі відомства в коментарі Крим.Реалії уточнили, що «поняття заочного арешту для майна не існує, але літаки не вилучені фактично».

Крим.Реалії намагалися з’ясувати, які конкретно авіакомпанії потрапили в список і їхні літаки опинилися під арештом. Як вдалося встановити, таких як мінімум 37, серед них: АТ «Авіакомпанія «Росія», ТОВ «Глобус», ВАТ АК «Уральські авіалінії», ПАТ «Аерофлот – Російські авіалінії», АТ «Ред Вінгс», АТ «Авіаційна компанія «Руслайн», ТОВ «Джет Експрес», ТОВ «Північний вітер», АТ «Авіакомпанія Якутія», ТОВ «Газпром-авіа».