Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
Запит на «Томагавки» був «конфіденційним» між Україною та Білим домом – Зеленський
Надання Україні далекобійної зброї для ударів по військових цілях у Росії було б превентивним кроком, сказав президент Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістам країн Північної Європи у Рейк’явіку, оприлюдненому 30 жовтня.
Таким чином він відповів на питання про те, яку реакцію хотів би бачити від Заходу після повідомлень про відправку військ КНДР до України.
Зеленський розкритикував повідомлення в медіа про конфіденційну частину «Плану перемоги України»: «Коли багато країн почали підтримувати план перемоги – ви бачите, що відбувається зараз у медіа. Вони кажуть, що Україна хотіла отримати багато ракет на кшталт «томагавків». Але це була конфіденційна інформація між Україною та Білим домом. Як розуміти ці повідомлення? Це означає, що між партнерами немає нічого конфіденційного».
Раніше видання The New York Times повідомило з посиланням на неназваного представника адміністрації США, що в засекреченій частині плану перемоги Володимир Зеленський просить у США крилаті ракети «Томагавк» дальністю 2,5 тисячі кілометрів. За даними медіа, це пропозиція України з «пакету неядерного стримування». Більше про це тут
«Не такий страшний чорт, як його малюють». Все що треба знати про війська КНДР на війні в Україні
Північнокорейські війська вже в пів сотні кілометрах від кордону України. Очікується, що вони на перших порах можуть бути дислоковані в Курській області Росії, де українська армія контролює частину регіону.
Але чи з’являться північні корейці в Україні на лінії фронту? І скільки їх буде: три тисячі, як зараз, чи 12–14 тисяч, як очікувалось?
Сама поява північних корейців вже активізувала співпрацю Південної Кореї з Україною – зокрема розвідувальну. Але чи посилить це військову співпрацю Києва та Сеулу, адже Південна Корея – один з провідних виробників зброї у світі? Пояснюємо за лінком
В української молоді зросла громадянська свідомість на тлі війни – дослідження
Російське масштабне вторгнення призвело до зростання громадянської свідомості серед української молоді, сказала керівниця проєкту «Підтримка громадянського суспільства та молоді» ООН в Україні Вікторія Демідова під час 10-го Київського безпекового форуму для молоді.
Під час виступу вона презентувала попередні результати щорічного дослідження «Вплив війни на молодь», яке, за її словами, демонструє високий рівень громадської свідомості серед молоді. «Значна частка молоді відзначила важливість таких аспектів, як: споживання українського контенту – 52%, спілкування державною мовою – 47%, знання і шанування історії – 47%», – наголосила Демідова.
Серед опитаних 79% респондентів відзначили, що зазнали втрат через масштабну війну. Найчастіше серед втрат опитані назвали зниження доходу і втрати друзів або членів сім’ї. Серед мешканців сходу України втрату близьких назвав майже кожен другий респондент – 49%. Більше інформації тут
Далі коротко про те, що могли пропустити:
- Гарріс чи Трамп. Який вплив це матиме на Україну?
- Вибори до Палати представників Конгресу США та підтримка України. Обличчя кандидатів
- У ГУР розповіли, чим Росія озброїла військових КНДР, яких перекинула до кордонів України
- Україна може використовувати зброю США для захисту від загроз – Пентагон про удари по військах КНДР
- Щодо «плану перемоги» циркулює багато дезінформації від тих, хто боїться Росії – Зеленський
- США на Радбезі ООН: підтримка Китаю є «вирішальним чинником» у продовженні Росією війни
- СБУ повідомляє про затримання 10 агітаторів, серед них – гість каналів Медведчука
- Удар по «університету Путіна» у Чечні. Атака України чи підпільна боротьба на Кавказі?
- «Дія» потрапила до списку найкращих винаходів журналу Time за послугу з онлайн-одруження
- США запровадили санкції проти майже 400 осіб і компаній із 17 країн за постачання Росії технологій
Українська залізниця йде до Європи. А Росія їй заважає?
Історично Україна успадкувала від Російської імперії та Радянського Союзу ширшу аніж у більшості країн Європи залізничну колію. Зараз, коли Україна хоче приєднатися до Євросоюзу, вона також хоче вирішити проблему різного стандарту залізничної колії.
Київ співпрацює з Іспанією, яка має технологію адаптації шасі на ходу потяга. Але одна угорська компанія хотіла придбати іспанську компанію з патентом зміни ширини коліс і є підозри, що за угорцями могла стояти Росія. А залізниця відіграє велику роль у сучасній війні в Україні і буде важливою в разі конфронтації Росії з Європою. Читайте і дивіться за лінком
Не захоплені, а «исконно русские». Як Росія перекручує історію для виправдання окупації півдня України
Не «новими», а «історичними» запропонував називати захоплені Росією із 2022 року регіони голова окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов (Аксенов за паспортом). При цьому він стверджує, що ці землі нібито завжди належали Росії. Мовляв, це території колишньої Російської імперії та СРСР, тому їх «некоректно називати «новими»».
Чому підконтрольні Кремлю чиновники знову говорять про начебто історичну належність до Росії окупованих територій півдня України?
Якою ж є справжня історія Херсонської та Запорізької областей? Хто розбудовував ці території?
Чи може Росія об'єднати окуповані частини Херсонщини і Запоріжжя з Кримом, і навіщо це робити?
Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода«Новини Приазовʼя» за лінком
Як армія РФ захопила частину півдня України. Свідчення прикордонника з Чонгару
Олексій Ружиненко – уродженець Кіровоградщини. Прикордонник, строковик. Одним із перших бачив початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У ніч на 24 лютого 2022 року був на посту КПВВ «Чонгар» на адмінмежі з окупованим Кримом. Потрапив у полон, провів у в’язницях 2 роки і 4 місяці.
Перші явні сигнали вторгнення, що насувається, Олексій помітив 23 лютого 2022-го.
«Десь удень вже приїжджали люди, тобто з території Криму їхали в Україну, і говорили, що там якісь війська стягуються ближче до кордону. Так, ми, в принципі, передавали на відділ. Говорили: «Все добре, це в них навчання, нічого такого страшного». Потім уже ближче до 22-ї вечора, до 23-ї, в них зникло світло. Все одно деякий час, годину, можливо, не більше, люди ще звідти виїжджали і туди заїжджали. Говорили, що там дуже багато військових, танки, БТРи. Ми ж теж напружились і передавали про це», – розповідає він. Текстова публікація тут
«На Путіна можна впливати». У Монреалі домовились, як діяти, щоб повернути полонених і депортованих українців
Розробити дорожню карту для повернення українських військовополонених та цивільних депортованих: і дорослих, і дітей. Так звучала основна мета дводенної Міністерської конференції, яку спільно організували Канада, Норвегія та Україна у Монреалі.
По її завершенню стало відомо і про перші зобов’язання, які на себе взяли деякі з понад 70 країн, які, за інформацією Офісу президента України, були учасниками конференції. Зокрема, міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі після дискусій у Монреалі повідомила, що такі країни, як Катар, ПАР і Ватикан висловили готовність стати посередниками між Україною та Росією задля повернення українських депортованих дітей. Більше про це за лінком
У Вашингтоні говорили про «санкції щодо керівництва РПЦ, починаючи від Кирила»
Протягом 25 днів російські військові катували пастора баптистської церкви з Луганська. Це сталося відразу після окупації міста у 2014 році, коли пастор Віктор допомагав родинам виїжджати з міста.
«Мене піймали на дорозі та посадили «на підвал». Мене катували електричним струмом, били бейсбольними битками, а священник Російської православної церкви, який був присутній при цьому, сказав мені, що, тому що я – євангелістський християнин, він має вигнати з мене демонів», – розповів пастор Віктор в інтерв’ю Russia Tortures Christians, одному з проєктів, який збирає свідчення українських християн та представляє їх у США. Більше про це тут
Тисяча гривень для кожного українця: головне про ініціативу президента
Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця (це стосується і дітей), – щоб «підтримати населення в зимовий період».
Де візьмуть кошти? На що їх можна витратити? Чим закінчувались попередні ініціативи щодо одноразових виплат в Україні? І про що свідчить міжнародний досвід? Читайте і дивіться про це тут
Син Баканова з СБУ завершує зведення маєтку під Києвом на землі, купленій за втричі заниженою вартістю
Син ексочільника Служби безпеки України Івана Баканова Артур Лазаренко у 2021 році придбав земельну ділянку площею майже 10 соток з недобудованим маєтком в елітній частині села Ходосівка на Київщині. Ціна землі, вказана у договорі – 455 тисяч гривень (на той час 17 тисяч доларів), при цьому попередня власниця купила цю землю втричі дорожче.
Станом на осінь 2024 року будівництво двоповерхового будинку сина Баканова площею близько 300 квадратів виглядає майже завершеним, повідомляють «Схеми» (проєкт Радіо Свобода). Більше про це тут
Публікації, які можуть вас зацікавити:
- МЗС: одна з країн готова стати державою-покровителькою для допомоги українцям у Росії
- Сексуальні злочини проти чоловіків у російських СІЗО є державною політикою катування українських цивільних і полонених – голова Комісії ООН
- СБУ: у Харкові затримали вченого, який допомагав Росії вдосконалювати «Шахеди»
- Yle: Фінляндія висунула росіянину Тордену звинувачення у воєнних злочинах в Україні
- Британія запровадила нові санкції проти російських агенцій з дезінформації
- «На честь мого Котика й усіх полеглих синів». Мати звела церкву в пам'ять про загиблого сина-бійця
- «Символ російського імперіалізму» – в столиці Латвії демонтували пам’ятник Барклаю де Толлі
- «Бачимо загрозу полонізації». Нові освітні вимоги в Польщі й ризики для ідентичності українських дітей
- Його тричі арештовували в СРСР. Історія монаха, який відмовився писати доноси і вийшов із РПЦ
- В Україні починають тестувати 5G-звʼязок – Федоров
80-річчя звільнення України від нацистів – ювілей, який зіпсували російські окупанти
28 жовтня минуло 80 років від звільнення України від нацистських загарбників. Цьогоріч цей день пройшов без великих урочистостей. Адже зараз Україна знову бореться проти загарбників – тепер російських.
До речі, 20 років тому, 28 жовтня 2004 року до Києва приїздив російський очільник Володимир Путін – взяти учать в урочистостях і підтримати Віктора Януковича перед президентськими виборами.
Більше про події 1944 року та їхнє розуміння сьогодні у проєкті Радіо Свобода «Історична Свобода» говорили з істориком, дослідником Другої світової війни Владиславом Гриневичем. Читайте, слухайте і дивіться за лінком
80 років від дня смерті митрополита Андрея Шептицького. З них 66 ‒ триває беатифікація. Чому так довго?
80 років тому, 1 листопада 1944 року, 79-річний глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ), митрополит Андрей Шептицький відійшов у вічний світ. Тоді на західних теренах України вже вдруге «господарювала» радянська влада. 5 листопада поховальна процесія об’єднала тисячі людей, які прийшли віддати останню шану митрополитові.
Через 14 років після смерті глава церкви у Ватикані розпочали процес його беатифікації (проголошення блаженнним, тобто новомучеником церкви).
Чому 66 років поспіль не завершується справа беатифікації митрополита Андрея Шептицького? Який образ митрополита формують і популяризують українці? Читайте і дивіться за лінком
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут