Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цій добірці.
«Шокуюче вторгнення» України на територію РФ. У світі коментують події на Курщині
Атакою на Курську область Україна змінила хід війни, перехопила ініціативу та показала неспроможність Кремля захистити російську територію, вважають експерти, яких цитують міжнародні медіа, на що звертає увагу «Голос Америки». CNN додає: Україна осоромила керівника Росії Путіна, а саме вторгнення є «принизливим для російської держави».
«Хоча незрозуміло, як триватиме наступ, Україна успішно змінила наратив війни, увірвавшись на територію Росії», – цитує видання The Hill Алену Кудзько, віцепрезидентку аналітичного центру GLOBSEC.
За її словами, до атаки «було відчуття, що війна стала досить передбачуваною, і з багатьох сторін вже сприймалася як заморожена». Натомість українці, каже експертка, продемонстрували, що «насправді є простір для того, щоб зробити цю війну непередбачуваною і… щоб здивувати Росію». Більше про це читайте за лінком
Зеленський анонсував рішення, яке «зміцнить українську духовну незалежність»
Керівник Росії Володимир Путін (ліворуч) і Московський патріарх Кирило (Гундяєв). Москва, 4 листопада 2018 року
Президент Володимир Зеленський провів 10 серпня нараду щодо «рішення, яке зміцнить українську духовну незалежність», про що він сказав у відеозверненні.
«Ми маємо позбавити Москву останніх можливостей обмежувати свободу українців. І рішення для цього повинні бути на сто відсотків ефективними – дійсно працюючими. Ми їх забезпечимо», – зазначив очільник України.
Верховна Рада 23 липня не змогла проголосувати за законопроєкт, який забороняє Українську православну церкву (Московського патріархату) №8371. Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій – засідання парламенту завершилося блокуванням трибуни із плакатами. Керівництво Ради відмовилося ставити на голосування законопроєкт і оголосило перерву в роботі парламенту на майже чотири тижні. Більше інформації тут
Супутникові знімки зафіксували наслідки нічного удару ЗСУ по російському аеродрому «Липецьк» – «Схеми»
Склад боєприпасів аеродрому «Липецьк» після атаки Збройних сил України, Липецька область, Російська Федерація, 9 серпня 2024 року
На супутникових знімках Planet Labs за 9 серпня, які є у розпорядженні «Схем» (Радіо Свобода), видно наслідки ударів українських військ по аеродрому «Липецьк», що біля однойменного міста у Росії.
Згідно зі знімками, низка приміщень аеродрому, які могли використовуватися як склади, повністю зруйновані, а на території, ймовірно, тривала масштабна пожежа. На землі також видно дві вирви, що може бути наслідком влучання ракет або безпілотників, використаних ЗСУ для завдання ударів.
За даними Генштабу ЗСУ, в ході удару в ніч на 9 серпня українські військові уразили російські склади з керованими авіаційними бомбами і низку інших об’єктів біля летовища «Липецьк». Знищили, зокрема, й один радар зенітно-ракетного комплексу С-350, заявили у Генштабі. Більше інформації тут
Росія не може за своїм кордоном «ховати зброю», якою здійснює атаки. Ексклюзивне інтерв'ю із конгресменами США
Обмеження Білого дому щодо ударів вглиб російської території наданою Україні зброєю залежатиме від умов на полі бою, вважає Джиммі Панетта, конгресмен від Демократичної партії США. Він у складі делегації членів Палати представників Конгресу США днями побував із візитом в Україні.
Панетта разом із колегою Селесте Мелой, конгресвумен від Республіканської партії, в ексклюзивному відеоінтерв'ю Радіо Свобода відповіли на запитання про: події у Курській області РФ; обмеження на удари західною зброєю по території Росії; перспективи продовження американської допомоги в 2025 році; та про деталі візиту до України. Текстова публікація тут
Далі коротко про те, що могли пропустити:
- Україна посіла 22-ге місце в медальному заліку Олімпіади-2024
- «Звичайна нісенітниця». Моніторингова група заперечила заяви Лукашенка про українські дрони над Білоруссю
- Зеленський: у липні українські військові застосували більше дронів, ніж противник
- У ГУР кажуть, що здійснили «рейд» на Кінбурнську косу: знищили техніку і військових РФ
- Розвідка Британії: удар ЗСУ по підводному човну у Криму обмежить РФ у розміщенні морських сил
- Пентагон про події в Курській області РФ: «це узгоджується з нашою політикою»
- Президент Мексики відхилив прохання України заарештувати Путіна під час його візиту
- «Наказував бомбардувати енергосистему України». ОГП повідомив про підозру командиру авіаполку РФ
- Прокуратура оголосила про підозру псковським десантникам із розслідування Радіо Свобода за катування полковника СБУ
- Радіо Свобода провело розслідування щодо Дмитра Патрушева, якого вважають наступником Путіна
25 років влади Путіна і його війна з Україною. Що чекає на Росію?
Плакат із зображенням керівника РФ Володимира Путіна й Адольфа Гітлера на акції біля посольства РФ в Угорщині. Будапешт, 24 лютого 2024 року
25 років тому, 9 серпня 1999 року, президент Росії Борис Єльцин призначив Володимира Путіна виконувачем обов’язків глави уряду, а головне – заявив, що це його наступник, якого він підтримує на наступних президентських виборах.
«Я вирішив назвати людину, яка, на мою думку, здатна консолідувати суспільство. Це секретар Ради безпеки, директор ФСБ Росії Володимир Володимирович Путін... Я у ньому впевнений», – сказав тоді Борис Єльцин у телезверненні. Таким чином, Володимир Путін при владі, на посадах глави уряду та президента Росії, перебуває вже 25 років.
Як він очолив Росію і що з нею зробив? Які подальші перспективи Росії? Адже його правління – це історія ще з відкритим фіналом. Про все це «Історична Свобода» (проєкт Радіо Свобода) говорила з Володимиром Огризком, міністром закордонних справ України в 2007–2009 роках та істориком, очільником «Центру дослідження Росії». Читайте, слухайте і дивіться за лінком
Енн Еплбаум: Путін захоплювався Андроповим. Це вже був поганий знак
Володимир Путін став виконувачем прем'єр-міністра Росії 9 серпня 1999 року. Дослідники називають саме цю дату початком безперервного автократичного правління Путіна. Але ознаки того, що Путін знову розверне політичний курс РФ у протилежному напрямку від демократії, були вже тоді, зазначила в інтерв'ю каналу «Настоящее время» (спільний проєкт Радіо Свобода і Голосу Америки) американська письменниця-історик і лавреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум.
«Путін просував цей міні-культ Юрія Андропова, вішаючи його портрети в офісах ФСБ та розставляючи там його погруддя. І тоді я подумала, що це дуже поганий знак, тому що Андропов, крім іншого, був відомий своєю дуже жорсткою репресивною політикою щодо інакодумства в Радянському Союзі», – каже Епплбаум.
В інтерв'ю дослідниця розповіла про те, чим відрізняються нинішні автократії від їхніх попередниць, що об'єднує режими Росії, Китаю та Сальвадору, а також, чому ідея Путіна збудувати в РФ «керовану демократію» провалилася і перетворилася на шлях до автократії. Читайте за лінком
Бізнесмен зі Львова: перевалка в Санкт-Петербурзі, білоруський кум та авто для топів «Газпрому»
«Білоруськалій» – це одне з найбільших державних підприємств у Білорусі з виробництва калійних добрив. Воно вважається головним джерелом податкових надходжень та іноземної валюти для режиму Олександра Лукашенка, через це перебуває під санкціями США.
«Схеми» (Радіо Свобода) з'ясували, що допомагає експортувати добрива цьому білоруському виробнику кіпрська фірма, порушуючи санкції Євросоюзу. Журналістам не лише вдалося отримати угоду європейської компанії-експортера з підсанкційним «Білоруськалієм», а й встановити того, хто міг заробляти на угоді. Це один із найближчих соратників Лукашенка.
Події розгорталися і в Україні: адже важливі документи та печатку кіпрської фірми співробітники СБУ знайшли у львівського бізнесмена, який з 2022 року постачав автівки преміум-класу для посадовців «Газпрому» та співробітників пропагандистського російського медіа Russia Today. А сам український підприємець в переписках хизувався «кумівством» із «другою людиною в Білорусі». Про це тут
«Польща чекає від України символічного жесту» – колишній польський прем'єр Ян Белецький
Чому погіршилися польсько-українські відносини? Якого символічного жесту Польща чекає від України? Як зміни у світовій політиці вплинуть на Україну?
На ці та інші теми Радіо Свобода поговорило з другим прем'єр-міністром у некомуністичній Польщі, депутатом Сейму та ексміністром європейської інтеграції Яном Кшиштофом Белецьким.
Це саме за його прем'єрства Польща першою у світі визнала незалежність України у 1991 році. Текст інтерв’ю за лінком
«Перемога над Росією у війні – це найкраще, що ми можемо зробити для Росії» – Тімоті Снайдер
Якщо виходити з історичного досвіду, то зазвичай війни виграють ті, хто має більшу економіку. У випадку російсько-української війни, врешті-решт, здобути перемогу може саме Україна, якщо її економіку підтримають такі гравці, як США, Канада, більшість країн ЄС, а також азійські демократії на кшталт Японії та Південної Кореї, вважає американський історик і письменник Тімоті Снайдер.
В ексклюзивному інтерв'ю для Радіо Свобода він поділився думками про те, що, зазвичай, ігнорують політики, коли ухвалюють рішення про підтримку України, чому ризики у випадку поразки Росії перебільшені, та як на успіх України можуть вплинути проблеми із мобілізацією. Текстова публікація тут
Публікації, які можуть вас зацікавити:
- В Україні запрацював мобільний застосунок для військових «Армія+»
- У МЗС відреагували на рішення уряду Малі розірвати дипвідносини з Україною
- Розслідування: українське держпідприємство працювало з фірмою, співвласник якої є громадянином РФ і схвалює агресію
- «Такий феєрверк був»: як естонський БПЛА EOS допомагає ЗСУ нищити російську артилерію
- У НАТО закликають РФ вивести свої війська з території Грузії
- «Азовець» Іщенко помер не своєю смертю у російському полоні – Паламар
- СБУ: у Києві затримали 16-річного хлопця, якого підозрюють у співпраці із ФСБ
- «Казаки» в окупації: хто ці люди і як їх використовує Росія у війні проти України
- 70-ліття Радіо Свобода: Українську редакцію «глушили» по-справжньому
- «Його вірші надихають на боротьбу». Видано аудіозбірку поезій дисидента Івана Сокульського
Тульська, Судоплатова, Дзержинського: в окупації перейменовують вулиці, жителі бунтують
Як Росія перейменовує вулиці в містах і селах на окупованих територіях? Які це має наслідки для місцевих жителів? Чи є політика перейменувань цілеспрямованою, і для чого Росія її проводить?
Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Текстова публікація тут
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут