28 квітня набрав чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». За цією довгою назвою ховаються в тому числі зміни до умов переказів на суму понад 5 тисяч гривень. Однак Національний банк запевняє, що на більшість операцій в Україні закон не вплине. Радіо Свобода оглядає зміни, які набули чинності відсьогодні.
Як тепер переказати знайомому суму більшу від 5 тисяч гривень?
Безготівковим платежем – просто через телефон, або ж поклавши гроші на картку в терміналі чи відділенні банку. Однак тепер для ідентифікації треба буде мати з собою власну банківську картку для терміналу або паспорт, якщо переказ відбувається у відділенні банку.
Втім, якщо термінал не має технічної можливості зчитати дані власника картки, то переказати через нього більше ніж 5 тисяч не вдасться. НБУ дав банкам час до кінця 2020 року, щоб обладнати всі термінали можливістю ідентифікувати клієнтів.
Читайте також: Мільярдери проти коронавірусу: наскільки охоче вони відкривають свої гаманці
Проте, якщо ви здійснюєте переказ через міжнародні системи переказів, треба мати з собою паспорт і пояснити мету переказу.
Чи є якісь обмеження для переказів до цієї суми?
Ні. Крім того, НБУ заявляє, що і перекази по 5 тисяч гривень і більше з картки на картку не підлягають обмеженням, адже банки вже знають власників рахунків, з яких здійснюються такі операції.
Чи питатимуть у мене про походження грошей, якщо я переказую більше від 5 тисяч гривень?
Ні. Фінансовому моніторингу підлягають операції, які перевищують 400 тисяч гривень (для лотерей та казино – 30 тисяч гривень). Раніше ця порогова сума становила 150 тисяч. При цьому, за законом, такі операції мають мати одну або більше з наступних ознак для перевірки:
- один з учасників є резидентом або має рахунок у державі, яка не дотримується вимог міжнародних організацій щодо протидії відмиванню коштів
- операцію здійснює «політично значуща особа», член її сім’ї чи пов’язані з нею люди
- операція – з переказу коштів за кордон, в тому числі в офшорну зону
- йдеться про операцію з готівкою
Чи є якісь окремі правила для поповнення кредитної картки?
Ні, кредитний рахунок можна так само поповнити через відділення банку або термінал, який може зчитати дані з картки, якщо сума перевищує 5 тисяч гривень. Якщо ні – можна покласти гроші і без ідентифікації платника.
А що з валютними переказами з-за кордону?
Нових обмежень щодо валютних рахунків вже ідентифікованих клієнтів немає.
Чи треба додатково підтверджувати особу під час онлайн-шопінгу чи сплати комуналки?
Як роз’яснює Нацбанк, в разі безготівкової оплати в інтернет-магазині достатньо вказати номер своєї картки. При оплаті податків, комунальних послуг, штрафів, страхових внесків вимоги щодо ідентифікації також не діють.
А свій мобільний рахунок тепер теж доведеться ідентифікувати?
Закон передбачає ідентифікацію власників електронних гаманців, з яких списуються кошти. До кінця року ці гаманці мають бути верифіковані за допомогою паспортів та ідентифікаційних кодів власників. Але мобільні рахунки до таких гаманців не належать.
Чи може банк заморозити платіж, якщо сума перевищує 400 тисяч, а походження коштів неясне?
«Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію», – зазначає Нацбанк. Іншими словами, банки мають інформацію про своїх клієнтів і звичні для них операції. Вони, однак, мають право звернутися за поясненнями до клієнта, якщо операція нетипова.
При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу (ПМФ) (в тому числі і банки) повинен відмовитися від обслуговування клієнта і закрити його рахунок, якщо ідентифікувати його особу неможливо або якщо клієнт надав недостовірну інформацію. Також суб’єкт ПФМ може відмовитися від підозрілої інформації.
До суб’єктів ПФМ належать банки, страхові та платіжні організації, поштові оператори, інші установи, які надають фінансові послуги.
Читайте також: Підприємці проти карантину. Після протестів уряд дозволить відкрити ринки
Верховна Рада України підтримала закон про протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню масової зброї 6 грудня.
Ухвалення цього законопроєкту є частиною міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС і Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС.