Todd Prince
У час розслідування щодо імпічменту президента Дональда Трампа в Конгресі США менш помітно розгортається ще одна драма, в якій визначні ролі грають Росія й Україна. Законодавці США засвідчили двопартійну підтримку санкцій, що мали б зупинити газогін «Північний потік-2», але залишаються розбіжності щодо ширших заходів. Росія вже наближається до завершення газогону дном Балтійського моря до Європи, що оминає Україну, а Конгрес досі не голосував за санкції, що змушує Київ нервуватися. Українські посадовці вже писали листи законодавцям США з закликом ухвалити закон про запровадження санкцій проти компаній, що беруть участь у російському газогінному проєкті.
Члени обох палат Конгресу від обох партій, схоже, єдині в думці про необхідність зупинити проєкт президента Росії Володимира Путіна вартістю в 11 мільярдів доларів, який має постачати російський газ до Європи новим газогоном, що йде дном Балтійського моря в обхід України.
Законопроєкти про санкції проти компаній, що беруть участь у будівництві газогону, легко пройшли слухання в комітетах Палати представників і Сенату ще влітку – їх значною більшістю голосів підтримали і демократи, і республіканці.
Але відтоді нових кроків до запровадження таких санкцій в жодній із палат по суті й не було – а Росія тим часом швидко просувається до завершення будівництва газогону.
Це непокоїть Київ – адже нова труба зі східного російського берега Балтійського моря до Німеччини дасть можливість переспрямувати газ до Європи, оминаючи Україну і усуваючи для Росії необхідність платити Києву мільярди доларів за транзит. Непокоїть це й американських посадовців, які кажуть, що це посилить і збагатить Росію й додасть їй сміливості.
Сенатор Тед Круз, республіканець від Техасу, який є одним із найпалкіших критиків «Північного потоку-2», казав, що цей проєкт посилить вплив Москви на енергетичну галузь усієї Європи і додасть грошей у скарбницю Кремля, а це підвищує небезпеку воєнного авантюризму з боку Росії через п’ять років по тому, як вона окупувала Крим і допомогла сепаратистам захопити частину східної України.
Тед Круз
І в Конгресі США, і в Україні непокояться, що американські законодавці, зосередившись на імпічменті, не дійдуть остаточної згоди щодо санкцій до завершення будівництва газогону, якого очікують на початку 2020 року.
«Час, щоб зупинити «Північний потік-2», збігає, – мовиться в заяві Круза для Радіо Свобода, яку він оприлюднив у жовтні. – Через кілька недовгих місяців Росія завершить свій газогін, що дасть президентові Путіну можливість далі розширювати свої війська, експлуатувати наших європейських союзників і загрожувати енергетичній безпеці США».
Подвоєння імпорту Німеччини
У майбутньому «Північний потік-2» , відомий також як Nord Stream 2, міг би потенційно подвоїти обсяг російського газу, імпортований Німеччиною, найбільшою економікою Європейського союзу.
Газогін завдовжки 1230 кілометрів, що є у власності компанії Nord Stream 2 AG, якою повністю володіє російський «Газпром», готовий уже більш ніж на 80 відсотків. У жовтні Данія після тривалого розгляду врешті дала компанії дозвіл прокласти частину труби на своєму шельфі – це була остання перешкода на шляху до завершення.
У липні комітет із закордонних справ Сенату підтримав законопроєкт, який подали республіканець Круз і сенаторка Джин Шагін, демократка від Нью-Гемпширу – він передбачав санкції проти суден, що прокладають труби.
Технологіями глибоководного прокладання труб володіють лише кілька компаній, і російських серед них немає. Санкції дали б змогу зупинити газогін, казав Круз у вересні.
У комітеті законопроєкт підтримали 20 голосами проти 2, що підкреслило масову й двопартійну підтримку санкцій проти газогону в Сенаті. Комітет із закордонних справ Палати представників так само схвалив свій аналогічний законопроєкт іще в червні.
Але обидва так і не дісталися на голосування повними складами палат.
Депутати українського парламенту направили кілька листів чільним лідерам Конгресу, зокрема спікерці Палати представників Ненсі Пелосі, демократці від Каліфорнії, і Бобові Менендезу, чільному демократові в комітеті з закордонних справ підконтрольного республіканцям Сенату.
Чак Шумер
Коли Радіо Свобода запитало Чака Шумера, чільного демократа в Сенаті, наприкінці жовтня, яка ситуація з законопроєктом про санкції проти «Північного потоку-2», він відповів: його партія хоче такого документа, що передбачив би більше санкцій проти Кремля. «Демократи просувають щонайсуворіший законопроєкт про санкції проти Росії, який також стосувався б і постійних намагань Путіна й інших іноземних урядів втручатися у вибори у США, а також незаконної окупації Криму», – сказав він.
Шумер не уточнив, яких саме додаткових заходів він прагне. Але кілька законопроєктів, що чекають на розгляд у Конгресі, передбачають санкції проти ширшого кола осіб, яких вважають наближеними до Путіна, а також проти російських банків і російських проєктів у галузі зрідженого газу.
І це й непокоїть Київ. «Я дуже боюся цієї можливості – законопроєкту про ширші санкції, – сказав Радіо Свобода Олександр Харченко, київський консультант українського уряду в галузі енергетики, який минулого місяця їздив до Вашингтону, щоб лобіювати санкції. – Законопроєкт про санкції потрібен нам сьогодні, а не через кілька місяців, коли все буде закінчено».
Росія ж тим часом лобіює американських законодавців, щоб заблокувати нові санкції, зокрема й націлені на газопровід.
Nord Stream 2 AG стверджує, що його газогін необхідний, щоб перекрити скорочення видобування газу в Європі.
Але Харченко наголошує, що українська газотранспортна система має більшу пропускну здатність, ніж «Північний потік-2».
Розслідування щодо імпічменту
Будь-який законопроєкт, який ухвалює Конгрес, має отримати підпис президента США Дональда Трампа, щоб набути сили закону.
І президент-республіканець казав у червні, що розгляне можливість запровадити санкції, націлені проти «Північного потоку-2», додавши, що Німеччина мала б натомість купувати зріджений газ у США.
У минулому Трамп запроваджував нові санкції проти Росії з неохотою. Але нинішні намагання запровадити нові широкі санкції поруч із тими, що були б спрямовані проти «Північного потоку-2», відбуваються в непростий для президента час із огляду на його політику щодо України і Росії, і він може відчути потребу засвідчити підтримку Києва.
Демократи, які мають більшість у Палаті представників, ведуть розслідування у справі імпічменту президента. Воно зосереджене на тому, чи Трамп затримав військову допомогу Україні з метою вчинити тиск на владу президента Володимира Зеленського, щоб Київ організував розслідування, яке могло б бути спрямоване проти демократів у США, і зокрема проти колишнього віцепрезидента Джо Байдена, найімовірнішого суперника Трампа на виборах у листопаді 2020 року.
У серпні голова попереднього скликання Верховної Ради України Андрій Парубій написав листа до Пелосі, просячи її подати законопроєкт щодо «Північного потоку-2» на розгляд Палати представників.
«Парламент України, який представляє народ України, з повагою просить вас визначити цей законопроєкт як першочерговий і дати можливість проголосувати всій Палаті представників», – мовилося в листі.
Марсі Каптур
Конгресменка Марсі Каптур, демократка від Огайо і співголова «українського кокусу» (групи підтримки України) в Палаті представників, сказала Радіо Свобода, що хотіла б ширших санкцій проти Росії. Але, додала вона, «життєво важливо, щоб Конгрес діяв швидко, щоб унеможливити завершення газогону, яке все наближається».
Дві людини, знайомі з дискусіями на ці теми, повідомили, що хоча Конгрес навряд чи дійде згоди щодо законопроєктів про ширші санкції проти Росії до кінця цього року, та законопроєкт щодо «Північного потоку-2» може ввійти в Акт про асигнування на національну оборону (National Defense Authorization Act, NDAA). Ці люди просили не називати їх, бо це може зашкодити їхнім контактам із законодавцями.
Джон Гербст
Згаданий акт визначає щорічний бюджет і видатки Міністерства оборони США. Але в Конгресі до цього акту часто додають необоронні пункти, бо він майже напевно ухвалюється до кінця року.
Джон Гербст, колишній посол США в Україні, який нині очолює Євразійський центр в Атлантичній раді, вашингтонському аналітичному центрі, каже: якщо зволікання в переговорах про законопроєкт про ширші санкції призведе до завершення будівництва «Північного потоку-2», це буде «сором».