Уряд Німеччини відреагував на слова Путіна про «не гарантовану» роль України у транзиті газу

Президент Росії Володимир Путін та канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Москва, 10 травня 2015 рік

Німеччина заявила, що Україна повинна залишитися транзитною країною для експорту російського газу, повідомляє агентство Рейтер, цитуючи видання Frankfurter Allgemeine. Ця заява прозвучала після слів президента Росії Володимира Путіна, що після добудови газопроводу «Північний потік-2», роль України як транзитера газу до Європи буде під питанням.

Німеччина очікує, що Росія дотримуватиметься чинної міжурядової угоди, що зобов'язує її постачати газ через Україну, цитує газета Frankfurter Allgemeine речника уряду Німеччини Штеффена Зайберта.

«Для уряду Німеччини, як і раніше, важливо, щоб Україна залишалася транзитною країною навіть після завершення будівництва «Північного потоку-2»», –сказав Зайберт.

«З угодою про транзит, переговори щодо якої частково велися ЄС і Німеччиною, Росія і Україна створили механізм для цього, – сказав він. – Ми розраховуємо, що ця угода буде дотримуватися».

Договір про транзит газу закінчується в 2024 році, але може бути продовжений.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Берліні заявляють, що російська розвідка в Німеччині діє з розмахом часів Холодної війни

Путін: все буде залежати від України

Раніше президент РФ Володимир Путін заявив, що це буде залежати від демонстрації Україною «доброї волі» по відношенню до Кремля. Аналітики назвали це політичним тиском на Україну і намаганням Росії втримати Україну від зближення із Заходом та зняти з міжнародного порядку денного питання окупації Криму та санкцій.

5 червня Путін заявив, що роль України як транзитної країни після завершення газопроводу «Північний потік-2» з Росії до Німеччини «не гарантована».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Північний потік-2» ще не добудовано. А Путін вже ставить умови Україні

Роль Німеччини

Влада Німеччини підтримує будівництво трубопроводу попри рішучу протидію проекту з боку США і багатьох європейських країн, які заявляють, що це позбавить Україну важливого важеля впливу на свого східного сусіда.

Ця позиція вплинула на рішення президента Джл Байдена, який заявив нещодавно, що адміністрація Білого дому вирішила не застосовувати нові санкції щодо газопроводу «Північний потік-2», що викликало критику у Конгресі.

«Це не те, що я можу дозволити Німеччині щось робити чи ні. Якщо запроваджувати санкції зараз, я думаю, це буде контрпродуктивно з точки зору наших європейських відносин», – сказав Байден, додавши, що він є противником проєкту будівництва газогону з моменту його виникнення.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін. Німеччина, 18 серпня 2018 року

У самій Німеччині є політичні сили, які не поділяють рішення канцлерки Меркель щодо «Північного потоку-2», і налаштовані критично.

Так, представник соціал-демократів із зовнішньополітичних питань Нільс Шмідт заявив, що слова Путіна були «не корисні і дратівливі».

Опозиційні партії, у тому числі «Зелені», які, за результатами опитувань, лише ненабагато відстають від консерваторів перед загальнонаціональними виборами у вересні, заявили, що від газопроводу потрібно відмовитися.

А аналітики вважають, що у разі, якщо «Північний потік-2» запрацює, а Росія припинить транзит газу в Європу через Україну, саме Німеччина і США муситимуть компенсувати Україні геополітичні і економічні збитки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Північний потік-2» і Захід: чи готові США і Німеччина компенсувати Україні збитки?